АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа       22ц-2023     2009 р.     Головуючий по 1 інстанції

№

Категорія: № 2, 5     Колода Л.Д.

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Бородійчука В.Г.

суддів     Василенко Л.І. Демченка В.А.

при секретарі     Петренко С.П.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе" на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 травня 2008 року по справі за позовом приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ас-Технік" до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності на нерухоме майно,

встановила:

17.04.2008 р. приватне мале виробничо-комерційного підприємство "Ас-Технік" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності на нерухоме майно.

В обгрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 15 березня 1998 р. між ним та ОСОБА_3 відбулась домовленість про продаж комплексу будівель та споруд, що складаються з складу літ. А-І, полупідвального приміщення літ. Б-І, вбиральні літ. В та огорожі № 1-3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

20 березня 1998 р. було підписано договір купівлі-продажу вказаного комплексу будівель та споруд, вартістю 17450 грн. 21 березня 1998 р. сторонами було підписано акт прийому-передачі даного комплексу та здійснено остаточний розрахунок за наведеним договором. При цьому, між сторонами було обумовлено, що даний договір купівлі-продажу буде обов'язково нотаріально посвідчений.

Проте, відповідач відмовляється від нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим Підприємство змушене звернутись до суду з даним позовом.

Позивач просив суд визнати договір купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 20 березня 1998 року між сторонами таким, що відбувся. Визнати за приватним малим виробничо-

 комерційним підприємством "Ac-Технік" право власності на комплекс будівель та споруд, що складається з складу літ. А-І, полупідвального приміщення літ. Б-І, вбиральні літ. В та огорожі № 1-3.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 травня 2008 року, позов задоволено, визнано таким, що відбувся правочин купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, що складається зі складу літ. А-І, полупідвального приміщення літ. Б-I, вбиральні літ. В та огорожі № 1-3, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, укладений 20.03.1998 р. між приватним малим виробничо-комерційним підприємством "АС - Технік" та ОСОБА_3 та визнано за приватним малим виробничо-комерційним підприємством "АС - Технік" право власності на комплекс будівель та споруд, що складається зі складу літ. А-І, полупідвального приміщення літ. Б-І, вбиральні літ. В та огорожі № 1-3, що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе" просить рішення суду, як ухвалене з порушенням норм процесуального права та при невідповідності висновків суду обставинам справи, скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.

При цьому апелянт вказав, що суд при вирішені спору не дослідив чи мав ОСОБА_3 право на продаж спірного майна, оскільки рішення суду не містить посилки на правовстановлюючі документи, на підставі яких ОСОБА_3 зробив відчуження даного майна. Спірне майно знаходиться за адресою АДРЕСА_2, а не за адресою АДРЕСА_1, як зазначено у рішенні суду, так як за вказаною адресою знаходиться автокооператив «Прогрес».

Крім того, суд першої інстанції оскаржуваним рішенням позбавив Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе", яке являється власником спірного майна, його власності. Товариство до участі у справі не залучалось.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе", перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що позовні вимоги приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ac-Технік" є обґрунтованими.

Судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм матеріального і процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Ас-Технік" 17.04.2008 р. звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 20 березня 1998 року між сторонами таким, що відбувся та визнання за приватним малим виробничо-комерційним підприємством "Ac-Технік" права власності на комплекс будівель та споруд, що складається з складу літ. А-І, полу підвального приміщення літ. Б-І, вбиральні літ. В та огорожі № 1-3.

При цьому, матеріали справи не містять жодного правовстановлюючого документу, який би стверджував право власності продавця - ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено наданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе" документами, а саме рішенням виконкому Черкаської міської ради № 606 від 27.04.2004 p., що на час вирішення спору судом першої інстанції, саме ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе" були передані функції замовника на завершення будівництва виробничої бази по АДРЕСА_2 та дозволено проведення реконструкції складу під магазин та цех ремонту автотранспортної техніки.

 Рішенням Черкаської міської ради за № 2-269 від 30.11.2006 p. саме ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе" було надано земельну ділянку площею 10130, 01 кв. м. по АДРЕСА_2 в оренду на 49 років під виробничу базу за рахунок земель Черкаської міської ради.

Проте, суд не з'ясував наведеного і не врахував, що вирішення даного спору впливає на майнові права ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе" та не залучив дане Товариство до участі у справі.

Крім того, наданий апелянтом суду апеляційної інстанції висновок про вартість спірного нерухомого майна свідчить і про те, що спірне нерухоме майно фактично являється незавершеним будівництвом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, який є діючим на час вирішення спору, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації або право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту прийняття майна до експлуатації або його державної реєстрації. При цьому зазначена норма закону регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, будівництво якого здійснювалось в установленому законом порядку.

Статтею 375 ЦК України передбачено, що право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, право давати дозвіл на будівництво на своїй земельній ділянці таких споруд іншим особам має власник земельної ділянки.

А згідно ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар має право зводити на орендованій земельній ділянці будівлі і споруди лише за письмовою згодою орендодавця з дотриманням установленого законодавством порядку.

Суд, задовольняючи позовні вимоги, не взяв до уваги, що відповідач не є власником земельної ділянки, на якій побудовано спірні об'єкти нерухомості, не встановив, хто є власником цієї земельної ділянки, чи надавав відповідачу власник земельної ділянки письмовий дозвіл на будівництво об'єктів нерухомості на орендованій земельній ділянці.

Законами України "Про містобудування", "Про архітектурну діяльність" та "Про планування та забудову територій" передбачено порядок здійснення будівництва об'єктів нерухомості.

Судом не досліджувались обставини щодо дотримання відповідачем порядку будівництва спірних об'єктів нерухомості, зокрема: наявність у відповідача дозвільної документації на будівництво цих об'єктів, чи здавались відповідачем об'єкти нерухомості в експлуатацію.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Розглянувши спір про визнання права власності на будівлі, суд взагалі не встановили, чи є ці будівлі побудованими в установленому законом порядку, чи є самовільним будівництвом, проте визнав на них право власності.

Порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст. 376 ЦК України. Зокрема, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй виділена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При вирішенні спору судом наведені норми матеріального права не враховувались.

Усупереч вимогам цивільно-процесуального законодавства, обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, судом не були встановлені.

Судом також не враховано, що позивач звернувся до суду з позовом, через 10 років після укладення спірного договору, та не дано оцінки цій обставині.

 Згідно до ч. 1 п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, не залучив до участі у справі ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе", що відповідно до наведеної вимоги цивільно - процесуального законодавства є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну      скаргу     Товариства      з      обмеженою      відповідальністю

"Сільськогосподарське підприємство "Яблуневе" задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 6 травня 2008 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.