УКРАЇНА

Справа № 22-3252  2009 рік                                      

 Головуючий у 1 інстанції - Ізмайлова Т.Л .

Доповідач - Шахова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ.

6 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Шахової О.В.

суддів Желепи О.В., Побірченко Т.І.

при секретарі Рицькій Н.І.

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною

скаргою Державної установи «Директорат програм розвитку освіти»

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2009 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Директорат

програм розвитку освіти» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення

середнього заробітку за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та зазначала, що з 4 червня 2007 року працювала в Державній установі «Директорат програм розвитку освіти» (далі установа) на посаді головного бухгалтера і її середній заробіток складав 11 266грн.71 коп.

8 травня 2008 року звільнись з посади за власним бажанням, проте відповідач розрахунок з нею не провів.

На день звільнення її не було виплачено заробітну плату з грудня 2007 по березень 2008 року в сумі 45 625 грн.

Позивачка просила стягнути на її користь з відповідача зарплату з урахуванням компенсації та індексу інфляції 49 966.11 грн., середній заробіток в сумі 11 266,71 грн. за 21 день затримки розрахунку та 20 000 грн. моральної шкоди.

Під час розгляду справи позивачка збільшила свої вимоги та просила стягнути на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 53 343,29 грн., 90 670,19 грн. за 169 днів затримки розрахунку та індекс інфляції відповідно з січня по грудень 2008 року.

Всього позивачка просила стягнути на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 144 014,48 грн. та 20 000 грн. моральної шкоди (а.с.63,64).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2009 року позов задоволено частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 125 848,42 грн., в тому числі 47 514 грн.89 коп. заборгованості з грудня 2007 по березень 2008 року та 77 924 грн. 21 коп. середній заробіток за 169 днів, починаючи з травня 2008 по січень 2009 року за затримку розрахунку, а також судовий збір в сумі 1 258,48 грн. та 30 грн. витрат на ІТЗ.

В апеляційній скарзі голова правління ДУ «Директора програм розвитку освіти»,не погоджуючись з рішенням суду та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволені позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те. що судом не з'ясована причина невиплати позивачці ОСОБА_1 розрахунку,оскільки остання, виконуючи обов'язки головного бухгалтера, провела нарахування собі заробітної плати з порушенням законодавства, що підтверджено висновками ревізії КРУ та зупиненням Міністерством фінансів України оплати праці штатних співробітників Директорату до отримання пояснень щодо законності підвищення розмірів їм оплати праці . В матеріалах справи відсутні докази заборгованості по заробітній платі з грудня 2007 по березень 2008 року та затримки розрахунку позивачці з травня 2008 по січень 2009 року,оскільки після звільнення позивачка не передала відповідну бухгалтерську та фінансову документацію. Крім цього, судом не залучені до участі в справі Державне казначейство України, яке проводить фінансові розрахунки для Директорату та Міністерство Фінансів України, яке схвалює ці розрахунки.

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

 Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_1, за трудовим договором від 4 червня 2007 року призначена на посаду головного бухгалтера Державної установи «Директорат програм розвитку освіти", з заробітною платою згідно затвердженого штатного розпису (а.с.44-49).

Згідно наказу відповідача № 39 від 1 серпня 2007 року внесені зміни до штатного розпису Директорату та збільшено посадові оклади штатних працівників на суму індексу інфляції за 2006 рік у розмірі 11,6 % і головному бухгалтеру призначено посадовий оклад в сумі 10 144 грн. на місяць (а.с.36,35).

2 січня 2008 року посадові оклади штатних працівників Директорату знову збільшені на 16,6 % і відповідно оклад головного бухгалтера складав 11 828 грн.(а.с.34).

Наказом №3-К від 08 травня 2008 року ОСОБА_1 звільнена з роботи на підставі ст. 36 п.1 КЗпП України.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості по заробітній платі,компенсації, індексації та стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, суд виходив з того, що з грудня 2007 по березень 2008 року відповідач не виплатив її заробітну плату, а з травня 2008 року, з вини останнього, з нею не проведено розрахунок відповідно до ст.ст.47, 116 КЗпП України.

Таких висновків    суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об,єктивного з,ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і  підстав для його скасування не вбачається.

На підтвердження доводів апеляційної скарги про нарахування ОСОБА_1 собі заробітної плати з порушенням законодавства, відповідач не надав доказів про притягнення позивачки до відповідальності за вказані порушення, а наявність самого факту порушень встановлених висновками ревізії КРУ Міністерством фінансів України, на які посилається відповідач не можуть бути належним доказам по даній справі.

Не спростовані також відповідачем доводи щодо заборгованості перед ОСОБА_1 по заробітній платі з грудня 2007 по березень 2008 року та затримки розрахунку позивачці з травня 2008 по січень 2009 року та те, що після звільнення позивачка не передала відповідну бухгалтерську та фінансову документацію, у зв'язку з чим ці доводи не впливають на правильність рішення суду та не можуть бути взяті до уваги.

Щодо залучення до участі в справі Державного казначейства України, яке проводить фінансові розрахунки для Директорату та Міністерства Фінансів України, яке схвалює ці розрахунки,колегія суддів вважає, що ці посилання є формальними для скасування правильного по суті рішення, оскільки як встановлено відповідач є самостійна юридична особа, саме з ним позивачка перебувала в трудових стосунках, а тому будь-яких порушень прав чи обов'язків зазначених установ, при розгляді даного спору, не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу голови правління Державної установи « Директорат програм розвитку освіти» відхилити.

Рішення     Шевченківського районного суду м. Києва   від   20 січня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.