А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 жовтня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М.,
суддів - Ващенко Л.Г.,
Фадєєнко А.Ф.,
при секретарі - Фабіжевському В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін», за участю третіх осіб ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства «Дунайводбуд-18», товариства з обмеженою відповідальністю «Беладів» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності, позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Беладів» до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Дельфін», за участю третіх осіб відкритого акціонерного товариства «Дунайводбуд-18», ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 квітня 2009 року, рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 24 квітня 2009 року , -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2, звернувшись 31 липня 2008 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що 10 лютого 2007 року уклала з ТОВ «Дельфін» договір купівлі-продажу, згідно якого придбала за 28 000,00 грн. будівлі під літ. «А-1», «Б-П», «В-1», що знаходяться в с. Приморське курорт «Расєйка» по АДРЕСА_1 Татарбунарського району Одеської області. Позивач зазначила, що провела оплату придбаного майна, прийняла майно в натурі, однак ТОВ «Дельфін» від нотаріального посвідчення договору ухиляється. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила визнати дійсним правочин купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 10 лютого 2007 року між нею та ТОВ «Дельфін», визнати за нею право власності на придбане за цим правочином нерухоме майно (а.с.3-4).
ТОВ «Дельфін» вимоги ОСОБА_2 визнав.
Треті особи ТОВ «Дунайводбуд-18», ОСОБА_3, ТОВ «Беладів» вимоги ОСОБА_2 не визнали.
Справа № 22 ц – 3527 – 3528 – 2009 Категорія 20
Головуючий у першій інстанції Тимошенко С.В.
Доповідач Вадовська Л.М.
2.
Третя особа ТОВ «Беладів», звернувшись 30 вересня 2008 року до суду із самостійними вимогами на предмет спору, вказала, що спірне нерухоме майно - база відпочинку «Дельфін» належить ТОВ «Беладів» на праві власності, що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконкомом Приморської сільської ради 19 квітня 2007 року. Спірне майно у власності ТОВ «Дельфін» не перебувало, а відтак права на відчуження такого ОСОБА_2 товариство не мало. Договір купівлі-продажу нерухомого майна, який ОСОБА_2 просить визнати дійсним, є нікчемним. Однак, зважаючи на те, що ОСОБА_2 вимагає в судовому порядку визнання договору дійсним, ТОВ «Беладів», вбачаючи в цьому загрозу позбавлення його власності, просив визнати заявлений ОСОБА_2 договір купівлі-продажу недійсним (а.с.57-60).
ОСОБА_2, ТОВ «Дельфін» вимоги ТОВ «Беладів» не визнала.
Треті особи ТОВ «Дунайводбуд-18», ОСОБА_3 вимоги ТОВ «Беладів» підтримали.
Позови об’єднано в одне провадження (а.с.86).
10 квітня 2009 року ОСОБА_2 подала доповнення до позовних вимог і просила залучити до участі у справі в якості відповідача Приморську сільську раду Татарбунарського району Одеської області та скасувати рішення виконкому Приморської сільської ради від 28 лютого 2007 року, яким визнано право власності на базу відпочинку «Дельфін» за ВАТ «Дунайводбуд-18» (а.с.138-139).
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 квітня 2009 року в задоволенні заяви про доповнення позовних вимог відмовлено (а.с.153).
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 24 квітня 2009 року в позові ОСОБА_2 відмовлено, позов ТОВ «Беладів» задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівель під літ. «А-1», «Б-П», «В-1», розташованих по вул. Радісній, 62 на курорті «Расєйка» с. Приморське Татарбунарського району Одеської області, укладеного 10 лютого 2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Дельфін», з моменту укладення (а.с.161-162).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу та рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Неправильність ухвали і рішення суду апелянт мотивувала порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові ОСОБА_2, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що ТОВ «Дельфін» не був власником спірного майна та, відповідно, не мав права на відчуження такого. Визнавши правочин, про визнання дійсним якого ОСОБА_2 заявлено вимоги, нікчемним, суд безпідставно задовольнив вимоги ТОВ «Беладів» та визнав це й же правочин недійсним з моменту укладення.
Зазначені обставини згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.
Колегія суддів вважає встановленим такі факти та відповідні ним правовідносини.
Встановлено, що ВАТ «Дунайводбуд-18» створено згідно рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 18 січня 1996 року № 46, що підтверджено статутом товариства, зареєстрованим 2 вересня 2005 року.
Відповідно до переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Дунайводбуд-18» відповідно до наказу ФДМУ від 24 травня 2002 року № 906 «Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно» (зі змінами, затвердженими наказом ФДМУ від 16 жовтня 2002 року № 1819), до статутного фонду ВАТ «Дунайводбуд-18» передано об’єкти нерухомості, зокрема, три будинки на базі
3.
відпочинку, опріснювальну установку, вагон-будинок, павільйон, кухню, водонапірну башту, що розташовані на курорті «Расєйка» на базі відпочинку «Дельфін» (а.с.63-64).
На підставі рішення виконавчого комітету Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 28 лютого 2007 року № 7 ВАТ «Дунайводбуд-18» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно – комплекс, базу відпочинку «Дельфін», загальною площею 872,5 кв. м, що складається з будинків під літ. «А», «Б-П», «В», їдалень під літ. «Г», «Д». Право власності ВАТ «Дунайводбуд-18» зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26 березня 2007 року (а.с.65, 66).
На підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ВАТ «Дунайводбуд-18» та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Татарбунарського районного нотаріального округу Одеської області 3 квітня 2007 року за реєстровим номером 1114, ОСОБА_3 придбала комплекс – базу відпочинку «Дельфін» загальною площею 872,5 кв. м, що складається з будинків під літ. «А», «Б-П», «В», їдалень під літ. «Г», «Д». Право власності ОСОБА_3 зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 6 квітня 2007 року (а.с.67-69).
16 квітня 2007 року ОСОБА_3 передала базу відпочинку до статутного фонду ТОВ «Дельфін».
Рішенням Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 19 квітня 2007 року № 122-У земельну ділянку площею 0,33 га під комплексом – базою відпочинку «Дельфін» вилучено у ВАТ «Дунайводбуд-18» та передано ТОВ «Беладів» з наданням дозволу на виготовлення проектно-технічної документації із землеустрою (а.с.72).
16 травня 2007 року Приморською сільською радою Татарбунарського району Одеської області на підставі рішення виконавчого комітету ради від 28 квітня 2007 року № 25 видано свідоцтво про право власності ТОВ «Беладів» на комплекс – базу відпочинку «Дельфін» загальною площею 872,5 кв. м, що складається з будинків під літ. «А», «Б-П», «В», їдалень під літ. «Г», «Д». Право власності ТОВ «Беладів» зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 16 травня 2007 року (а.с.70,71).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 січня 2009 року за позовом ТОВ «Беладів» витребувано з незаконного володіння ТОВ «Дельфін» нерухоме майно, а саме комплекс – базу відпочинку «Дельфін» загальною площею 872,5 кв. м, що складається з будинків під літ. «А», «Б», «В», їдальні під літ. «Г», «Д» (а.с.106-108).
Таким чином, зазначені докази вказують на те, що власником комплексу – бази відпочинку «Дельфін» є ТОВ «Беладів». Належні та допустимі докази належності спірного майна на праві власності ТОВ «Дельфін» відсутні. Вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2006 року у відношенні ОСОБА_6, засудженої за ч.1 ст.358 КК України, встановлено факт підробки виписки з протоколу засідання правління ВАТ «Дунайводбуд-18» про передачу майна бази відпочинку в статутний фонд ТОВ «Дельфін» (а.с.73-74).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст.316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України). Зокрема, право розпорядження – це юридично забезпечена можливість визначити юридичну долю майна шляхом вчинення певних дій (продаж, передача в найм, дарування, знищення, відмова тощо).
Позивач ОСОБА_2 просить визнати дійсним правочин, а саме договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого 10 лютого 2007 року ТОВ «Дельфін» продав, а вона придбала будівлі під літ. «А-1», «Б-П», «В-1», що знаходяться в с. Приморське, курорт «Расєйка». Належні та допустимі докази набуття ТОВ «Дельфін» права власності
4.
на майно, що згідно доводів ОСОБА_2 було відчужене шляхом продажу, відсутні. Недоведеність права власності виключає право на розпорядження майном.
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном юридичної особи. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ст.228 ЦК України).
Правочин, який ОСОБА_2 просить визнати дійсним, порушує публічний порядок, а тому є нікчемним.
Підстави для застосування ч.2 ст.220 ЦК України у вирішенні спору відсутні, оскільки має місце нікчемний правочин не у зв’язку з недотриманням сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, а у зв’язку з тим, що такий правочин порушує публічний порядок.
Відповідно до положень ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Визнання дійсним правочину, який порушує публічний порядок, не передбачено.
Оскільки правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, то з огляду на положення ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, оскільки недійсність встановлена законом.
З огляду на викладене, правові підставі для задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, вимог ТОВ «Беладів» про визнання того ж договору купівлі-продажу недійсним відсутні.
Доводи апелянта щодо порушення прав та інтересів Приморської сільської ради безпідставні, оскільки видані на підставі рішень виконкому ради свідоцтва про право власності на нерухоме майно ВАТ «Дунайводбуд-18», а в подальшому ТОВ «Беладів» не є спірними, а правовідносини щодо виділення радою земельної ділянки ТОВ «Дельфін» є правовідносинами між Приморською сільською радою та ТОВ «Дельфін», які не впливають на вирішення вимог ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна із заявлених нею підстав.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта і в тій частині, що у ТОВ «Дельфін» було придбано нерухоме майно, збудоване останнім у господарський спосіб, оскільки створення майна у такий спосіб не виключає обов’язку належного оформлення права власності на нерухоме майно, в тому числі й новостворене (ст.331 ЦК України).
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 квітня 2009 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про доповнення до позовних вимог (а.с.153). Зазначена ухвала підлягає скасуванню, оскільки підстави відмови ( не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства ) суперечать судовому рішенню, що набрало законної сили (а.с.143-144). Скасування ухвали не перешкоджає зверненню до суду за захистом порушеного права в порядку та спосіб, встановлений законом.
Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а саме судовий збір в сумі 140,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., підлягають стягненню в дохід держави з ОСОБА_2
Керуючись ст.303, п.п.2,4 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, п.3 ч.1 ст.312, ст.313, п.6 ч.1, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А :
5.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 квітня 2009 року, рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 24 квітня 2009 року – скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Дельфін», за участю третіх осіб ВАТ «Дунайводбуд-18», ОСОБА_3, ТОВ «Беладів» про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно – відмовити.
В задоволенні позову ТОВ «Беладів» до ОСОБА_2, ТОВ «Дельфін», за участю третіх осіб ВАТ «Дунайводбуд-18», ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави за розгляд справи в суді апеляційної інстанції судовий збір в сумі 140,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Л.Г.Ващенко
А.Ф.Фадєєнко