Справа №  22 Ц- 2610/ 2010 р.                     Суддя 1-ї  інстанції: Богатирчук Г.А.

Категорія -37                    Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

                          У  Х  В  А  Л  А

2010 р .,   травня     місяця,  26 дня     Судова колегія судової палати в цивільних справах  Апеляційного  суду Миколаївської  області  в складі:

    головуючого:             Галущенка О.І.

                суддів:                       Шолох З.Л.

                          Кутової Т.З.

                при  секретарі:        Фірсовій Т.В.

          за участю

      позивачки -               ОСОБА_3

      відповідачів -            ОСОБА_4, ОСОБА_5

      представників -       ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

                                            апеляційною скаргою

    ОСОБА_9 та ОСОБА_4  на рішення Ленінського  районного суду м. Миколаєва  від 15.01.2010 р.,  у справі  за                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

                                                      позовом

    ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_10  до ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконкому Миколаївської міської ради та автогаражного кооперативу «Сонячний» про визнання незаконним та скасування в частині  рішення виконкому Миколаївської міської ради, визнання незаконною приватизації гаражу, недійсним  свідоцтва про право власності, визнання права спільної часткової власності на гараж в порядку спадкування за законом,

                              встановила:                                                            

    10.03.2009 р. ОСОБА_3 звернулася  з позовом в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_10  до ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконкому Миколаївської міської ради та автогаражного кооперативу «Сонячний» про визнання незаконним та скасування в п. п. 17.2; 17.2.2  рішення виконкому Миколаївської міської ради № 69 від 27.01.2006 р. в частині виключення з членів кооперативу ОСОБА_11 та включення ОСОБА_5, визнання незаконною приватизації гаражу,  недійсним  свідоцтва про право власності на гараж, визнання права спільної часткової власності на гараж в порядку спадкування за законом.

.

     Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер її колишній чоловік ОСОБА_11, який був членом АГК «Сонячний».В. та  власником гаражу  НОМЕР_1 в АГК «Сонячний», що розташований  у АДРЕСА_1

    З померлим шлюб було розірвано за його життя, а тому єдиним його спадкоємцем була ОСОБА_12, яка прийняла спадщину, своєчасно подавши заяву нотаріусу та яка отримала свідоцтво про право на ј частку квартири, що входила до складу спадщини померлого.

    Всупереч цьому, протоколом правління АГК «Сонячний» від 30.12.2005 р. № 59  та п. п. 17.2; 17.2.2  рішення виконкому Миколаївської міської ради № 69 від 27.01.2006 р., померлий був виключений з членів кооперативу, а замість нього без належних підстав прийнятий у члени кооперативу ОСОБА_5, який в подальшому приватизував гараж та отримав на нього свідоцтво про право власності.

    Зазначена особа, не є членом сім’ї померлого чи його спадкоємцем, вона не укладала з ним договору про оплатне чи безоплатне відчуження гаражу.

    Угода за якою ОСОБА_4 незаконно передав гараж  ОСОБА_5 є недійсною.

    За таких обставин приватизація гаражу та набуття на нього права власності є незаконними.

    Посилаючись на зазначені обставини та той факт, що ОСОБА_12, яка є її рідною донькою та матір’ю неповнолітньої ОСОБА_10, після прийняття спадщини померла, не встигши отримати відповідного свідоцтва, позивачка просила про визнання незаконним та скасування в п. п. 17.2; 17.2.2  рішення виконкому Миколаївської міської ради № 69 від 27.01.2006 р., визнання незаконною приватизації гаражу,  недійсним  свідоцтва про право власності на гараж, визнання права спільної часткової власності на гараж за нею та онукою в порядку спадкування за законом.

      Рішенням Ленінського  районного суду м. Миколаєва  від 15.01.2010 р. постановлено  про задоволення   позовних  вимог        

    В апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ставлять питання про скасування  рішення та повернення справи на новий розгляд посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

    Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, судова колегія приходить  висновку про те, що  апеляційна скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.

    Вирішуючи спір суд виходив з того, що померлий був власником гаражу, який після його смерті перейшов у спадок  доньці, як спадкоємцю першої черги, а після смерті останньої спадкується позивачкою та її онукою, як спадкоємцями першої черги.

