Справа № 22-6346/2009 Головуючий у 1 інстанції Кучма В.В.
Категорія 24 Доповідач Звягінцева О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Звягінцевої О.М. ,
суддів Азевича В.Б., Алексеева А.В.
при секретарі Поповченко М. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої Одиниці „Сніжнетепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за апеляційною скаргою ОКП „Донецьктеплокомуненерго" на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 червня 2009 року і
встановив:
в апеляційній скарзі ОКП „Донецьктеплокомуненерго" оспорює обґрунтованість рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 червня 2009 року, яким відмовлено в задоволенні позову, і ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що відповідач зобов'язаний сплатити комунальні платежі, оскільки спадкодавець не встиг їх сплатити.
В засіданні апеляційного суду представник ОКП
„Донецьктеплокомуненерго" за довіреністю ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, просила про її задоволення, скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову, а відповідач ОСОБА_1 та його представник за усною заявою ОСОБА_3 заперечували проти доводів скарги, просили про її відхилення, залишення рішення суду без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
11.03.2009 року позивач ОКП „Донецьктеплокомунерго" в особі ВО „Сніжнетепломережа" звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав, що він, мешкаючи за адресою: АДРЕСА_1, користуючись послугами з теплопостачання, в порушення вимог ст. 68 ЖК України, п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою KM України від 21 липня 2005р. № 630, їх оплату здійснював несвоєчасно, станом на 1.02.2009р. утворилась заборгованість в сумі 3949 грн. 39 грн.
Просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь вказану суму заборгованості, судові витрати.
Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 червня 2009 року в задоволенні позову відмовлено , стягнуто з виробничої одиниці „Сніжнетепломережа" на користь держави 252 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, позов пред'явлено з підстав, передбачених вимогами ст. ст. 67, 68 ЖК України, щодо плати за комунальні послуги, строків внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги наймачем жилого приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду.
В своєму рішенні суд також послався на ці норми матеріального закону, тоді як спірні правовідносини регулюються вимогами ст. ст. 150, 151 ЖК України щодо користування квартирою, що належить громадянинові, обов'язків власника по забезпеченню її схоронності, вимогами Закону України „ Про житлово-комунальні послуги ".
При розгляді цієї справи судом встановлено, що відповідач є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 лютого 2008 року після смерті свого батька ОСОБА_4, що помер 23 січня 2007 року ( а.с. 22-23, 26).
При вирішенні спору суд обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 після оформлення своїх спадкових прав на квартиру за вказаною адресою є її справжнім власником і відповідно до вимог ст. 1 Закону України „ Про житлово-комунальні послуги" є фактичним споживачем послуг з теплопостачання.
Однак, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов хибного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з вимог ч. 1 ст. 1231 ЦК України, що передбачає спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем,
Проте до ОСОБА_1 пред'явлено позов про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з підстав, передбачених ст. ст. 150, 151 ЖК України, що стосується стягнення з нього як зі спадкоємця боргів спадкодавця, то таких вимог заявлено не було.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з оплати за спожиту теплову енергію підлягають частковому задоволенню за період часу з 11.02.2008 року (з моменту виникнення у ОСОБА_1 обов'язку з оплати цієї комунальної послуги) до 1.02.2009 року.
При цьому апеляційний суд, дослідивши особовий рахунок відповідача, виходить з наступного розрахунку:
лютий 2008р. - 153, 65 грн. заборгованості, березень 2008р. - 153, 65 грн.; квітень 2008р. - 76, 82 грн.; жовтень 2008р. - 134, 37 грн., листопад 2008р. -245, 02 грн., грудень 2008р. - 245, 02 грн., січень 2009р. - 245, 02 грн.; загальна сума заборгованості за вказаний період становить 1253, 55 грн.
Однак згідно з наданими відповідачем квитанціями ним фактично сплачено в погашення заборгованості за цей період наступні суми: за лютий, березень, квітень 2008р. - 384, 12 грн., жовтень 2008р. - 79, 04 грн., листопад 2008р. - 245, 02 грн., грудень 2008р. - 245, 02 грн., січень 2009р. - 245, 02 грн., всього - 1198, 22 грн., які підлягають зарахуванню.
Таким чином, з відповідача на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» підлягає стягненню за вказаний період заборгованість з оплати за спожиту теплову енергію у розмірі 55 грн. 33 коп. ( 1253, 55 грн. - 1198, 22 грн. = 55, 33 грн.).
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 51 грн. та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»задовольнити частково, рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 10 червня 2009 року скасувати.
Позов ОКП „Донецьктеплокомуненерго" в особі Виробничої Одиниці „Сніжнетепломережа" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОКП „Донецьктеплокомуненерго" заборгованість з оплати за спожиту теплову енергію за період з 11.02.2008р. до 1.02.2009р. у розмірі 55 грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи за наступними реквізитами: код ОКПО 34686537; розрахунковий рахунок 31219259700001; банк: ГУ ДКУ в Донецькій області; МФО банку 834016; одержувач: Державний бюджет; призначення платежу «інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ».
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.