АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
03110, м. Київ-110, вул. Солом'янська, 2-А
11-1712/09
УХВАЛА
Іменем України
22 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді - Матієк Т.В.
Суддів - Ходаса В.І., Стрижко С. І. За участю прокурора - Мінакової Г.О. Засудженого- ОСОБА_1 Представника потерпілого - ОСОБА_2
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2009 року.
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Славута, Хмельницької області, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого приватним підприємцем, одруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1, мешкаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого, Засуджено за cm. 286 ч. 1 КК України до обмеження волі строком 1 рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік 6 місяців.
На підставі cm. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від основного покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку в 1 рік з покладенням обов'язків передбачених cm. 76 ч. 1 (п.п.2, 3) КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 43933 гривні 73 коп. матеріальній збитків, 20000 гривень моральних збитків, 300 гривень 29 коп. витрат пов"язаних із проведенням авто товарознавчого дослідження.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він
03.06.2008 року, приблизно о 16 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем
«Хюндай Туксон» державний номер НОМЕР_1 та рухаючись зі сторони
вул. В.Вал в напрямку вул. Межигірської в м. Києві , на проїзній частині вул. .
Набережно-Лугова, на перехресті вул. Набережно-Лугова та вул. . Ярославська,
скоїв зіткнення з мотоциклом «Ямаха XT;» державний номер НОМЕР_2,
під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по проїзній частині вул. .
Набережно-Лугова в бік вул. В. Вал, в результаті чого порушив вимоги:
- п. і .3 ГІДР України, згідно якого «Учасники дорожнього руху зобов'язані
знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути
взаємно ввічливими.»;
- н.1.4 ПДР України, згідно якого «Кожен учасник дорожнього руху має
право розраховувати на те, що інші учасники виконують ці правили»;
- П.11.4ПДР України, згідно якого на дорогах з двостороннім рухом, що
мають щонайменше дві смуги руху в одному напрямку, забороняється
виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги»;
- п. 12.1 ПДР України, згідно якого під час вибору в установлених межах
безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню
обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан
транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух
та безпечно керувати ним»;
- п.12.3 ПДР України, згідно якого у разі виникнення небезпеки для
руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він
повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до
зупинки транспортного засобу або безпечного для учасників дорожнього
руху об'їзду перешкоди».
В результаті порушення вказаних вимог правил дорожнього руху, потерпілому ОСОБА_4 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3, 1.4, 11.4, 1.2.1, 12.3 ПДР України знаходяться, в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками.
На вирок суду подано апеляційну скаргу.
Засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити до суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Вважає, що даний вирок стосовно нього є постановлений в результаті неповноти проведеного судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину, та особі засудженого, з істотним порушенням кримінально - процесуального закону.
Крім цього вказує, що відмова суду в задоволенні клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки трудового колективу ТОВ «Будер», є не обгрунтованою . Не обгрунтованим вважає і рішення суду в частині призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Не погоджується з рішенням суду в частині задоволення цивільного позову повністю, оскільки вважає висновки авто товарознавчого дослідження не обгрунтованим.
Вважає, що призначене йому покарання 1 рік 6 місяців обмеження волі, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, на підставі ст. 69-1 КК України не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією ст. 286 ч. 1 КК України.
Крім цього вважає не обгрунтованим рішення суду про призначення йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 1 рік 6 місяців.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції засудженого, засудженого підтримавшого свої апеляційні вимоги, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху грунтується на всебічно досліджених і належно оцінених у судовому засіданні доказах, якими підтверджено, що автомобіль «Хюндай Туксон» державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, рухаючись зі сторони вул. В.Вал в напрямку вул. . Межигірської в м. Києві, не був взаємно ввічливим, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, не врахував дорожню обстановку, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди, з метою попередження ДТП, внаслідок чого скоїв зіткнення з мотоциклом «Ямаха XT 400» державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3
Такі дії ОСОБА_1 суперечать вимогам пунктів 1.3;1.4;11.4;12.1;12.3 Правил дорожнього руху. Вказані порушення правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 перебувають в причинному зв'язку з наслідками ДТП, а саме з заподіянням водію ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Як вбачається із матеріалів справи, злочинні дії ОСОБА_1 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинили потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Суд першої інстанції обгрунтовано визнав за доцільне застосувати до засудженого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, оскільки сама подія злочину пов'язана із використанням винним транспортного засобу.
Обговорюючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_1 суд належним чином оцінив і врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про особу , що характеризують винного, і дійшов обґрунтованого висновку про доцільність звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням під час іспитового строку в 1 рік.
Колегія суддів вбачає порушення кримінально-процесуального законодавства при вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_3
Відповідно до Звіту № 6075 товарознавчого дослідження, вартість відновлюваного ремонту мотоцикла «Ямаха» Хт400, державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 48109 гривень 32 коп., що перевищує вартість мотоцикла до моменту пошкодження в ДТП, що складає 28813 гривень 68 коп..
Позивач збільшив свої позовні вимоги щодо відшкодування матеріального збитку, посилаючись на перерахунок збитку. Даний перерахунок не є висновком авто товарознавчого дослідження.
Суд першої інстанції залишив поза увагою причину перерахунку. Крім того у висновку експерта зазначена вартість ДТЗ не тільки не ідентичного пошкодженій моделі, а і за станом на момент проведення експертизи - серпень 2008 року, а не на момент пошкодження, що суперечить вимогам методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних
засобів. Сам висновок не відповідає юридичній формі: відсутня дата та не підписаний особою , яка його складала.
З огляду на викладене вирок суду в частині вирішення питання про задоволення цивільного позову підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання за санкцією ч. 1 ст. 286 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі із застосуванням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на і рік 6 місяців із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з встановленням іспитового строку в 1 рік, суд обгрунтовано врахував суспільну небезпечність скоєного злочину, дані про особу винного, що його характеризують і дійшов правильного висновку про доцільність звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання протягом встановленого іспитового строку.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вимоги ст. 65 КК України дотримано, призначене ОСОБА_1 покарання за своїм видом та розміром є справедливим і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Порушень норм матеріального чи кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни вироку, не встановлено.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково , а вирок Подільського районного суду м. Києва 11 червня 2009 року щодо ОСОБА_1, в частині задоволення цивільного позову -скасувати. Матеріали справи направити до суду на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті вирок суду залишити без змін.