АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„24” листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Виноградової Л.Є.,
суддів Гайворонського С.П., Кононенко Н.А.,
за участю секретаря Руденко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4, про розподіл майна подружжя,-
встановила:
У листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна, набутого спільно із відповідачем за період перебування у зареєстрованому шлюбі.
Вказуючи, що під час перебування у шлюбі із ОСОБА_1 ними було набуто квартиру АДРЕСА_1, а також підсобне приміщення загальною площею 30,7 кв.м. у будинку 305 «а», що згодом було перебудовано у квартиру, ОСОБА_2 просила поділити спільне майно, виділивши їй квартиру АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на зазначену квартиру.
Після доповнення позовних вимог у жовтні 2007 року ОСОБА_2 просила виділити їй у власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, виділити ОСОБА_1 у власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, виділити їй у власність Ѕ частину автомобільного гаражу, що знаходиться на території кооперативу «Промінь», розташованого по Миколаївській дорозі, 111-а в м.Одесі, виділити ОСОБА_1 у власність Ѕ частину автомобільного гаражу, що знаходиться на території кооперативу «Промінь», розташованого по Миколаївській дорозі, 111-а в м.Одесі.
Після уточнення позовних вимог позивачка просила виселити квартирантів з АДРЕСА_3, розділити спільно набуте майно, визнавши за нею та відповідачем право власності по Ѕ частині АДРЕСА_1 в м. Одесі, визнати за нею та відповідачем право власності по Ѕ частині гаражу що знаходиться на території кооперативу «Промінь», розташованого по Миколаївській дорозі, 111-а в м.Одесі.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2009 року позов задоволено частково: розподілено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2, що була придбана ними під час шлюбу, визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2, визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2009 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції з посиланням на те, що спільною власністю подружжя є вартість лише половини квартири АДРЕСА_2.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.ст.60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу), у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд обґрунтовано виходив з того, що квартира АДРЕСА_1 є майном подружжя, тому визнав за кожним з них право власності на Ѕ частку квартири.
Цей висновок суду підтверджується обставинами справи, свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 16.12.1983 року ( а.с. 7), договором купівлі-продажу від 16.06.1996 року квартири АДРЕСА_1 ( а.с. 9).
Доводи апеляційної скарги про те, що 4000 доларів США були надані ОСОБА_1 його батьками, тому він має право на більшу долю, ніж ОСОБА_2, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_1 не надав суду належні докази в підтвердження договору дарування, а також ОСОБА_2 вважає, що гроші для придбання квартири батьки ОСОБА_1 надали їхній сім'ї, яка на той час проживала в квартирі батьків відповідача, суму грошей, які були передані в той час, позивачка також оспорює.
Судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду.
Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, законність і обґрунтованість рішення суду перевірена в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л.Є. Виноградова
Судді колегії С.П. Гайворонський
Н.А. Кононенко