АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлова C.O.

суддів: Косогор Г. О., Ткачук О.О.

при секретарі Холод В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського інституту стоматології Академії медичних наук України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Одеського інституту стоматології Академії медичних наук України про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.07.2007 року між нею та відповідачем був укладений контракт, відповідно до якого вона була прийнята на роботу на посаду молодшого наукового співробітника. Згідно умов контракту строк його дій був визначений до 30 квітня 2007 року, але в супереч положень останнього, її було звільнено 28 квітня 2007 року, на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України, у зв’язку з закінченням його дії. Позивачка вважає, що вказаними діями відповідача були порушенні умови контракту в частині строку дії остатнього, у зв’язку з чим просила позов її задовольнити.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 березня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить вказане рішення скасувати та ухвали нове, яким поданий позов задовольнити у повному обсязі. В обгрунтування скарги посилається на порушення судом норм процесуального права в частині строків розгляду справи та норм матеріального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд, згідно п.1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Головуючий по першій інстанції - Федусик В.В.

Справа № 22ц-2645/09

Доповідач - Погорєлова C.O. Категорія - 52

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 тривалий час працювала в Інституті стоматології АМН України (раніше Одеський НДІ стоматології) на різних посадах, (а.с. 81-84). З 01.01.2006 року була переведена на посаду молодшого наукового співробітника та працювала на контрактній основі. Так, 02 січня 2007 року між ОСОБА_1 та інститутом стоматології АМН України в особі директора Косенко К.М. був укладений черговий контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 була прийнята на посаду молодшого наукового співробітника строком до 30 квітня 2007 року, (а.с. 22-24)

Наказом № 82 від 28 квітня 2007 року була звільнена на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України, у зв’язку з закінченням строку дії контракту, (а.с. 25).

В порядку ст. 23 КЗпП України, строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» № 1977-ХП від 13.12.1991 р. зі змінами та доповненнями, передбачена можливість укладення строкових трудових договорів (контрактів) з особами, які досягли пенсійного віку.

ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, тому укладення з нею строкового трудового договору, не суперечить положенням закону.

Згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення його строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Пунктом 6.2. (а) укладеного між сторонами контракту, був визначений строк його припинення, зокрема після закінчення дії самого контракту. Пунктом 7 цього ж контракту строк його дій був встановлений до 30 квітня 2007 року, (а.с. 23-23)

Розпорядженням KM України від 12 грудня 2006 року за № 612-р «Про перенесення робочих днів у 2007 році» було рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій у порядку і на умовах, установлених законодавством, у 2007 році для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними, перенести робочі дні з понеділка 30 квітня - на суботу 28 квітня.

Наказом Інституту стоматології АМН України № 41 від 07.02.2007 року, на підставі зазначеного розпорядження та з метою раціонального використання робочого часу, робочий день з понеділка 30 квітня був перенесений на 28 квітня, (а.с. 38)

Наказом Інституту стоматології АМН України № 2 від 15.01.2008 року, в доповнення наказу № 82 від 28 квітня 2007 року була змінена дата звільнення ОСОБА_1 на 30 квітня 2007 року, (а.с. 68)

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що строк контракту укладеного між сторонами сплинув, у зв’язку з чим підстав для задоволення позову ОСОБА_1 немає.

Посилання апелянта на порушення відповідачем ст. 241-1 КЗпП України, щодо обчислення строків, судова колегія до уваги не приймає, оскільки дата звільнення ОСОБА_1 була виправлена відповідачем в позасудовому порядку (шляхом видання відповідного наказу - а.с. 68), та не може бути правовою підставою для поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Довід ОСОБА_1 про невиплату їй матеріальної допомоги у розмірі одного посадового окладу у сумі 644 грн., компенсації за невикористану відпустку за 2007 року, судова колегія до уваги не приймає, оскільки позовна заява ОСОБА_1 в частині стягнення грошових сум ухвалою суду від 14.10.2008 року, за заявою самої ж позивачки, була залишена без розгляду. (а.с. 100). Оскарження цієї ухвали виходить за межі апеляційного перегляду, оскільки апеляційна скарга на зазначену ухвалу ОСОБА_1 не подавалась.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обгрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ч. 1 ст. 303, ч. 1 п.1 ст. 307, ст. 308, ст. ст. 314-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.