АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 1-106/09
Категорія КК: ч.2 ст. 186
Головуючий у першій інстанції Шкорина О.І.
Доповідач Корнієнко Т. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Ноздрякова В.М. ,
суддів - Корнієнко Т.Ю., Стрижко СІ.,
за участю прокурора - Рабінчук Т.І.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу
за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, ОСОБА_2 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 20 травня 2009 року,
встановила :
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Токовське Апостолівського району Дніпропетровської обл., громадянина України, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7, 2006 року народження, проживає АДРЕСА_1, раніше судимий 02.03.1998 року Новоушицьким районним судом Хмельницької обл. за ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140 КК України на 7 років позбавлення волі, звільнений 16.09.2004 року умовно - достроково на 2 місяці 15 днів,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі; згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням терміном на 3 роки,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с Браїлівка Новоушицького р-ну Хмельницької обл., громадянина України, який працює монтажником у ПП ОСОБА_4, проживає АДРЕСА_2, зареєстрований АДРЕСА_5 не судимий, -засуджено за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч.2. ст. 263 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 2 роки.
Згідно з вироком, 01 липня 2008 року приблизно о 13 год.ЗО хв., знаходячись АДРЕСА_3 ОСОБА_5, діючи повторно, та ОСОБА_3, діючи узгоджено з ОСОБА_5, відкрито викрали з автомобіля ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_1, в якому знаходився потерпілий ОСОБА_6, задню карту багажника, вартістю 120 грн. з вмонтованими стерео колонками «Матадор», вартістю 500 грн., а всього викрали майна, яке належало потерпілому, на суму 620 грн.
Крім того, ОСОБА_3 в листопаді 2007 року придбав на ринку «Козак» по вул. Ревуцького, 40 в м. Києві у неустановленої слідством особи збираючий кистень, який незаконно зберігав при собі, перевозячи в автомобілі ВАЗ-2108 д.н.з. НОМЕР_2, зберігаючи в ніші дверей біля сидіння водія. Вказаний кистень був вилучений з автомобіля у ОСОБА_3 працівниками міліції 01.07.2008 року приблизно о 20 год.20 хв. АДРЕСА_4. Згідно висновку експертизи даний кистень являється холодною зброєю ударно- дроблячої дії.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої
інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність
юридичної кваліфікації злочину, просить вирок суду в частині призначення
засудженому ОСОБА_5 покарання скасувати внаслідок
невідповідності його особі засудженого та ступеню тяжкості скоєного злочину. При цьому прокурор зазначає, що при призначенні покарання з випробуванням суд першої інстанції не надав об'єктивної оцінки ступеню тяжкості, характеру суспільної небезпечності, обставинам вчиненого злочину, не достатньо врахував, що ОСОБА_5 раніше судимий за аналогічні злочини, має не зняту і не погашену судимість.
Крім того, в доповненні до апеляції прокурор просить виключити з установчої частини вироку посилання суду, що ОСОБА_5 раніше судимий : 18.05.1993 року Новоушицьким районним судом Хмельницької обл. за ч.2 ст. 140 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку терміном на 1 рік, 02.02.1995 року Новоушицьким районним судом Хмельницької обл. за ч. 1 ст. 106 КК України на 1 рік виправних робіт з утриманням 20% заробітку в доход держави, 22.03.1996 року Хмельницьким обласним судом за ч. 1 ст. 79 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію з відповідними доповненнями, засудженого, який просив залишити вирок суду без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні та наведеними у вироку доказами в їх сукупності і в апеляції не оспорюються.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
Апеляційні вимоги прокурора про виключення з установчої частини вироку посилання суду, що ОСОБА_5 раніше судимий : 18.05.1993 року Новоушицьким районним судом Хмельницької обл.. за ч.2 ст. 140 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку терміном на 1 рік, 02.02.1995 року Новоушицьким районним судом Хмельницької обл. за ч. 1 ст. 106 КК України на 1 рік виправних робіт з утриманням 20% заробітку в доход держави, 22.03.1996 року Хмельницьким обласним судом за ч. 1 ст. 79 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі, то вони обґрунтовані, і підлягають задоволенню, оскільки у відповідності до ст. 89 КК України ці судимості погашені.
У відповідності до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, з урахуванням тяжкості злочину, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі суд керувався положеннями ст. ст. 50-52, 65-67 КК України і в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини справи, дані про особу засудженого, який раніше судимий, після звільнення з місць позбавлення волі в 2004 році змінив спосіб життя, позитивно характеризується за місцем проживання, одружився, має на утриманні малолітню дитину, займається суспільно-корисною працею, як обставини, що пом'якшують покарання суд врахував те, що ОСОБА_5 свою вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, шкода потерпілому відшкодована повністю, обтяжуючих покарання обставин по вправі немає, суд також врахував думку потерпілого щодо міри покарання.
Згідно характеристики, яку ОСОБА_5 надав при апеляційному розгляді справи, він влаштувався на постійну роботу, позитивно характеризується за місцем роботи.
Врахувавши зазначені обставини в сукупності, суд прийшов до правильного висновку про можливість досягнення мети виправлення та перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства і призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 186 КК України, за якою визнаний винним, та на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк в 2 роки з покладенням на засудженого певних обов'язків.
При призначенні покарання судом першої інстанції враховані всі обставини, на які посилається прокурор в апеляції.
В силу викладеного, призначене засудженому покарання не може бути визнане явно несправедливим внаслідок надмірної м'якості, підстав для скасування вироку в частині призначення покарання і постановления нового вироку та істотних порушень вимог КПК України колегія суддів не вбачає, а тому апеляція в частині вимог прокурора про призначення засудженому більш суворого покарання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, задовольнити частково.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити:
- виключити з установчої частини вироку посилання суду, що ОСОБА_5 раніше судимий : 18.05.1993 року Новоушицьким районним судом Хмельницької обл. за ч.2 ст. 140 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку терміном на 1 рік, 02.02.1995 року Новоушицьким районним судом Хмельницької обл. за ч. 1 ст. 106 КК України на 1 рік виправних робіт з утриманням 20% заробітку в доход держави, 22.03.1996 року Хмельницьким обласним судом за ч. 1 ст. 79 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.