    Крім того, суд вважав, що неявка у судове засідання відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки останні належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

    Але з такими висновками у повній мірі погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать вимогам закону.

    Відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

    До складу спадщини входять усі права та обов’язки (у тому числі, майнові права), що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

    Якщо об’єктом спадщини є нерухома річ (майно) право власності на неї має бути підтверджене відповідно до положень ст.ст. 328, 331 ЦК України відповідним правовстановлюючим документом.

    Згідно з вимогами ч.2 ст. 7 Закону «Про власність в СРСР» від 06.03.1990 р. та ч.1 ст.15 Закону України «Про власність», (якщо право набуте після 15.04.1991 р.), член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок на квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю, надані йому у користування, набуває право власності на нього з моменту остаточної сплати паю.

    Таким же чином врегульовано набуття права на гараж і  положеннями ст. 3.2 Статуту кооперативу «Сонячний».

    В разі, якщо гараж не оплачено, то після відкриття спадщини, спадкоємці відповідно до положень ст. 6.2 Статуту мають переважне право на вступ у члени АГК та набувають право  користування гаражем, а не право власності на нього в порядку спадкування.

    Згідно з вимогами ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», момент набуття речового права на нерухомість визначається датою внесення   запису до реєстру  про його державну реєстрацію.

    Виключенням з цього правила, відповідно до приписів ч.4 зазначеної норми, є випадки, коли діючим раніше законодавством не вимагалося держаної реєстрації майнового права чи вона здійснена за правилами законодавства, яке діяло на момент виникнення цього права.    

    З матеріалів справи вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_11, який був членом АГК «Сонячний».В. відкрилася спадщина, яку прийняла його донька ОСОБА_12, своєчасно подавши заяву нотаріусу та отримавши свідоцтво про право на ј частку квартири, що входила до складу спадщини померлого.

    Ні позивачка ні інші особи, які приймали участь у розгляді справи, не надали і при судовому розгляді не встановлено доказів, які б свідчили про наявність у померлого зареєстрованих майнових прав щодо гаражу  НОМЕР_1 в АГК «Сонячний».

    Відсутні також і докази того, за рахунок яких джерел та в якому році побудовано гараж,  хто сплатив пайові внески  та в якому розмірі..

    Не врахувавши цих обставин справи та вимог закону, суд зробив передчасний  і безпідставний висновок про те, що до складу спадщини померлого входив гараж, який в порядку спадкування перейшов у власність ОСОБА_12, а після  смерті останньої до її спадкоємців першої черги.

    В іншій частині, суд обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_5 був безпідставно включений до складу АГК «Сонячний», а тому незаконно набув гараж у власність з отриманням свідоцтва, яке є недійсним з моменту видачі.

    Вирішуючи спір, суд в той же час, допустився порушення процесуальних прав відповідачів, яке полягає в тому, що розгляд справі відбувався за їх відсутності.

    При цьому, суд, в порушення положень ч.1 ст.169 ЦПК України, не відклав розгляд справи та не перевірив чи належним чином були повідомлені відповідачі про час та місце судового розгляду та чи є підстави для продовження розгляду справи за їх відсутності.

    Встановлене процесуальне порушення, згідно з приписами п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України, є безумовною підставою для скасування рішення та повернення справи на новий розгляд до того ж суду.

    При новому розгляді суду належить визначити характер спірних правовідносин, норми права, якими вони врегульовані.

    Встановити правові наслідки порушення, на яке посилається позивачка та з’ясувати, яким способом має бути відновлене право та чи відповідає спосіб, обраний позивачем, вимогам матеріального закону.

    З врахуванням встановленого належним чином дослідити докази і ухвалити рішення у відповідності до вимог процесуального та матеріального права.    

    Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314-315   ЦПК України,  судова колегія

                    ухвалила :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_9 та ОСОБА_4 – задовольнити.

    Рішення Ленінського  районного суду м. Миколаєва  від 15.01.2010 р. –скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду у іншому складі.

    Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців  може бути оскаржена у касаційному  порядку  безпосередньо  до  Верховного  Суду  України.

Головуючий:                                                                       О.І.Галущенко                                                            

Судді:                                                                                       З.Л. Шолох

                                                          Т.З.Кутова