Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-3820 за 2009р.    

Головуючий у 1 інстанції: Гончаренко П.П.

Суддя доповідач: Осоцький І.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року     М. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Мануйлова,

суддів: Осоцького І.І.,  Глазкової О.Г.,

при секретарі: Волчанової І.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2,  яка діє в інтересах ОСОБА_3 та ТОВ „Таврида-Сервіс ЛТД" на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та Лисогорської сільської ради Запорізького району Запорізької області,  треті особи: відділ державного комітету земельних ресурсів Запорізького району Запорізької області,  ДП „Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсів" про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ОСОБА_4. звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідачів.

У позові зазначав,  що ним за нотаріально посвідченим договором купівлі продажу від 24.11.2007 року було придбано у ОСОБА_3 у власність житловий будинок під літерою „Т",  загальною площею 113, 5 кв.м. ,  житловою площею 67.9 кв.м. ,  недобудовану сторожку металеву під літерою Ф-2,  що розташовані по АДРЕСА_1. Майно розташоване на земельній ділянці площею 1.0 га.. Вказаним договором,  у п.3.4 передбачено,  що продавець ОСОБА_3 відмовляється від будь-яких прав на земельну ділянку площею 1, 0 га.

При зверненні ОСОБА_4 до відповідачів з заявами про прийняття рішення про безоплатну передачу йому у власність земельної ділянки площею 0.25 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель,  останніми у задоволені цих заяв йому було відмовлено.

Тому позивач просив у судовому порядку визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0, 25 га,  зобов"язати Лисогорську сільську раду Запорізького району Запорізької області внести зміни в договір № 1 від 15.06.2000 року на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди) шляхом зменшення розміру земельної ділянки,  що орендує ТОВ „Таврида-Сервіс ЛТД",  а також зобов'язати третіх осіб погодити технічну документацію зі складання державного акту на право власності на землю та виготовити і підписати виготовлений державний акт на право власності на землю з внесенням змін до земельного кадастру,  вилучивши земельну ділянку площею 0, 25 з земель Запорізької районної державної адміністрації.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 28.05.2009 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0, 25 га,  яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд,  що розміщені на ній.

Зобов'язано відділ державного комітету земельних ресурсів Запорізького району Запорізької області виготовити та видати державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку.

Зобов'язано ДП „Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" внести зміни до земельного кадастру та вилучити земельну ділянку площею 0, 25 га з земель Запорізької районної державної адміністрації.

В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_33азначає,  що судом при постановці рішення було невірно застосовано норми матеріального і процесуального права,  не було залучено ОСОБА_3 до участі у справі і визнано право власності на майно,  яке було передано їй в іпотеку,  тому остання просить скасувати рішення суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі ТОВ „Таврида -Сервіс ЛТД" зазначає,  що судом при постановці рішення було невірно застосовано норми матеріального і процесуального права,  не було залучено їх до участі у справі і визнано право власності за земельну ділянку,  яка знаходиться у їх користування за договором про право тимчасового користування,  тому ТОВ „Таврида-Сервіс ЛТД" просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга представника ОСОБА_3 не підлягає задоволенню,  а апеляційна скарга ТОВ „Таврида-Сервіс ЛТД" підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч. 1,  ч.2  ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права,  якщо не застосовано закон,  який підлягав застосуванню.

Ухвалюючи рішення в частині визнання за позивачем права власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку з зобов'язанням третіх осіб: виготовити та видати державний акт на право власності на земельну ділянку,  внести зміни до земельного кадастру та вилучити земельну ділянку суд виходив з того,  що до земельних правовідносин застосовуються норми загальних положень про право власності Цивільного кодексу України.

Проте норми Цивільного кодексу України у частині права власності на землю є загальними по відношенню до спеціальних законів,  яким врегульовані земельні відносини і тому мають застосовуватись лише тоді,  коди ті чи інші питання не врегульовані спеціальним законом.

Розпорядження землями державної власності відповідно до  ст. 21 Закону України" про місцеві державні адміністрації" здійснюють місцеві адміністрації.

Підстави та порядок одержання земельних ділянок у власність громадянами визначено нормами Земельного Кодексу України,  а саме нормами  ст. ,  ст. 116, 118 цього Кодексу.

