Справа  № 22ц-1401/2010 р.                      Рішення ухвалено під головуванням

 Категорія  57                                                                  Полотнянка Ю.П.

                                                                      Доповідач  Матківська М.В.

Р І Ш Е Н Н Я

Апеляційного суду Вінницької області

від  31  травня   2010 року

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду  Вінницької області в складі :

   Головуючого : Матківської М.В.

                                        Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.В.

                                        При секретарі : Сніжко О.А.

                                        За участю : позивача ОСОБА_2 і представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці  апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 3 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі Вінницької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

В с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулася  в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Бершадському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.  Свої вимоги мотивували тим, що вона являється дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" їй повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте така  надбавка до пенсії з 01.01.2006 року по 2008 рік включно, їй не виплачувалася у визначеному законом розмірі. Тому, вона просила зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити їй недоплачену суму щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 3891 гр. 90 коп. за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року та зобов'язати відповідача перерахувати і виплачувати їй пенсію з  урахуванням вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Також просила поновити пропущений нею з поважних причин строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права із тих підстав, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень Законів України, крім того, про належні їй як дитині війни виплати її  не було повідомлено, так як не було доведено до її відома про розмір нарахованих та виплачених таких доплат до пенсії і їх відповідність вимогам Закону, тому про порушення свого права їй стало відомо лише після висвітлення  таких подій у пресі після ухвалення відповідних рішень Конституційного Суду України.

Постановою Бершадського  районного суду Вінницької області від 3 квітня  2009 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду і ухвалити нову, якою задоволити її позов повністю.

Зазначила, що рішення суду вважає незаконним, оскільки воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши  письмові заперечення на скаргу, заслухавши пояснення сторін по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і судом допущено порушення норм матеріального права, що згідно правил статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового про часткове задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції встановив, що  ОСОБА_2 має правовий статус дитини війни і відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона має право на отримання підвищення до пенсії.

Колегія суддів встановила, що протягом часу дії Закону України "Про соціальний захист дітей війни" – з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року їй не виплачувалася щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у 2006-2007 роках встановлювалися Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Законом України від 19.01.2006 року № 3367-ІV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (опублікований 22.03.2006 року та набрав чинності  02.04.2006 року) пункт 17 статті 77 виключено і статтею 110 цього Закону установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному  Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної ради України з питань бюджету.

Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" знову почала діяти з 02.04.2006 року. Законодавець визначив, що  підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком могло здійснитися лише за певних умов, а саме: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі і у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань  бюджету. У 2006 році Кабінет Міністрів України не приймав відповідних рішень на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Враховуючи, що встановлені законодавством  умови для підвищення пенсії дітям війни у 2006 році не наступили, позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині до задоволення не підлягають.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  від 19.12.2006 року № 489 пунктом 12 статті 71 зупинено на 2007 рік дію положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Статтею 111 цього Закону № 489 від 19.12.2006 року встановлено, що  у 2007 році підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України  у справі № 1-29/2007 від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону.

Також цим рішенням Конституційного Суду України визначено, що  зупинення "Законом про Державний бюджет України" дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає  статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтями 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Тобто, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до  чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, ОСОБА_2 мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VІ підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ викладено у новій редакції частину 1 статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни": "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XІІ,  учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 28.12.2007 року № 107-VІ в абзаці 5 частини 1 статті 58 затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність з розрахунку на місяць, у таких розмірах: з 1 січня 2008 року – 470 гр., з 1 квітня 2008 року – 481 гр., з 1 липня 2008 року – 482 гр., з 1 жовтня 2008 року – 498 гр.

Рішенням Конституційного Суду України  від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни внесені до  статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України" від 28.12.2007 року № 107-VІ.

Отже, ОСОБА_2 з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року правомірно нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22.05.2008 року підлягає до нарахування та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позовні вимоги про виплату позивачу недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в сумі 3891 гр. 90 коп. до задоволення не підлягають, оскільки згідно вимог статей 10, 60, 57-59, 64 ЦПК України докази, а саме, розрахунок позову на таку суму зобов'язана надати до суду позивач у підтвердження своїх позовних вимог, чого нею не було зроблено.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 161 КАС України судом вирішувалося питання щодо пропуску позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 КАС України, в частині позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 20.02.2008 року.

Відповідно до діючої на час вирішення спору у суді першої інстанції ч. 2 ст. 100 КАС України, суд оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України докази по справі у частині позовних вимог про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, мав правові підстави для визнання поважною причину пропущення такого строку, врахувавши  вік позивача – 76 років, стан здоров'я, що вона являється ветераном праці, її необізнаність у діючому законодавстві, яке стрімко змінюється; відсутність належної проінформованості з боку відповідача про фактично нараховані і виплачені їй розміри підвищення до пенсії як дитині війни.

Законом України  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами" від 18.02.2010 року № 1691-VІ  визначено, що спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них (п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України) розглядаються у порядку цивільного судочинства.

За правилами статей 256 і 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Виходячи із такого положення цивільного законодавства, позовні вимоги про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушеного права підлягають до задоволення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону і тому підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, якщо висновки суду не відповідають обставинам справи і судом допущено порушення норм матеріального права.

За таких обставин постанова суду є незаконною і такою, що  підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового чи зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 15, 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.

Постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 3 квітня 2009 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду за захистом порушеного права.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Бершадському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_2 у розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог у задоволенні відмовити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На рішення може бути подана касаційна скарга до Верховного   Суду України протягом  двох місяців.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

Копія вірна :