Справа № 22 Ц- 22/ 2009 р. Головуючий 1-й інстанції суддя : Губанова В.М.
Категорія-45 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
2009 р., листопада місяця, 25 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого: Галущенка О.І.
судді:в Шолох З.Л.
Кутової Т.З.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
представників:
відповідачів - ОСОБА_4
позивачки - ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою
ОСОБА_7. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 07.10.2008 р., у справі за
позовом
ОСОБА_10 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визначення порядку користування земельною ділянкою,
встановила:
13.07.2007 р. ОСОБА_10 звернулася з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позивачка зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1
Відповідачі є співвласником квартири № 1 цього ж домоволодіння.
Межі землекористувань не встановлені, але відповідачі не дотримуються порядку користування земельною ділянкою відповідно до її ідеальної частки у власності
Посилаючись на ці обставини, вона просила визначити порядок користування земельною ділянкою в судовому порядку.
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 07.10.2008 р. постановлено про визначення порядку користування земельною ділянкою згідно з висновком судової технічної експертизи від 07.08.2007 р.
В апеляційній скарзі відповідачі ставлять питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду вимогам закону.
Перевіряючи обгрунтованість та законність рішення відповідно до меж апеляційного розгляду, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить висновку щодо задоволення апеляційної скарги частково, виходячи з таких обставин.
Ухвалюючи рішення суд виходив з наявності підстав для поділу земельної ділянки на дві рівні частини відповідно до ідеальних часток власників квартир.
При цьому, суд вважав, що розроблений експертом варіант поділу не суперечить вимогам закону та не порушує законні права сторін.
Але з такими висновками погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам спору та вимогам закону.
Згідно з приписами ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень цього кодексу, норм розділу IX Прикінцеві положення ЗК України, правовий статус майна, інших об’єктів цивільних прав та дійсні права і обов’язки суб’єктів правовідносин визначається нормами матеріального права, які діяли на час його набуття чи виникнення правовідносин.
Так з матеріалів справи вбачається, що відповідачі та ОСОБА_11 у 1994 році приватизували відповідно квартиру АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 887 м.кв.
При цьому їх частки у праві власності та розміри земельних ділянок, які переходять у їх індивідуальне користування чи власність не визначалися.
Відповідно до положень ч.2 ст. 30, ст. 41 ЗК України (1992 р.), який має застосовуватися до спірних правовідносин, до них перейшло право спільного користування земельною ділянкою.
З часу приватизації цих об’єктів нерухомості між власниками склався певний порядок користування спільною земельною ділянкою.
Оскільки квартиру № 2 в подальшому ( 24.01.2007 р.) придбала ОСОБА_10 до неї відповідно перейшло і право спільного користування земельною ділянкою згідно з порядком, який склався раніше.
Ухвалюючи рішення про поділ земельної ділянки суд не врахував цих вимог закону і фактично вирішив спір всупереч дійсним правам та обов’язкам сторін.
Крім того, встановлюючи порядок поділу земельної ділянки за висновком експерта від 07.08.2007 р. суд не звернув уваги на те, що внаслідок такого поділу власники квартир позбавляються доступу до місць та споруд загального користування без відповідної та дійсної за ціною компенсації.
Встановлене є підставою для скасування рішення та ухвалення нового, відповідно до приписів ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Ухвалюючи нове рішення колегія суддів виходить з таких встановлених обставин та вимог закону.
Відповідачі та ОСОБА_11 у 1994 році приватизували відповідно квартиру АДРЕСА_1 з господарськими і побутовими спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 887 м.кв.
Відповідно до положень ч.2 ст. 30, ст. 41 ЗК України (1992 р.), до них перейшло право спільного користування земельною ділянкою.
З часу приватизації цих об’єктів нерухомості між власниками склався певний порядок користування спільною земельною ділянкою.
Оскільки квартиру № 2 24.01.2007 р. придбала ОСОБА_10 до неї відповідно перейшло і право спільного користування земельною ділянкою згідно з порядком, який склався раніше.
Відповідно до приписів ч.3 ст. 41 ЗК України ( 1992 р.) порядок користування земельною ділянкою, який склався раніше обов’язковий для нових набувачів нерухомості, але він не може бути збережений, якщо внаслідок цього значним чином порушуються права землекористувачів.