За  ст. 116 Земельного Кодексу України громадяни набувають право власності на земельну ділянку за рішенням органів виконавчої влади,  зокрема шляхом одержання земельних ділянок в межах норм безплатної приватизації,  визначених цим Кодексом.

За  ст. 118 ЗК України громадянин,  зацікавлений в одержанні безплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку,  господарських будівель і споруд у межах норм безплатної приватизації подає заяву до відповідної районної державної адміністрації,  яка розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення,  який у свою чергу погоджується з органом по земельних ресурсів,  природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами,  органом архітектури та повертається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації,  якою і приймається остаточне рішення про передачу земельної ділянки у власність.

У разі відмови органу виконавчої влади у передачі земельної ділянки у власність це питання вирішується в судовому порядку.

За ч.2  ст. 6 Конституції України органи виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Визнання за громадянином у судовому порядку права власності на земельну ділянку є порушенням виключної,  передбаченої  ст. 6 Конституцією України,  компетенції органів виконавчої влади на здійснення права власності від імені українського народу на управління землями.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється згідно з ч.3  ст. 152 ЗК України і може вирішуватися шляхом визнання прав. Як зазначено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при оскаржені органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань,  віднесених до їх компетенції (про відмову в передачі у власність земельної ділянки),  суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов"язує їх,  залежно від характеру спору,  виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

З матеріалів справи вбачається,  що на час реєстрації договору купівлі-продажу ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1,  06.12.2007 року,  у останнього виникло право на одержання земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації,  визначених Земельним Кодексом України для будівництва і обслуговування цього жилого будинку та господарських будівель,  яке не будо визнано Запорізькою районною державною адміністрацією за зверненням ОСОБА_4 і тому це право підлягає визнанню у судовому порядку.

Враховуючи наведене,  рішення суду в частині визнання за позивачем права власності на земельну ділянку з вищевказаних підстав; про зобов’язання третіх осіб виготовити та видати держаний акт на право власності на земельну ділянку з внесенням змін до земельного кадастру,  що є передчасним и діями,  відносно визначеної позивачем земельної ділянки,  захист права власності на яку до її передачі позивачу відповідним органом виконавчої влади не міг здійснюватися у судовому порядку,  підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про визнання за останнім право на одержання земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації,  визначених Земельним Кодексом України для будівництва і обслуговування жилого будинку,  господарських будівель,  розташованих за адресою с Канівське,  вул.  Дніпрова,  буд. 18,  Запорізького району Запорізької області.

До того ж в порядку судового захисту одержання цього права позивачем,  суд зобов’язує Запорізьку районну державну адміністрацію розглянути питання про надання та виділення у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки в межах норми безоплатної приватизації,  визначених Земельним Кодексом України для обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд,  розташованих за вказаною ним адресою.

Апеляційна скарга ОСОБА_33адоволенню не підлягає,  оскільки предметом спору у цій справі не був предмет іпотеки - житловий будинок,  на що посилається остання як підстави для скасування рішення суду у цій справі. До того ж за ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 10.03.2009 року / а.с. 155-156 / іпотечний договір,  укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було припинено.

Керуючись  ст. ,   ст.  307,  309,  313,  317 ЦПК України,  колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2,  яка діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу ТОВ „Таврида-Сервіс ЛТД" задовольнити частково.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 травня 2009 року по цій справі скасувати в частині:

•   -     визнання за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0, 25 га,  яка розташована за адресою: с АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд,  що розміщені на ній;

•   -     зобов'язання відділу державного комітету земельних ресурсів Запорізького району Запорізької області виготовити та видати державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку;

- зобов’язання ДП „Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" внести зміни до земельного кадастру та вилучити земельну ділянку площею 0, 25 га з земель Запорізької районної державної адміністрації.

В цій частині рішення ухвалити нове рішення наступного змісту: Визнати за ОСОБА_4 право на одержання земельної ділянки у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації,  визначених Земельним Кодексом для будівництва,  і обслуговування жилого будинку,  господарських будівель,  розташованих за адресою АДРЕСА_1 на час реєстрації вказаного нерухомого майна за останнім.  „ Зобов'язати Запорізьку районну державну адміністрації розглянути питання про надання та виділення у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки в межах норми безоплатної приватизації,  визначених Земельним Кодексом України для обслуговування житлового будинку,  господарських будівель і споруд,  розташованих за адресою АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення,  проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.