Справа № 22 Ц- 395/2010 Суддя першої інстанції: Франчук О.Д.
Категорія –48 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
24 лютого 2010 р . Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Галущенка О.І.
суддів: Шаманської Н.О.
Шолох З.Л.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
позивачки - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_4 на рішення Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.10.2009 р. у справі за
позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дітей,
встановила:
03.07.2009 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання дітей.
Позивачка зазначала, що від шлюбу з відповідачем має двох неповнолітніх доньок : ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. нар. та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. нар.
Відповідач припинив шлюбні відносини, проживає окремо і ніякої матеріальної допомоги сім’ї не надає.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07.08.2001 р. постановлено про стягнення з нього аліментів на утримання доньок у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку.
Боржник ухиляється від сплати аліментів внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку державного виконавця, станом на 16.06.2009 р. складає 12.433 грн. 95 коп.
Посилаючись на ці обставини, позивачка просила стягнути з відповідача неустойку, передбачену положеннями ч. 1 ст. 196 СК України, у розмірі 328256 грн. 28 коп.
Рішенням Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.10.2009 р. постановлено про часткове задоволення позовних вимог.
На користь позивачки з відповідача стягнуто неустойки у розмірі 52675 грн. 20 коп..
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне визначення судом розміру пені та відсутність його вини в утворенні заборгованості.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Ухвалючи рішення суд виходив з того, що неустойка має стягуватись за час, який не обмежується річним строком позовної давності.
Крім того, суд вважав, що при розрахунку розміру неустойки, слід враховувати загальну суму заборгованості по аліментах на час звернення з позовом.
Але з такими висновками погодитись неможливо, оскільки вони суперечить дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Згідно з приписами ч.1 ст.196 Сімейного кодексу України, предметом доказування у справі про стягнення неустойки за порушення аліментного зобов’язання зокрема, являються обставини, які свідчать про наявність заборгованості, попередження боржника про сплату заборгованості та наявність його вини в її утворенні.
З аналізу цієї норми закону та п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України вбачається, що неустойка має нараховуватися за період з часу звернення до суду та обмежується днем попередження боржника про необхідність сплати заборгованості, але не більше ніж за один рік.
Крім того, вона має нараховуватись у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за час прострочення, а не від суми заборгованості, яка мала місце на час звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається, що боржника було востаннє попереджено про утворення заборгованості по аліментам - 10.12.2008 р. ( а. с. -16), а до суду позивачка звернулася 03.07.2009 р.
Таким чином період прострочення складає 188 днів.
При визначенні розміру нарахованих та несплачених аліментів за час прострочення слід виходити з розрахунку, який надано державним виконавцем (а.с.-17, 47).
Оскільки суд не перевірив наданого позивачкою розрахунку, не врахував цих вимог закону та обставин справи, то рішення в частині визначення розміру неустойки підлягає зміні, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 309 ЦПК України, а розмір неустойки визначенню з врахуванням таких показників:
Період прострочення з 10.12.2008 р. до 03.07.2009 р. складає 188 днів.
В грудні нараховано аліментів 420 грн.60 коп. та сплачено відповідачем у розмірі 700 грн. з врахуванням заборгованості попередніх періодів.
Таким чином, неустойку слід нараховувати починаючи з січня 2009 р.
Розмір неустойки за січень 2009 р. складає: 170 грн. х 1% х188= 319 грн. 60 коп.;
за лютий 2009 р. 420, 00 х1% х 157 = 659,40 грн.
березень 2009 р. 170, 00 х1% х 129 = 219,30 грн.
квітень 2009 р. 170, 00 х1% х 98 = 166, 60 грн.
травень 2009 р. 170, 00 х 1% х 68 = 115, 60 грн.
червень 2009 р. 170, 00 х 1% х 37 = 62, 90 грн.
липень 2009 р. 170, 00 х 1% х 6 = 10, 20 грн.
А всього – 1553 грн. 60 коп.
В іншій частині рішення зміні не підлягає.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Рішення Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.10.2009 р. в частині розміру неустойки - змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Мамчук Ганни Віталіївни1553 грн. 60 коп. неустойки.
В іншій частині рішення місцевого суду - залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу, на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді: З.Л. Шолох
Н.О. Шаманська