АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 3776 / 2009р.     Головуючий у 1 інстанції: Колодіна Л.В.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року     м.  Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:       Мануйлова Ю. С. ,  Осоцького І.І.,

Суддів:     Глазкової О.Г.

при секретарі:      Волчанової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від «01» липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  треті особи: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії відділення „Промінвестбанк" в м.  Мелітополі Запорізької області,  приватна фірма „Клинок" про визнання права власності на рухоме майно.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху,  а позивачу надано строк до 30.06.2009 року для усунення недоліків,  а саме для надання доказів права власності на автомобіль,  зазначення інших доказів для підтвердження обставин по справі,  для сплати судових витрат.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01 липня 2009 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу.

ОСОБА_2 подало апеляційну скаргу,  в якій,  посилаючись на порушення норм процесуального права,  останній просить ухвалу судді скасувати,  справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача,  вивчивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.3  ст.  312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції,  апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції,  якщо останній порушив порядок,  встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про визнання позову неподаним та про повернення його позивачу,  суд виходив з того,  що позивачем не було дотримано вимог  ст. 119 ЦПК України щодо зазначення підстав,  з яких би вбачалося порушення його прав та підстав звернення до суду з цим позовом,  до того ж не було сплачено судові витрати.

Проте з таким висновком суду погодитися неможливо.

Аналіз та вирішення вищевказаних питань,  а саме: щодо того чи мали місце обставини,  якими обґрунтовуються вимоги,  та якими доказами вони підтверджуються,  результати оцінки доказів відповідно до  ст. ,   ст.  130,  212,  214 ЦПК України відображаються судом в судовому рішенні після проведення попереднього судового засідання та дослідження обставин справи при розгляді її по суті заявлених вимог,  а не при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

До позовної заяви додано клопотання ОСОБА_2 про звільнення його від сплати судових витрат,  яке не було розглянуто в порядку  ст. 82 ЦПК України. Наявність такого клопотання не свідчить про недоліки позовної заяви,  які потрібно усувати.

Наведене свідчить,  що при постановці 01.07.2009 року оскаржувальної ухвали було порушено порядок розгляду питання про відкриття провадження у справі,  який передбачено нормами цивільно-процесуального законодавства.

Тому вищевказана ухвала судді підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у цій справі.

Керуючись  ст. ,   ст.  307,  312,  313,  317 ЦПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від «01» липня 2009 року в цій справі скасувати,  справу повернути до того ж суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на рухоме майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.