Справа № 22- 749/ 2010 р.              Головуючий  1-й інстанції: Яворська Ж.М.

Категорія-                       Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

                      У  Х  В  А  Л  А

 31 березня    2010 р.         Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

    головуючої:             Галущенка  О.І.

    суддів:                     Кутова Т.З.                                      

                              Шолох З.Л.

           при  секретарі:    Фірсовій Т.В.

                   за участю:      

           представників

                   заявниці -             ОСОБА_3, ОСОБА_4    

                   заінтересовані

    особи -                 ОСОБА_5, ОСОБА_6

          представник -    ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у  м. Миколаєві цивільну справу за

                                              апеляційною скаргою

                    ОСОБА_8     на  ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва  від 05.02.2010 р.,  постановлену   за

                                                        заявою

  ОСОБА_8  про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Центрального районного народного суду м. Миколаєва від 12.05.1987 р. про затвердження мирової угоди у справі за

                                            позовом

    ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визначення порядку користування земельною ділянкою,

                                  встановила:

      Ухвалою Центрального народного суду м. Миколаєва від 12. 05.1987 р.   затверджена мирова угода про визначення порядку користування земельною ділянкою домоволодіння  АДРЕСА_1 у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визначення порядку користування земельною ділянкою.

    Заявниця зазначала,  що цією ухвалою затверджена мирова угода про поділ земельної ділянки площею 443 кв. м.

    В той же час, рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 10.08.1954 р. під забудову зазначеного будинку було відведено 427 кв. м.

    Зазначені розбіжності перешкоджають приватизації земельної ділянки, яку вона набула у користування в зв’язку з спадкуванням частини домоволодіння., яка належала ОСОБА_9                    

    Посилаючись  на ці  обставини,  як нововиявлені,  заявниця просила про скасування рішення, зазначивши, що про наявність цих обставин їй стало відомо лише після відмови у здійсненні приватизації земельної ділянки та отримання копії оскаржуваної ухвали в суді, який її постановив.

    Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва  від 05.02.2010 р. постановлено про відмову у перегляді оскаржуваної ухвали.

    В апеляційній скарзі заявниця посилається на невідповідність ухвали суду вимогам процесуального закону.

     Перевіряючи законність та обгрунтованність ухвали в межах оскарження, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить висновку про необгрунтованність апеляційної скарги та її відхилення,  виходячи з таких обставин.

    Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для  перегляду рішення чи ухвали у  зв’язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявнику.

    Із змісту заяви, наданої заявником копії рішення органу самоврядування,  копії ухвали суду про затвердження мирової угоди, висновків експерта, інших матеріалів справи видно, що ухвалою суду затверджено мирову угоду сторін спору про поділ земельної ділянки, виходячи з фактичного її  розміру  на час вирішення спору, а не з нормативної площі землі, закріпленої за  садибною ділянкою рішенням органу самоврядування  № 1534 від 10.08.1954 р.

    Мирова угода сторін була виконана з встановленням твердої межі у вигляді дерев’яної огорожі між суміжними земельними ділянками в межах поділу садибної ділянки.

    На час звернення заявниці з заявою про перегляд ухвали, лінія проходження цієї межі не відхилялася.

    В той же час, з матеріалів фактичного обміру на теперішній час вбачається, що змінилися в сторону зменшення лінійні розміри садибної земельної ділянки зі сторони сусідніх земельних ділянок , як у порівнянні з мировою угодою так і рішенням від 10.08.1954 р.

     Встановлене свідчить про те, що невідповідність фактичної площі земельної ділянки при її поділі нормативному розміру садибної ділянки не можуть бути обставиною, яка могла б привести до неправильного вирішення спору.

    При цьому немає підстав вважати, що подальші зміни лінійних розмірів садибної земельної ділянки пов’язані  чи є наслідком затвердженої судом мирової угоди.

    Місцевий суд врахував зазначене і встановивши відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст.. 361 ЦПК України, для перегляду оскаржуваної ухвали суду, обґрунтовано відмовив  у задоволенні заяви.      

    Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість ухвали суду не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються достовірними доказами, які свідчать про те, що поділ земельної ділянки відбувався відповідно до затвердженої судом  мирової угоди сторін та відсутності  суттєвих обставин і доказів того, що така процесуальна дія порушувала права сторін спору чи інтереси інших осіб.

      Керуючись   ст.ст. 303, 307, 308, 312, 314-315 ЦПК України,  судова колегія

                    ухвалила:

            А пеляційну скаргу ОСОБА_8 – відхилити,    а  ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва  від 05.02.2010 р. – залишити без зміни.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох  місяців  може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

  Головуючий:                                                                                         О.І.Галущенко      

Судді:                                                                                                           Т.З. Кутова  

                                                                                                                       З.Л. Шолох