ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72 |
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 18/211 | 05.06.07 р. |
За позовом: ДАТ «Чорноморнафтогаз»;
До: ВАТ СК «Астарта»;
Про: стягнення 17 338,03 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники
Від позивача: Тітовський О.В., представник, довіреність №11/96 від 07.11.2006 р.;
Раскевич Г.П., представник, довіреність №11/92 від 07.11.2006 р.;
Від відповідача: Саратов О.Ю., представник, довіреність №84 від 14.05.2007 р.
Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 15.05.2007 р. до 05.06.2007р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 15.05.2007 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2007 р. строк вирішення спору у даній справі був продовжений на невизначений термін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 17 338,03 грн. страхового відшкодування, 173,38 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що позивачем не виконані умови розділу 7 договору страхування, а саме, останнім несвоєчасно повідомлено відповідача про настання страхового випадку без поважних причин, що згідно з умовами договору та п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування»є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—
В С Т А Н О В И В:
18.06.2003 р. між позивачем та ВАТ «РСК «Крим –Оранта», правонаступником якого є відповідач, укладений договір добровільного страхування транспортних засобів №8/2/2171, об’єктом страхування за яким є автомобіль марки «ГАЗ 3110»(державний номерний знак 949-05 КР), що належить позивачеві.
22.12.2003 р. сталася ДТП, внаслідок якої автомобілю марки «ГАЗ 3110»були завдані пошкодження.
Згідно з автотоварознавчим дослідженням спеціаліста –автотоварознавця –Іваницького С.О. №01 від 26.01.2004 р. матеріальні збитки, спричинені власнику автомобіля марки «ГАЗ 3110»(державний номерний знак 949-05), складають 17 338,03 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.
Як визначено статтею 1 Закону України «Про страхування», срахування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що сраховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування»дговір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 4.4.4. договору позивач зобов’язаний протягом доби (не враховуючи вихідні та святкові дні) повідомити відповідача про настання страхового випадку і своєчасно надати необхідні документи та відомості, що підтверджують настання страхового випадку.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач несвоєчасно та неналежним чином повідомив відповідача про настання страхового випадку.
У матеріалах справи наявні докази направлення відповідачеві (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №27390 від 29.04.2004 р.) лише листа позивача вих. №05/5-1131 від 28.04.2004 р. з копією вироку Чорноморського районного суду від 08.04.2004 р. у справі №1-112/2004.
Твердження позивача про направлення відповідачеві листа вих. №-5/5-4542 від 22.12.2003р. про настання страхового випадку не підтверджується жодними належними доказами.
Згідно з п. 7.1.3. договору страхового відшкодування не виплачується у разі несвоєчасного повідомлення позивачем про настання страхового випадку без поважних причин.
Пунктом 5 частини 1 статті 26 Закону України «Про страхування»передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Враховуючи вищезазначені обставини, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 82-85 ГПК України, господарський суд,—
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя | О.В. Мандриченко |