АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Градовського Ю.М.,

Черевко П.М.,

при секретарі Велич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 25 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

встановила:

У грудні 2008 року ОСОБА_3 3вернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та матеріальної шкоди, посилаючись на те. що 30 червня 2008 року близько 19 - ї години вона зайшла до двору у якому мешкає відповідач для того, щоб забрати своїх гусей, яких відповідач замкнув у своєму сараї. Відповідач наніс їй тілесні ушкодження та образив нецензурною лайкою. Того ж дня вона звернулась за медичною допомогою до Татарбунарської ЦРЛ, де перебувала на стаціонарному лікуванні до 7 липня 2008 року. Витрати у зв’язку з лікуванням склали 163, 85 гривні. Крім того позивачка вказує, що їй було завдано також і моральну шкоду, яку вона оцінює у 2500 гривень.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 25 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 3адоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 163, 85 гривень та моральну шкоду у розмірі 1300 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Головуючий у першій інстанції Тимошенко С. В.

Справа № 22ц-2797/09

Доповідач Артеменко І.А. Категорія ЦП: 31

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача у заподіянні шкоди позивачці доведена, та, керуючись засадами розумності та справедливості, стягнув моральну шкоду у розмірі 1300 грн.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідно до постанови органу дізнання Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області від 04.03.2008 року, копія якої є у матеріалах справи, встановлено факт сварки між сторонами по справі у дворі будинку відповідача, та факт отримання позивачкою тілесних ушкоджень. У порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України, у відношенні відповідача відмовлено за відсутністю у його діях складу злочину (а. с. 33).

Згідно акту судово - медичного обстеження № 155 від 13.10.2008 року, на момент обстеження у позивачки виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця в області правого ока та правого плеча, забій на спинці носу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я (а. с. 35 - 36).

З копії листа непрацездатності вбачається, що у зв’язку з отриманими тілесними пошкодженнями вона перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 30 червня по 7 липня 2008 року 9а. с 8).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідачем було завдано позивачці шкоду.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивачки завдану їй матеріальну шкоду.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки завдану їй моральну шкоду, та, дослідивши усі обставини справи, вірно визначив її розмір.

За правилами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Викладені у апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті, оскільки додані до апеляційної скарги докази не спростовують висновку суду першої інстанції.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 25 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.