Печерський районний суд м. Києва

Справа № 4-1192/10

                                                           П О С Т А Н О В А

      7  червня  2010 року  Печерський районний суд м. Києва  у складі:

     Головуючого - судді           Білоцерківця О.А.,

     при секретарі                        Шейчук О.Ю.,

     з участю прокурора             Волонця Д.В.,

     адвоката                                  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києва скаргу  ОСОБА_2   на постанову   про  закриття  кримінальної справи,  

                                                            В С Т А Н О В И В :

         ОСОБА_2   звернувся до  суду  зі скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого  слідчого  в ОВС Генеральної прокуратури  України Кулініча І.І. про закриття кримінальної справи від 23.02.2010 року, порушеної відносно  ОСОБА_2 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.345, ч.1 ст.343 КК України, на підставі п.2 ст.213 КПК України.

         В обґрунтування скарги  ОСОБА_2 вказав, що справу закрито незаконно, з порушенням вимог  ст.ст.213,214 КПК України.

       ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав доводи скарги, просив скаргу задовольнити,  матеріали направити для відновлення досудового слідства.

       Адвокат ОСОБА_1  в судовому засіданні підтримав вимоги скарги та вказав, що відсутність складу злочину в діях ОСОБА_2 щодо конкретних обставин справи  свідчить відсутність в даному випадку події злочину як такої.

         Прокурор в судовому   засіданні проти задоволення скарги заперечував, вказав, що постанову винесено законно з підстав недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.        

 Печерським районним судом м. Києва згідно положень ст.236-6 КПК України витребувано справу   №49-1536, суддею здійснено ознайомлення з нею.

Суд, заслухавши пояснення скаржника, адвоката, думку прокурора, приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст.236-6 КПК України суддя, розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінальної справи, залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги ст.ст.213,214 КПК України залишає скаргу без задоволення чи скасовує постанову про закриття справи.

Згідно ст. 213 КПК України  кримінальна справа закривається  при наявності підстав, зазначених у статті 6 цього Кодексу та  при недоведеності участі обвинуваченого у вчинені злочину.

Аналіз змісту положень ст.ст.6, 213 КПК України безумовно свідчить про те, що закриття кримінальної справи за недоведеністю участі конкретного обвинуваченого у вчиненні злочину може мати місце виключно за певних умов, зокрема, якщо у справі однозначно встановлено наявність події злочину, в іншому випадку справа підлягає закриттю саме за відсутністю події злочину.

Подією злочину є факт вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину.

             В судовому засіданні  встановлено, що постановою від  23.02.2010 року  слідчим в особливо важливих справах Генеральної прокуратури  України І.І.Кулінічем   кримінальна справа  відносно  ОСОБА_2 за фактом погрози вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків та у впливу на такого працівника з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків  або добитись прийняття незаконних рішень за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.345, ч.1 ст.343 КК України, закрита у зв’язку з недоведеністю участі  обвинуваченого  у вчиненні злочину на підставі  п.2 ст.213 КПК України.

             Слідчим встановлено, у 2005 році ОСОБА_2 та слідчий  Дзігора С.В. спілкувались між собою з приводу розслідування останнім кримінальної справи та провадження слідчих дій. Слідчий Дзігора С.В. вказував на те, що під час розмов з ОСОБА_2, останній вимагав прийняття незаконних рішень, погрожував вбивством.

         Окрім цього згідно оскаржуваної постанови досудовим слідством  отримані дані, які  викликають сумнів у винності обвинуваченого ОСОБА_2, а сукупність доказів, яка є, не дозволяє їх спростувати та зробити беззаперечний і однозначний висновок про доведеність участі ОСОБА_2  у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.345, ч.1 ст.343   КК України і можливості слідства, для усунення сумнівів, які є, вичерпані.

Таким чином, органом досудового слідства не здобуто належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_2   суспільно – небезпечних діянь, що містить склад злочинів, передбачених ч.1 ст.345, ч.1 ст.343 КК України. Органом досудового слідства не отримано і жодних даних про вчинення таких злочинів стосовно слідчого Дзігори С.В. будь – якими іншими особами.

Отже, орган досудового слідства не встановив наявність події злочину –погрози вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків та у впливу на такого працівника з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків  або добитись прийняття незаконних рішень як суспільно – небезпечних діянь з боку  ОСОБА_2 чи інших осіб стосовно ОСОБА_4,  передбачених диспозицією статей кримінального Закону.

 Таким чином, слідчий мав закрити справу, насамперед, виходячи з положень   п.1 ст.213, п.1 ч.1 ст.6 КПК України, за відсутністю події злочину.

Суд не може взяти до уваги посилання прокурора на ту обставину, що наявність події злочину підтверджено судовим рішенням про залишення скарги на постанову про порушення кримінальної справи без задоволення, оскільки

стадія порушення кримінальної справи вимагає  встановлення лише достатніх ознак злочину, і аж ніяк не наявності події злочину, яка згідно  ст.64 КПК України підлягає доказуванню після порушення кримінальної справи.

Отже, слідчим при закритті справи порушені вимоги ст.213 КПК України, справу закрито за п.2 вказаної статті Закону, за наявності підстав для закриття за п.1 цього ж Закону.

 За таких обставин посилання скаржника  ОСОБА_2  на незаконне закриття кримінальної справи  з підстав недоведеності його участі у вчинені злочинів є обґрунтованим,  оскаржувана постанова підлягає скасуванню з направленням справи  для відновлення слідства у справі в цій частині обвинувачення.

Під час досудового розслідування підлягають з’ясуванню фактичні обставини справи, які складають предмет доказування, – наявність в даному випадку події злочинів за ч.1 ст.345, ч.1 ст.343 КК України, а також підстави  можливого закриття справи, які ґрунтуються на Законі.

              З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.6, 213, 236-6 КПК України, суд

                                                  П О С Т А Н О В И В :

              Скаргу  ОСОБА_2   -  задовольнити.

              Постанову слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури  України І.І.Кулініча від 23.02.2010 року про закриття   кримінальної справи відносно  ОСОБА_2  за фактом погрози вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків та у впливу на такого працівника з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків  або добитись прийняття незаконних рішень, порушеної  за ч.1 ст.345, ч.1 ст.343 КК України, у зв’язку з недоведеністю участі  обвинуваченого  у вчиненні злочину - скасувати, справу направити до Генеральної прокуратури  України     для відновлення    досудового слідства у справі ( в частині обвинувачення ОСОБА_2 за  ч.1 ст.345, ч.1 ст.343 КК України).

             Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом  7 діб з дня її винесення.

      Суддя                                        О.Білоцерківець