У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Кирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій протиправними та зобов’язання до вчинення дій, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 січня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 січня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці у перерахунку пенсії ОСОБА_5, у відповідності з вимогами ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_5 по інвалідності, відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, до розміру не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, розмір якої становить розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом, починаючи з 2 листопада 2008 року.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці виплатити ОСОБА_5 різницю між нарахованою та виплаченою раніше сумою пенсії з 2 листопада 2008 року.
У апеляційній скарзі правління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Позивач ОСОБА_5 у письмовому клопотанні до апеляційного суду просив розглянути справу за його відсутності. Просив апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, зокрема про порушення прав ОСОБА_5, як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії та інваліда 3-ї групи, на отримання ним пенсії з урахуванням вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 2 листопада 2008 року з розрахунку мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Задовольняючи позов та визнаючи протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці у перерахунку пенсії ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а також зобов’язуючи це управління провести перерахунок розміру пенсії позивачу по інвалідності до розміру не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, розмір якої становить розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом, починаючи з 2 листопада 2008 року, суд першої інстанції правильно виходив із пріоритетності вказаного вище Закону над урядовими нормативними актами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Як вбачається із судового рішення суд не зобов’язував відповідача проводити якійсь дії по перерахунку пенсії позивачу у майбутньому (на подальший термін) з порушенням прав законодавчого органу у цій сфері суспільних відносин врегульовувати ці питання у майбутньому.
В силу своїх повноважень суд зобов’язав відповідача провести відповідний перерахунок розміру пенсії за відповідних вказаних судом діючих на цей час норм законодавства, починаючи з 2.11.2008 року, а також зобов’язав виплатити відповідну різницю пенсії після її перерахунку з цієї ж дати, що не суперечить нормам матеріального права, а тому вказані вище доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Намагання відповідача у будь-який спосіб не виконувати вимоги закону щодо пенсійних прав позивача, в тому числі і поданням безпідставної апеляційної скарги на законне і обґрунтоване судове рішення, не зважаючи на загальновідому всім та відповідачеві зокрема численну судову практику по задоволенню подібних судових позовів, зокрема і у Вищих судових інстанціях, є свідченням неузгодженості реальних дій законодавчої та виконавчої влади у таких правовідносинах.
За цих умов судовий захист прав та інтересів громадян у таких правовідносинах відповідає вимогам Конституції України та іншим актам законодавста України, що їй не суперечать.
Інші доводи апеляційної скарги також не можна визнати обґрунтованими і такими, що дають підстави апеляційному суду скасувати оскаржуване судове рішення.
Виходячи із Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, апеляційні скарги на постанови судів у адміністративних справах розглядаються загальними апеляційними судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України з перевіркою дотриманням судом першої інстанції положень КАС України.
Із матеріалів справи не вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, положення КАС України, що призвели до неправильного вирішення спору, а тому доводи апеляційної скарги про порушення судом вказаних норм не можна визнати обґрунтованими і такими, що дають підстави для скасування судового рішення.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаними із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст.ст.15, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 січня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: