ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/217

03.07.07 р.

За позовом:          Заступника військового прокурора центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України;

До:                    АБ „Київська Русь”;

Третя особа:          ТОВ „Рось –1”;

Про:                               стягнення 273 445,18 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від прокуратури:          Хруленко О.В., старший прокурор відділу, посвідчення

№602 від 09.06.2006 р.

Від позивача:          Гордієнко В.І., представник, довіреність №220/449/д

від 25.12.2006 р.;

Від відповідача:            Пахарь О.Є., представник, довіреність №125 від 07.08.2006 р.;

Від третьої особи:          не з’явились.

На підставі статті 77 ГПК України у справі була оголошена перерва з 17.05.2007 р. до 06.06.2007 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 06.06.2007 р. до 03.07.2007 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 06.06.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2007 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучене Товариство з обмеженою відповідальністю „Рось –1”.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 273 445,18 грн. заборгованості з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що відповідно до умов гарантії, виданої 19.09.2006 р. №22984/20.6-4д, відповідач зобов’язався сплатити бенефіціару (позивачеві) суму у розмірі 273 445,18 грн. у випадку невиконання принципалом своїх зобов’язань за договором протягом 5 календарних днів після отримання від бенефіціара наступних документів: письмового звернення за гарантійною оплатою із зазначенням суті порушення принципалом своїх зобов’язань за договором; оригіналу підписаного за гарантійною оплатою із зазначенням суті порушення принципалом своїх зобов’язань за договором; оригіналу підписаного сторонами акту про порушення принципалом умов договору або передбаченого чинним законодавством України виконавчого документа, згідно з яким стягнення з принципала підлягає примусовому виконанню; оригіналів документів, що підтверджують оплату бенефіціаром вартості товару, зазначеної в рахунку-фактурі згідно з умовами договору та не отриманого від принципала.

Відповідач зазначає про те, що позивачем ну були надані: оригінал підписаного сторонами акту про порушення принципалом умов договору або передбаченого чинним законодавством України виконавчого документа, згідно з яким стягнення з принципала підлягає примусовому виконанню; оригінал документів, що підтверджують оплату бенефіціаром вартості товару, зазначеної в рахунку-фактурі згідно з умовами договору та не отриманого від принципала.

Відповідач, з посиланням на вищезазначені обставини, стверджує про те, що згідно з частиною 1 статті 565 Цивільного кодексу України, гарантом на законній підставі відмовлено позивачеві у виконанні його вимоги.

Третя особа—Товариство з обмежено відповідальністю „Рось –1”, повноважних представників в судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов’язковою, письмові пояснення по суті поданого позивачем позову не надав, а тому, керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

19.09.2006 р. відповідно до рішення тендерного комітету між Міністерством оборони України та ТОВ „Рось –1” укладений договір №251/4/1/06/19 на поставку для державних потреб пально-мастильних матеріалів на загальну суму 1 823 034,54 грн.

Відповідно до вимог пунктів 1.1., 2.2. та 2.3. договору третя особа повинна була поставити продукцію згідно з специфікацією за кількістю та адресами, вказаними у рознарядці.

Відповідно до рознарядок, які є додатками №№1 та 2 до договору строк поставки визначений 31.10.2006 р.

Третя особа свої договірні зобов’язання виконала частково, поставивши на користь позивача продукцію частково у розмірі 800 986,22 грн., що підтверджується актами приймання продукції та видатковими накладними, які додані до матеріалів справи.

19.09.2006 р. відповідачем видана гарантія оплати №22984 –20/6 –4д, за умовами якої відповідач зобов’язався у разі виникнення обставин неплатоспроможності принципала чи внаслідок порушення провадження у справі про визнання його банкрутом, протягом п’яти календарних днів після отримання від бенефіціара (позивача) наступних документів: письмового звернення до відповідача за гарантійною оплатою із зазначенням суті порушення принципалом (третьою особою) своїх зобов’язань за договором; оригіналу підписаного сторонами акту про порушення принципалом умов договору або передбаченого чинним законодавством України виконавчого документа, згідно з яким стягнення з принципала підлягає примусовому виконанню; оригіналів документів, що підтверджують оплату бенефіціаром вартості товару, зазначеної в рахунку –фактурі згідно з умовами договору та не отриманого від принципала.

Строк дії гарантії визначений до 15.01.2007 р.

03.01.2007 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №252/8 про перерахування суми гарантії у розмірі 273 445,18 грн.

До вищезазначеної вимоги позивачем були додані гарантія оплати від 19.09.2006 р. №22984-20/6-4д; договір від 19.09.2006 р. №251/4/1/06/19; рознарядки на постачання та акти прийому.

Відповідач у своєму листі від 05.01.2007 р. вих. №61/20.1-14451 повідомив позивача про те, що останнім не надані передбачені гарантією документи, а тому виплата буде здійснена тільки після надання відповідних документів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд позовні вимоги позивача вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наведеного нижче.

Як визначено статтею 560 Цивільного кодексу України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач вчасно, до закінчення строку дії гарантії звернувся до відповідача з вимогою про оплату визначеної в гарантії суми, у зв”язку з невиконанням третьою особою своїх зобов’язань за договором поставки.

Стосовно посилання відповідача на те, що позивачем до вимоги не були додані оригінал підписаного сторонами акту про порушення принципалом умов договору або передбаченого чинним законодавством України виконавчого документа, згідно з яким стягнення з принципала підлягає примусовому виконанню; оригінал документів, що підтверджують оплату бенефіціаром вартості товару, зазначеної в рахунку-фактурі згідно з умовами договору та не отриманого від принципала слід зазначити про наведене нижче.

У вимозі позивача від 03.01.2007 р. №252/8 останній повідомляв відповідача про те, що третя особа на неодноразові звернення до третьої особи щодо до поставки продукції або укладення акту про порушення умов договору відмовляється вчиняти будь-які запропоновані дії.

Слід також зазначити про те, що умовами договору поставки попередня оплата продукції не передбачена, а тому вимога відповідача щодо надання оригіналів документів, що підтверджують оплату бенефіціаром вартості товару, зазначеної в рахунку –фактурі, є безпідставною.

Вина відповідача підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вимоги останнього підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Акціонерного банку „Київська Русь” (інд. 02232, м. Київ, пр. Маяковського, 74/9, кв. 21, код ЄДРПОУ 25636839) на користь Міністерства оборони України (інд. 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) 273 445 (двісті сімдесят три тисячі чотириста сорок п’ять) грн. 18 коп. заборгованості. Видати наказ.

3.          Стягнути з Акціонерного банку „Київська Русь” (інд. 02232, м. Київ, пр. Маяковського, 74/9, кв. 21, код ЄДРПОУ 25636839) в дохід Державного бюджету України 2 734 (дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 45 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

О.В. Мандриченко