ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 9/147 | 24.07.07 |
За позовом Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»в особі Тернопільської дирекції залізничних перевезень
До Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України»
Про стягнення 28010,00 грн.
Суддя Жирнов С.М.
Представники:
Від позивача: Вільчак О.О.–довіреність № НЮ-1044 від 22.09.2006 р.
Відповідача не з»явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позов заявлений про стягнення з відповідача 28010,00 грн. штрафу за неправильне зазначення в залізничній накладній № 35840334 від 23.12.2006 р. маси вантажу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2007 р. порушено провадження у справі № 9/147 та призначено її розгляд на 24.07.2007 р.
Позивач в судовому засіданні 24.07.2007 р. подав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на 19.07.2007 р., Довідку № 247/ДНЮ від 24.07.2007 р.
Позивачем в судовому засіданні надані пояснення, відповідно до яких позов підтримано в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 24.07.2007 р. не з»явився, вимог ухвали суду від 05.07.2007 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за
поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Поштове відправлення з ухвалою суду від 05.07.2007 р. відповідачем отримано 10.07.2007 р., про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення № 03984080, яке знаходиться в матеріалах справи. Причини неявки відповідача в судове засідання 24.07.2007 р. суду не відомі.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Позов заявлений про стягнення з відповідача 28010,00 грн. штрафу за неправильне зазначення в накладній № 35840334 від 23.12.2006 р. маси вантажу.
23.12.2006 р. із станції Королево Львівської залізниці Відокремленим підрозділом «Королівське кар»єроуправління»Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України»(відповідача) відправлено партію вагонів № 66593708, 65490849, 66937855, 64096365, 60514528 по накладній № 35840334 від 23.12.2006 р. на маршрут або групу вагонів із щебенем на станцію Тернопіль Львівської залізниці на адресу УВТК ВАТ «Тернопільбуд»(одержувач).
На твердження позивача, ним 25.12.2006 р. на станції призначення на вимогу одержувача було перевірено масу вантажу у вищевказаних вагонах та за результатами зважування виявлено розбіжність між фактичною масу вантажу і масою, зазначеною у накладній вантажовідправником, а саме:
- у вагоні № 66593708 маса нетто вантажу складає 49200 кг, а в накладній № 35840334 зазначено 69000 кг;
- у вагоні № 65490849 маса нетто вантажу складає 64700 кг, а в накладній № 35840334 зазначено 70000 кг;
- у вагоні № 66937855 маса нетто вантажу складає 52200 кг, а в накладній № 35840334 зазначено 69000 кг;
- у вагоні № 64096365 маса нетто вантажу складає 51150 кг, а в накладній № 35840334 зазначено 69000 кг;
- у вагоні № 60514528 маса нетто вантажу складає 59400 кг, а в накладній № 35840334 зазначено 70000 кг.
Вказані розбіжності зафіксовані позивачем у Акті загальної форми 100 від 25.12.2006 р. та комерційному акті № 808594/9 від 25.12.2006 р.
Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457) за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі п»ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Позивач вважає, що оскільки у вищезазначеному комерційному акті зафіксовано, що поверхня вантажу рівномірна, причиною розбіжностей між фактичною масою і масою, вказаною у залізничній накладній № 35840334, то це є неправильним зазначенням відомостей щодо маси вантажу вантажовідправником.
Тому та у відповідності до ст.122 Статуту залізниць України (надалі за текстом –«Статут») відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 28010,00 грн. згідно наданого позивачем розрахунку позовних вимог.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. ст. 6, 23 Статуту, п.п. 1.1, 1.2 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та Правил оформлення перевізних документів і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов»язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.
З огляду на приписи п. 28 розділу 2 Правил приймання вантажів до перевезення договір про перевезення вважається укладеним з моменту прийняття вантажу до перевезення, що засвідчується накладанням календарного штемпеля станції відправлення в перевізних документах.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 розділу 4 вищезазначених Правил оформлення перевізних документів вантажовідправником заповнюються, зокрема графи накладної:
- «Маса вантажу в кг, визначена відправником»- вказується маса вантажу в кг;
- «Спосіб визначення маси»- зазначається, яким способом визначено масу вантажу.
Загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується в перевізних документах (п. 5 розділу 2 Правил приймання вантажів до перевезення).
Відповідно до п. 22 розділу 8 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Приписами ст. 52 Статуту та п. 12 розділу 8 Правил видачі вантажів встановлений обов»язок залізниці на станції призначення перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами.
Статтею 129 Статуту та пунктом 1 розділу 28 Правил складання актів визначено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами та (або) актами загальної форми, які складаються на станції залізниць.
Зокрема, комерційні акти складаються для засвідчення невідповідності маси вантажу даним, зазначених у перевізних (транспортних) документах ( п. а) ч. 2 ст. 129 Статуту та абз. 2 п. 2 розділу 28 Правил складання актів, а акти загальної форми складаються для засвідчення вказаних в п. 3 розділу 28 вищезазначених Правил складання актів обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу. Акти загальної форми складаються і в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту (абз. 11 п. 3 розділу 28 Правил складання актів).
