А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Вадовської Л.М.,
суддів - Ващенко Л.Г.,
Фадєєнко А.Ф.,
при секретарі - Фабіжевському В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2009 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2, звернувшись 19 травня 2009 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що 15 червня 2004 року з ОСОБА_3 як власником земельної ділянки № 34 площею 0,06 га, що знаходиться на території Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в садовому товаристві «Судоремонтник», уклала у простій письмовій формі договір купівлі-продажу земельної ділянки та передала продавцю грошові кошти в сумі, еквівалентній 1 100 доларів США. Посилаючись на ухилення ОСОБА_3 від нотаріального посвідчення договору, позивач просила на підставі ч.2 ст.220 ЦК України визнати договір від 15 червня 2004 року купівлі-продажу земельної ділянки дійсним, визнати за нею право власності на земельну ділянку (а.с.1-2).
Відповідач ОСОБА_3 позов визнала (а.с.21).
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Неправильність рішення суду апелянт мотивувала порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Справа № 22 ц – 4643 – 2009 Категорія 20
Головуючий у першій інстанції Пепеляшков С.М.
Доповідач Вадовська Л.М.
2.
Встановлено, що на підставі рішення Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 16 від 22 серпня 1997 року ОСОБА_3 видано державний акт на право приватної власності на землю площею 0,06 га , розташовану на території Бросківської сільської ради, для садівництва. Державний акт зареєстровано у встановленому порядку 26 серпня 1998 року (а.с.11).
15 червня 2004 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у простій письмовій формі уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки № 34 площею 0,06 га, розташованої на територій Бросківської сільської ради по АДРЕСА_1. За об’єкт продажу покупець передала продавцю грошові кошти (а.с.7, 8).
Договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально не посвідчено та не зареєстровано.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання угоди дійсною, визнання права власності на земельну ділянку, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з відсутності правових підстав для застосування ч.2 ст.220 ЦК України.
Висновки суду відповідають обставинам справи та грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Земельна ділянка є нерухомим майном (ч.1 ст.181 ЦК України).
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1 ст.182 ЦК України).
Встановлено, що право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку набуто у встановленому порядку і не є спірним. ОСОБА_3 як власник земельної ділянки вправі розпорядитися належним їй майном, в тому числі й здійснити відчуження такої шляхом вчинення правочину (укладення договору купівлі-продажу).
Правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч.1 ст.202 ЦК України).
Відповідно до передбачених положеннями ст.203 ЦК України загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Договір купівлі-продажу є двостороннім правочином.
Згідно вимог ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.220 ЦК України).
Положеннями ч.2 ст.215 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно доводів апелянта перешкодою у нотаріальному посвідченні договору є фактичне проживання ОСОБА_3 в Російській Федерації, її похилий вік та неможливість приїзду за станом здоров’я.
Однак зазначені обставини не є ухиленням ОСОБА_3 від нотаріального посвідчення у розумінні ч.2 ст.220 ЦК України, оскільки відсутні перешкоди для видачі ОСОБА_3 довіреності будь-якій фізичній особі на вчинення від її імені та в її інтересах певних дій, в тому числі й правочинів.
3.
Щодо посилання на втрату ОСОБА_3 державного акту на право власності на землю, то зазначені обставини не можуть бути прийняті судом в обґрунтування заявлених вимог, оскільки відсутність правовстановлюючих документів виключає не лише нотаріальне посвідчення правочину, а й можливість вирішення спору в судовому порядку до відновлення ОСОБА_3 (чи її представником) втрачених документів у встановленому порядку компетентним органом.
Правові підстави для застосування ч.2 ст.220 ЦК України для задоволення позову відсутні.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права та вказує на правильне застосування норм матеріального права, підстав для його скасування та ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на земельну ділянку – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Л.Г.Ващенко
А.Ф.Фадєєнко