Ухвалою судової колегії судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 14.01.2009 р., призначена додаткова судова будівельна-технічна експертиза, висновки якої поступили на розгляд суду.
Згідно з цими висновками, розроблений експертом I-й варіант порядку користування земельною ділянкою, відповідно до порядку який склався, за розмірами земельних ділянок незначно відступає від принципу рівності часток.
Він передбачає ділянку загального користування без наявності якої неможливо забезпечити вільний доступ з проходом чи проїздом через спільні ворота до сараїв, підвалів та вбиральні, які знаходяться у спільній власності сторін.
Ним забезпечується вільне та рівне користування замощенням та басейном.
Зазначений варіант передбачає значні за розмірами ділянки індивідуального користування, що значним чином попереджає виникнення земельних спорів.
Цих переваг не має жоден з інших варіантів, які надійшли на розгляд суду.
До того ж, II-й варіант висновку від 31.08.2009 р. встановлює неприйнятний порядок поділу.
Адже внаслідок такого поділу позивачка буде змушена нести значні витрати на улаштування окремого входу та матиме доступ до своєї частини вбиральні лише за умови улаштування додаткового входу чи заїзду з вул.. Островського на відокремлену від основного масиву частину виділеної їй земельного ділянки.
З врахуванням встановленого суд схиляється до висновку про поділ земельної ділянки згідно з I-м варіантом висновку від 31.08.2009 р., тобто згідно з порядком, який склався з часу приватизації та який має бути збережений, оскільки не порушує права власників квартир як землекористувачів та сприяє законному вирішенню земельного спору.
Відповідно до вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК України підлягають стягненню зі сторін витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 –задовольнити частково.
Рішення Братського районного суду Миколаївської області від 07.10.2008 р. – скасувати.
Постановити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_10 задовольнити частково.
Встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до першого варіанту висновку № 120-1413 судової будівельно- технічної експертизи від 31.08.2009 р.
Відповідно до зазначеного варіанту передати у користування ОСОБА_10 земельну ділянку площею 385,79 кв.м..
У тому числі, під забудовою 78,77 кв.м.; під індивідуальне користування 307,02 кв.м..
Передати у спільне користування ОСОБА_7. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельну ділянку площею 408,87 кв.м.
У тому числі, під забудовою 85,1 кв.м.; під індивідуальне користування 323, 77 кв.м.
В загальному користуванні залишити земельну ділянку площею 92,34 кв.м.
Лінія розмежування земельних ділянок має проходити: перша ділянка- від правої бокової межі по задній торцевій межі – 8,0 м., поворот донизу до ділянки загального користування-9,5 м., поворот вздовж межі ділянки загального користування до правої бокової межі -8,0 м.
Друга ділянка - від доріжки загального користування вздовж лінії межі ділянки загального користування довжиною 7,0 м., поворот вверх до правого нижнього кута будівлі сараю літ «Б» довжиною 9,7 м., поворот вліво вздовж частини будівлі сараю «Б-1» довжиною 3,0 м., поворот вверх по внутрішній розділювальній межі довжиною 3,7 м., від задньої бокової стіни сараю літ «Б» вверх до задньої торцевої межі ділянки довжиною 1,6 м.
Третя ділянка- від правої бокової межі ділянки з відступом 0,5 м. вздовж лінії межі з ділянкою загального користування довжиною 12 м., поворот вверх до правої бокової стіни житлового будинку довжиною 3,4 м.
Далі по внутрішній розмежувальній лінії житлового будинку з орієнтуванням на ліву бокову стіну будинку, від лівої бокової стіни житлового будинку до фасадної межі довжиною 6,5 м., поворот до правої бокової межі ділянки по фасадній межі довжиною 8,4 м.
В’їзд на земельну ділянку залишити у загальному користуванні та здійснювати його через існуючі дерев’яні ворота з виходом на вул.. Островського.
Зобов’язати землекористувачів не вчиняти перешкоди у користуванні земельними ділянками.
Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь держави по 20 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.
З ОСОБА_10 стягнути на користь держави 52 грн. 50 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: О.І. Галущенко
Судді : Т.З. Кутова
З.Л. Шолох