Фактично позивач уклав з відповідачем договір про перевезення вантажу - 347000 кг (маса визначена обміром) щебеню у п»яти вагонах навалом –та з моменту прийняття вантажу до перевезення, що засвідчується накладанням календарного штемпеля 23.12.2006 р. станції відправлення в накладній № 35840334. А тому права та обов»язки сторін зі здійснення передбаченого договором перевезення встановлюються відповідними положеннями статей глави 64 ЦК України, Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України.
25.12.2006 р. позивачем на станції призначення був складений акт загальної форми 100 від 25.12.2006 р. (надалі за текстом –акт загальної форми), в якому останнім зазначено: «При переважуванні … вагонів виявлено:
в. 66593708 - 69000 кг по документу , фактично –49200 кг –менше 19800 кг,
в. 65490849 - по документу 70000 кг , фактично –64700 кг –менше 5300 кг,
в. 66937855 - 69000 кг по документу 69000 кг , фактично –52200 кг –менше 16800 кг,
в. 64096365 - по документу 69000 кг, фактично –51150 кг –менше 17850 кг,
в. 60514528 - по документу 70000 кг , фактично –59400 кг –менше 10600 кг, … За неправильно зазначені у накладній масу вантажу стягується штраф у розмірі п»ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, згідно ст. 122 Статуту залізниць».
Такий акт загальної форми не приймається судом в якості доказу по справі, оскільки складання такого акту передує складанню комерційного акту, тоді як фактично в акт загальної форми вже внесені дані про переважування вагонів, що не передбачено пунктом 3 розділу 28 Правил складання актів. Сам факт складання акту загальної форми є доказом того, що вантаж у спірних вагонах прибув за явними ознаками недостачі і потрібно складання саме комерційного акту (абз. 11 п. 3 розділу 28 Правил складання актів).
Позивачем складений комерційний акт № 808594/9 від 25.12.2006 р. (надалі за текстом - «комерційний акт»).
В розділі Д вищезазначеного комерційного акту позивачем зазначено: «Згідно листа вантажоодержувача було проведено переважування вагонів, по відправці вказаній на звороті цього акту, на 150-ти тонній вагонній вазі із зупинкою, розчепленням і перевіркою вагів до і після покази були вірні. При переважуванні виявилось: вантаж щебінь, вагою брутто 391300 кг, тара з бруса –114650 кг, нетто –276650 кг, згідно документів загальної ваги менше на 70350 кг. Поверхня вантажу у всіх вагонах рівномірна. Недостаючий вантаж поміститися міг. Люки додатково закріплені. Перевантажування проводила прийомоздавальник Бадовська Т.І., в присутності представника УВТК ВАТ «Тернопільбуд»…».
У дійсності лист УВТК ВАТ «Тернопільбуд»№ 25/ХІІ – 06 має слідуючий зміст: «УВТК ВАТ «Тернопільбуд»просить Вашого дозволу переважити 5 (п»ять) вагонів вантаж щебінь на станційних зд вазі. Вагони прибули ст. Королево Львівської зал.», т.т. відсутня вимога про комерційну видачу вантажу перевізником.
Таким чином вбачається, що позивач діяв самостійно та за власною ініціативою у відповідності до вимог статті 129 Статуту, за якою залізниця зобов»язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила обставини (вказані у ст. 128 Статуту), зокрема, невідповідності маси вантажу даним, зазначених у транспортних документах.
Позивачем не названо та до матеріалів справи не залучено інших доказів звернення отримувача вантажу до позивача з вимогою про складання комерційного акту.
Також, як вказав відповідач у відповіді № 88 від 01.02.2007 р. на Претензію позивача № 13/ДНЮ від 11.01.2007 р. на суму 28010 грн. 00 коп., відповідач не отримував від позивача повідомлення про факт недостачі вантажу, передбачений п. 5.1 ч. «б»«Порядку оформлення, розслідування та обліку не збережених перевезень вантажів»і ця обставина не спростована позивачем відповідними доказами.
Одночасно, вказаний позивачем у комерційному акті розмір недостачі вантажу ( 70350 кг) суд не вважає доведеним з огляду на наступне:
Відповідно до п. 22 розділу 8 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Згідно накладної № 35840334 встановлено, що спосіб визначення маси при відправленні вантажу –обміром, а за комерційним актом та актом загальної форми –«на 150-ти тонній вагонній вазі».
Встановлене судом свідчить, що позивач не довів суду факт неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу з боку відповідача, а складені позивачем акт загальної форми та комерційний акт доказами такого судом не визнаються. Наявні ознаки виникнення недостачі вантажу у процесі перевезення, а не помилок відповідача при заповненні залізничної накладної в частині зазначення маси вантажу.
А тому у позові належить відмовити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 909, 920, 925 ЦК України,
ст. 315 ГК України,
ст.ст. 6, 23, 52, 118, 122, 128, 129 Статуту залізниць України,
п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів,
п.п. 5, 28 розділу 2 Правил приймання вантажів до перевезення,
п.п. 12, 22 розділу 8 Правил видачі вантажів,
п.п. 1, 2, 3 розділу 28 Правил складання актів,
ст. ст. 33, 34, 75, 44, 49, 82-85 ГПК України,
Господарський суд міста Києва –
В И Р І Ш И В:
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя | Жирнов С.М. |
Дата підписання 30.07.2007 р.