Справа № 22ц-5908/2009 Головуючий у 1 інстанції Іванов В.М.

Категорія - 2 Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді: Краснощокової Н.С.,

 суддів: Ігнатової Л.Є., Бондаренко Л.І.,

при секретарі Шатун Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Петровської районної ради м. Донецька про визнання права власності на житловий будинок, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2007 року, яким позовні вимоги ОСОБА_23адоволені та визнано за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвалене рішення з порушенням норм процесуального і матеріального права, а саме: розглядаючи справу, суд, в порушення вимог ст. 26 ЦПК України не встановив коло учасників спірних правовідносин, не установив наявність прав на оспорюване жиле приміщення. Суд, акцентуючи увагу на те, що позивач проживав у складі сім»ї власника спірного житлового приміщення, своєї тітки ОСОБА_3, забув звернути увагу на те, що у вказаному будинку ще проживав син ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який прийняв спадщину від ОСОБА_3, який фактично вступив в управління і володіння спадковим майном відповідно до вимог передбачених ст., ст. 529, 549 ЦК України в редакції 1963 року. Об»єктом права приватної власності ОСОБА_4 є спірне жиле приміщення. Після смерті батька - ОСОБА_4 їм була подана у встановлений законом строк - 04.12.1996 року заява до нотаріальної контори про видачу свідоцтва на спадкове майно. У такому випадку у відповідності до вимог передбачених ст. 33 ЦПК України, суд першої інстанції повинен був вирішити питання про заміну неналежної сторони. Вважає, що оскільки він є прямим спадкоємцем власника оспорюваного приміщення та у встановленому законом порядку його прийняв, суд був зобов»яний притягнути його до участі у справі як сторону. Рішення суду порушує його права та інтереси на спадкове майно, тому він вважає за необхідним його скасувати та розглянути справу за його участю.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представників, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов»язики осіб, які не брали участь у справі.

Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2007 року ОСОБА_23вернувся з позовом до виконкому Петровської міської ради про визнання за ним права власності на буд. АДРЕСА_1 на підставі ст. 344 ЦК України.

Посилався на те, що його тітки ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності належав зазначений вище будинок. З 1994 року позивач мешкає в цьому будинку, іншого місця проживання не має і до того ж він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 На теперішній час у нього виникла необхідність у набутті права власності на цей будинок, у зв»язку з чим і просив задовольнити його позов.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки тітці позивача на праві приватної власності надана земельна ділянка для будівлі житлового будинку АДРЕСА_1, де вона стала мешкати зі своєю сім»єю до складу якої увійшов і позивач. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, в спірному будинку залишився проживати позивач де мешкає по теперішній час та іншого місця мешкання не має.

У відповідності до вимог ст. 344 ЦК України суд прийшов висновку за необхідне визнати за позивачем право власності на зазначений будинок за набувальною давністю.

Між тим з таким висновком суду не можна погодитися.

Із пояснень ОСОБА_1 та позивача ОСОБА_2, наданих в апеляційному судовому засідання вбачається, що ОСОБА_3 була бабусею ОСОБА_1

До смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у її будинку АДРЕСА_1 проживав та був прописаний її син ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після смерті ОСОБА_4, його син - ОСОБА_1 у встановлений законом 6-ти місячний строк звернувся до другої донецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Зазначені обставини підтверджуються і матеріалами справи, (а.с.8, 67)

Однак при ухваленні рішення за позовом ОСОБА_2 до виконкому Петровської районної ради про визнання права власності на жилий будинок, вказані обставини судом не перевірялися і не вирішувалося питання про притягнення по справі у якості співвідповідача ОСОБА_1

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов»язки особи (ОСОБА_1), який не брав участі у справі.

А тому з урахуванням наведених обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі.

Керуючись ст. ст. 311, 312-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2007 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпросередньо до Верховного Суду України.