Справа № 22 Ц - 373/ 2010 р.                 Суддя   1-ї інстанції: Батченко О.В.

Категорія -                                            Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

                      У   Х   В   А   Л   А

10 березня  2010 р.         Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

    головуючого:               Галущенка  О.І.

                   суддів:                         Шолох З.Л.                                                                  

                                            Колосовського С.Ю.

           при  секретарі:          Фірсовій Т.В.

          за участю:          

      прокурора -                   Круш Т.О.

      представників:

       заявника -                    ОСОБА_3

                   боржника -                 ОСОБА_4

 -    

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні у  м. Миколаєві цивільну справу за

                                                  апеляційною скаргою

      ДП Суднобудівний завод ім.. 61 Комунара» ( далі – Завод ) на ухвалу Центрального  районного  суду  м. Миколаєва від 04.12.2009 г.,   у справі   за

                        клопотанням

    Компанії «SEA EMERALD S.A. PANAMA» ( далі - Компанія) про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду,

                            встановила:

    18.06.2008 р. Компанія звернулася з   клопотанням   про надання дозволу на примусове виконання на території України Арбітражного рішення єдиного арбітра ОСОБА_2 від 29.11.2006 р. у справі за позовом Компанії «SEA EMERALD S.A. PANAMA» до ДП «Суднобудівний завод ім.. 61 Комунара»  про стягнення боргу.

      Заявник зазначав, що  рішенням компетентного арбітра зобов'язано боржника  сплатити  на його користь 17258750 дол.63 цента США  боргу.

    Представник відповідача не приймав участь у  розгляді справи, але був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, рішення не виконувалось на території України, воно набрало законної сили 28.12.2006 р., спір не є виключною компетенцією суду України, у провадженні суду України не має справ у спорі  з тих же підстав, між тими ж сторонами та з того  ж предмета.

    Ухвалою Центрального  районного  суду  м. Миколаєва від 04.12.2009 г. постановлено про надання дозволу на примусове виконання на території України Арбітражного рішення єдиного арбітра ОСОБА_2 від 29.11.2006 р.

    В апеляційній скарзі  Завод ставить питання про скасування ухвали як необґрунтованої, посилаючись на порушення процесуального закону та норм міжнародного права в частині висновку щодо компетенції іноземного суду і інших підстав задоволення клопотання.

    Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, судова колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково  з таких підстав.

    Відповідно до приписів ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду визнається та виконується на території України, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    До числа міжнародних договорів, які застосовуються в Україні з питання визнання та виконання арбітражних рішень іноземних судів належить Конвенція про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 10.06.1958 р. (Нью Йорк, далі - Конвенція).

    До актів національного законодавства, якими регулюються питання надання екзеватури іноземному арбітражному рішенню, належить також Закон України «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів» від 29.11.2001 р. ( далі - Закон)

    Що стосується процесуального порядку розгляду подібних питань, то його врегульовано нормами глави 1 розділу VIII ЦПК України.

    Зокрема, ст.396 ЦПК передбачено, що у задоволенні клопотання може бути відмовлено у випадках передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

     Пунктом b ч.1 ст.V Конвенції передбачено що у наданні дозволу на виконання іноземного арбітражного рішення може бути відмовлено, якщо сторона, проти якої постановлено рішення, не була належним чином повідомлена про арбітражний розгляд.

      Такі ж мотиви можуть бути покладені в обґрунтування відмови у наданні дозволу на примусове виконання іноземного рішення і на підставі положень п.1 ч. 1 ст. 36 Закону України «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів»

    З обставин справи вбачається, що компанія «SEA EMERALD S.A. PANAMA, яка є представником   Ласкарідіс Шіппінг Ко., ЛТД замовила Заводу будівництво корпусу судна (контракт № 13450-1148-418) та перерахувала за нього кошти у розмірі17258750 дол.63 цента США  боргу.

    Завод не виконав замовлення у обумовлені контрактом строки.

     Компанія одноосібно призначила арбітра у спорі   з Заводом   про стягнення  цього боргу.

    Відповідно до ксерокопії повідомлення арбітра  розгляд справи призначено ним на 14.11.2006 р. (а.с.-175-176).

    З повідомлення вбачається, що останнім днем подачі відповідачем доводів захисту є  27.10.2006 р. (а.с.-175-176).

    В той же час, відповідач у судовому засіданні наполягав на тому, що не отримував повідомлень арбітра про час та місце арбітражного розгляду та про останній термін на подачу доводів захисту від позову.

    Зазначені твердження частково підтверджуються листуванням з компанією - замовником корпусу судна «Ласкарідіс Шіппінг Ко., ЛТД» ( а.с.-253) за змістом якого Завод не мав відомостей про місце  та час арбітражу  щоби своєчасно подати доводи захисту.

      Стверджуючи про те, що повідомлення арбітра про час та місце арбітражу надсилалось заводу одночасно як електронною поштою так і факсимільним зв’язком, заявник не надав письмових підтверджень цих стверджень як то: звіт чи перелік факсових повідомлень, або ж відповідних довідок Інтернет-провайдера.

    В той же час, на запит компанією ВАТ «Фарлеп-Інвест» надана інформація про те, що станом на час здійснення арбітражної процедури Завод не мав зареєстрованих поштових скриньок з електронною адресою, яка зазначена в повідомленні арбітра   ОСОБА_2.

    Що стосується номеру факсу, який зазначено у повідомленні, то такий номер було зареєстровано за Заводом, але не існує технічної можливості підтвердити реєстрацію вхідних дзвінків на зазначений номер у час та день, які зазначені в повідомленні.

    В свою чергу заявник, незважаючи на значну кількість часу протягом якого розглядається клопотання, не надав належних та достовірних доказів того, що боржник був належним чином повідомлений про час та місце арбітражного розгляду та  не мав перешкод стосовно своєчасного надання пояснень по суті спору.

    Зазначена обставина, відповідно до наведених положень Конвенції, Закону та приписів ст.396 ЦПК України, виключає можливість надання  дозволу заявнику на примусове виконання на території України рішення єдиного арбітра ОСОБА_2  від 29.11.2006 р.

                   Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

                            ухвалила:

      Апеляційну скаргу   ДП Суднобудівний завод ім.. 61 Комунара» – задовольнити частково.

     Ухвалу  Центрального   районного   суду  м. Миколаєва від 04.12.2009 р. – скасувати.

    Постановити нову ухвалу.

    В задоволенні клопотання Компанії «SEA EMERALD S.A. PANAMA» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення єдиного арбітра W.Robertson від 29.11.2006 р. – відмовити.

    Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо  до Верховного Суду України.

  Головуючий:                                                                                        О.І. Галущенко

  Судді:                                                                                           С.Ю. Колосовьський                                                                                

                                                                                                                       З.Л. Шолох