АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-2930 /2010 року                       Головуючий у 1-й  інстанції:  Федченко І.М.  

  Суддя-доповідач:  Пільщик Л.В .

Р І Ш Е Н Н Я    

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 9 червня  2010 року                                                         м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                Пільщик Л.В.

Суддів:                        Краснокутської О.М.

                                        Сапун О.А.

При секретарі:               Петровій О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну  скаргу

ОСОБА_3  на рішення Жовтневого районного суду Запорізької області від 26 березня  2010 року по справі за позовом ОСОБА_3   до ОСОБА_4  про стягнення аліментів , -

В С Т А Н О В И  Л А :

           У травні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначав, що 05.08.1994 року він з відповідачкою зареєстрував шлюб. Від шлюбу мають спільного сина  - ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1. 18.10.2007 року шлюб між ними розірвано. З цього часу дитина проживає з ним.   Відповідачка у виховані дитини участі  не приймає, матеріальної допомоги не надає.

Посилаючись на те, що відповідачка займається підприємницькою діяльністю і має не  регулярний і  чітко не визначений прибуток, просив суд стягнути з відповідачки  на утримання сина    аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно.

Рішенням Жовтневого районного суду Запорізької області від 26 березня  2010 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3  аліменти   на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 450,50 грн., починаючи з 12.05.2008 року і до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн., витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням в розмір 7 грн.50 коп.  

  Не погоджуючись з рішенням суду ,ОСОБА_3   подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, збільшивши розмір    аліментів на утримання сина до  600 грн.

  ОСОБА_4 не використала  право на  участь у судовому засіданні, надіслала  заперечення на апеляційну скаргу,  в яких просили рішення суду залишити без змін і розглядати справу без її участі

  В судовому засіданні апеляційної інстанції   представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

  Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  із наступних підстав.

 Із матеріалів справи вбачається, що  сторони перебували у шлюбі, від шлюбу мають сина ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1.  Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 листопада 2009 року  місце проживання дитини визначено з  ОСОБА_3   Дитина проживає з батьком і  знаходиться на його  утриманні .

 Суд встановив фактичну сторону справи з додержанням норм процесуального права, дав правильну юридичну оцінку встановленим обставинам  і правові висновки про обов’язок матері, яка проживає окремо від дитини, брати участь у її утриманні відповідає вимогам ст. ст. 180,181 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ст. 184 СК України у випадках, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід або частку доходу одержує в натурі чи при наявності інших обставин, що мають істотне значення, у зв'язку з чим складно чи неможливо визначити фактичний дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Виходячи з того , що ОСОБА_4  займається підприємницькою діяльністю, має мінливий дохід, суд   відповідно до  положень ст.184 СК України дійшов правильного висновку про призначення аліментів у твердій грошовій сумі.

Однак визначаючи розмір аліментів, суд не врахував обставини, передбачені ст.182 ЦПК України,  не з’ясував матеріальний стан сторін, а безпідставно  визначив аліменти у розмірі 1\2 частини прожитковому мінімуму ,  встановленого державою для дітей  до 18 років  .

 Між тим,  відповідачка зареєстрована як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, здійснює підприємницьку діяльність у вигляді роздрібної торгівлі. Відповідно до  наданих у  державну податкову інспекцію  у Жовтневому районі м. Запоріжжя   звітів за   2009 р.  від реалізації товарів  відповідачка мала  виручку в сумі 192435 грн.33 коп. .Як зазначає  ОСОБА_4  в запереченнях на апеляційну  скаргу ,  щомісячні її витрати  складали 12387,04 грн. Таким чином , щомісячний дохід  складав 3649,24 ( 192435,33/12-12387,04)

 Інших дітей, крім сина, на утриманні не має .На будь-які обставини, які могли враховуватися, при визначені розміру аліментів  ОСОБА_4 не посилалася.

ОСОБА_3 теж займається підприємницької діяльністю і відповідно до  наданих у  державну податкову інспекцію  у Жовтневому районі м. Запоріжжя   звітів за   2009 р.  від реалізації товарів   він мав   виручку в сумі185403  грн.22 коп.

    Значене свідчить про матеріальні можливості батьків  надати утримання дитини, який би забезпечував рівень життя , достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, а не обмежуватися прожитковим мінімумом, який встановлюється державою

    У відповідності до ст.8 Закону України „Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя , достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

    Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.     Ураховуючи  положення  ч. 1  ст. 3  Конвенції  про  права  дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей. .

    З урахуванням даних про доходи відповідачки, відсутністю у  неї на утриманні інших дітей або непрацездатних осіб, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір аліментів, що підлягають до стягнення з відповідачки на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 600 грн. щомісячно.

    Оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів підлягає зміні.

    Відповідно до постанови  КМ України від 21 грудня 2005 року 31258 в редакції постанови КМ України від 5 серпня 2009 року №825 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”  витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду  справи по спорам, що випливають із сімейних правовідносин, складають 120 грн., проте суд помилково стягнув 7 грн.50 коп., тому і в цій частині  рішення підлягає зміні.

    В решті рішення суду є законним та обґрунтованим, тому  залишається без змін.

       На підставі ст.ст. 180, 182, 184 СК України, керуючись .ст. ст.307, .309 ЦПК України, колегія суддів, -

                                   В И Р І Ш И Л А :

      Апеляційну скаргу  ОСОБА_3  задовольнити.

      Рішення Жовтневого районного суду Запорізької області від 26 березня  2010 року    в частині визначення розміру аліментів  та витрат з інформаційно-технічного забезпечення  змінити.

    Позовні вимоги ОСОБА_3  задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3   аліменти  на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі  600 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з  12 травня 2008 року.  

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави  витрати   з інформаційно-технічним забезпечення  розгляду справи  у сумі 120 грн.  

     В решті рішення суду залишити без змін.

      Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення ,проте може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо  до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

   Головуючий:

      Судді: