Справа № 22-6026/10 Головуючий у 1 інстанції Токаренко М.А.
Категорія 26 Доповідач Рибалко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2009 року м. Донецьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Рибалко Л.І.
суддів Папоян В.В., Дем»яносова М.В.
при секретарі Шуляк Я.Г.
за участю представника виконавчої дирекції Фонду Губарєвої О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку
за апеляційною скаргою виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки
на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 22 березня 2010 року
цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди,
встановила
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 22 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, на його користь стягнута моральна шкода у розмірі 15000грн.
В апеляційній скарзі виконавча дирекція Фонду ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на невідповідність рішення суду матеріальному та процесуальному законодавству.
Апеляційний суд, вислухавши суддю – доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до копії трудової книжки позивач працював на підприємствах вугільної промисловості.
Висновком МСЕК від 19 грудня 2003 року йому вперше встановлено 40 відсотків втрати професійної працездатності за професійним захворюванням .
Відповідно зі ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болі та стражданнях, які фізична особа отримала внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я.
Згідно до ст.34 Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», передбачено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законом порядку зобов’язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Факт наявності ушкодження здоров»я позивача підтверджений актом розслідування хронічного професійного захворювання , висновком МСЕК про втрату працездатності у зв»язку із професійним захворюванням. Ніяких додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди зазначена норма закону немає. З урахуванням наведеного судом обґрунтовано встановлено, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних стражданнях у зв’язку з ушкодженням здоров»я , що порушило його нормальні життєві стосунки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя
Суд правильно не взяв до уваги, посилання представника відповідача на те, що Законом України « Про державний бюджет на 2006 рік» зупинена на 2006 рік дія абзацу четвертого ст1 підпункту « е» пункту 1 частини першої ст. 21 , частини третьої ст. 28 та частини третьої ст. 34 Закону, тому що право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло ще до набрання законної сили означеними законами.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків , коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, що також закріплено ст. 5 ЦК, відповідно з якою акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності , і не мають зворотної сили у часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Є також необґрунтованим посилання представника відповідача на те,що згідно підпункту 2 пункту 44 розділу 2 Закону « Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України « від 28.12. 2007р. відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року, оскільки норми Закону № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб , якими є працівники, оскільки законом передбачено, що укладаючи угоду про обов’язкове страхування від нещасного випадку на виробництві страховик ( Фонд) тим самим бере на себе зобов’язання надати застрахованим особам всі передбачені ст. 21 Закону соціальні послуги та виплати.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування шкоди судом правильно враховано конкретні обставини та ступінь моральних та фізичних страждань виходячи із принципу розумності та справедливості.
Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись вимогами ст. ст. 218, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 22 березня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з вказаного часу.
Головуючий Судді