Справа №  22-  4305/10                                                 Головуючий у 1 інстанції Андрєєва О.М.

 Категорія     42                                                                                           Доповідач Рибалко Л.І.

                                                                                        УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 травня  2010  року                                                                                                                м. Донецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду  Донецької області  в складі:

                                     головуючого судді  Рибалко Л.І.  

                                     суддів Папоян В.В., Дем»яносова М.В.

                                     при секретарі Шуляк Я.Г.

                                     за участю ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, її представника  ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні        у місті Донецьку

 за  апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Донецька від  14 січня 2010 року

цивільну справу  за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору найму жилого приміщення, виселення без надання іншого жилого приміщення,

                                                   встановила

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 14 січня 2010 року  позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано договір найму жилого приміщення в квартирі АДРЕСА_1 , укладений між  ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ОСОБА_1 та її неповнолітня донька виселені з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду,  тому  що суд  порушив вимоги матеріального закону, посилаючись , що вона є внучкою колишньої власниці квартири, не захистив права неповнолітньої, не притягнув до участі у справі  орган опіки та піклування, в  квартирі , 1/3 частина якої належить їй на праві приватної власності, проживати не може,  оскільки там проживає батько  хворий на туберкульоз.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її представник підтримували доводи апеляційної скарги, дали аналогічні пояснення.

Позивачка та її представник заперечували проти доводів апеляційної скарги, пояснили суду, що позивачка втратила статус члена сім»ї власника квартири, оскільки остання померла, квартира належить позивачці на праві приватної власності , в якій вона має намір проживати зі своєю сім»єю.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Розглядаючи справу  суд першої інстанції повно,всебічно і об’єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивачці належить 670/1000 частин квартири АДРЕСА_1 на підставі  свідоцтва про право власності  за заповітом від 11 листопада 2008 року, яка залишилися  після смерті ОСОБА_5. Інша частина квартири належить  ОСОБА_6 та на цю частину відкрито окремий особовий рахунок. ОСОБА_1 і  її неповнолітня дочка вселилася  в квартиру до колишнього власника   частини  квартири ОСОБА_5,   яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1 року та проживали там в якості членів сім»ї власника квартири.

За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачка  у зв’язку зі смертю ОСОБА_5 втратила статус члена сім»ї власника квартири, а тому відповідно до вимог ст. 156 ЖК України  припинення права власності на квартиру колишнім власником  припиняє  право членів його сім»ї на користування жилим приміщенням Позивачка не може проживати у спірній квартирі, оскільки в ній проживає відповідачка з дочкою . ОСОБА_1, проживаючи в квартирі , не сплачувала за комунальні послуги  про свідчать довідки про заборгованість. ОСОБА_3 та відповідачка угоди про безоплатне користування жилим приміщенням не уклали.

Доводи апеляційної скарги на необхідність залучення до участі у справі органу опіки та піклування є безпідставними та суперечать ч.3 ст. 18 Закону України  « Про охорону дитинства» , згідно якої органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами , які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчужені жилих приміщень та купівлі нового житла.

Встановлені судом обставини до таких не належать.

Доводи про неможливість проживати в квартирі, частина якої належить позивачці на праві приватної власності не доведена та не кореспондується з правом позивачки проживати із сім»єю в належній їй квартирі.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав  для висновку про неправильне  застосування судом норм  матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку  апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги  та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Таким чином, апеляційний суд вважає, що  рішення  суду постановлено з додержанням  вимог  матеріального та процесуального права і підстав для  його скасування немає .

Керуючись вимогами ст. ст. 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

                                        ухвалила

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 14 січня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців  з вказаного часу.

Головуючий                                            Судді