Копія                                         Справа № 2-281/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

01 квітня  2010 року     Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:     головуючої судді    – Андрущенко-Луценко С.В.

        при секретарі          – Литвиненко О.М.

        з участю адвоката   - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді

справу за позовом   ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго»  про визнання незаконним акта та нарахування недоврахованої електричної енергії,

в с т а н о в и в :

21.01.2010 року ОСОБА_2 звернулася до  Миргородського міськрайонного суду  із

позовом до ВАТ «Полтаваобленерго» про визнання незаконним акта та нарахування недоврахованої електричної енергії.

Ухвалою суд від 09.02.2010 року до участі в справі в якості третьої особи притягнуто ОСОБА_3.(а.с. 27).

08.02.2010 року ВАТ «Полтаваобленерго»звернулося до Миргородського міськрайонного суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих незаконним використанням електроенергії (а.с. 17-18).

Ухвалою суду від 09 лютого 2010 року позови об’єднано в одне провадження (а.с. 28).

Ухвалою суду від 17.03.2010 року до участі в справі в якості третьої особи притягнуто   Миргородське комунальне житлово-експлуатаційне управління  (а.с. 79).

Ухвалою суду від 01.04.2010 року   провадження по справі  в частині позовних вимог ВАТ «Полтаваобленерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків завданих незаконним використанням електроенергії закрите.

При судовому розгляді справи позивачка ОСОБА_2 свої позовні вимоги  підтримала. Пояснила, що  вона є власницею квартири АДРЕСА_1 Дану квартиру вона здає в оренду. В період з 05.05.2008 року по 12 грудня 2009 року в квартирі проживала ОСОБА_3 з своєю сім’єю. Письмового договору найму житла між нею і ОСОБА_3 не укладалося, була лише усна домовленість. В період проживання в квартирі ОСОБА_3, а саме 07.10.2009 року Миргородською філією ВАТ «Полтаваобленерго» в її помешканні було виявлено порушення Правил  користування електричною енергією для населення. Як зазначено в акті  відповідне порушення проявилося в самовільному підключенні відкритої електропроводки на вводі в будівлю поза електролічильником. Особисто вона даного порушення не вчинювала, так як в квартирі не проживала. В той же час  на її ім’я складено акт про порушення  та на підставі нього проведено їй нарахування кількості недоврахованої електроенергії в сумі 3380грн. 14коп. Даний акт було складено у її відсутності. Вона не може нести відповідальності за порушення, якого не вчинювала. Як наслідок просить суд визнати незаконним акт про порушення  Правил користування електричною енергією від 07.10.2009 року, складений відносно неї та визнати незаконним  нарахування їй недоврахованої електроенергії в сумі 3380грн. 14коп. і зобов’язати ВАТ «Полтаваобленерго»  скасувати це нарахування. Також просить суд стягнути з ВАТ «Полтаваобленерго» на її користь понесені нею по справі судові витрати та витрати по оплаті юридичної допомоги адвоката.

Представник позивачки ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_1 позов ОСОБА_2 просив задовольнити, як законний і обґрунтований.

Представник відповідача та третьої особи ВАТ «Полтаваобленерго» та Миргородської філії ВАТ «Полтаваобленерго» ОСОБА_4 позов ОСОБА_2 не визнала, в його задоволенні просила відмовити. Пояснила, що  при перевірці працівниками  Миргородської філії ВАТ «Полтаваобленерго» фізичних осіб на предмет дотримання «Правил користування електричною енергією для населення» був виявлений факт порушення вказаних правил  ОСОБА_2  Порушення проявилося в самовільному підключенні відкритої електропроводки на вводі в будівлю поза  електролічильником, улаштування відгалудження від вводу в об’єкт споживача – квартиру на окрему розетку. Розрахунок кількості недоврахованої  електроенергії, яка була  спожита відповідачкою проведено згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією для населення. Просить суд   відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 за недоведеністю позовних вимог.

 Представник третьої особи Миргородського комунального житлово-експлуатаційного управління в судове засідання не з’явився. Підприємство направило на адресу суду заяву з якої вбачається, що  Миргородське КЖЕУ не є власником будинку де знаходиться квартира ОСОБА_2, організація тільки здійснює  обслуговування будинку, як наслідок не може нести  відповідальність за збереження приладів обліку в будинку. Справу просить розглянути у відсутності представника Миргородського КЖЕУ (а.с. 95).

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши  письмові докази по справі приходить до висновку, що  в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити з таких підстав.

Встановлено, що 07.10.2009 року працівниками  Миргородської філії ВАТ «Полтаваобленерго» було складено акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення споживачем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7). Акт про порушення складено в присутності наймача квартири ОСОБА_3.

Квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 4).

ОСОБА_2 просила визнати незаконним акт №00006029  про порушення Правил користування електричною енергією  від 07.10.2009 року, складений відносно неї та визнати незаконним нарахування їй недоврахованої електроенергії в сумі 3380грн. 14коп і зобов’язати ВАТ «Полтаваобленерго» скасувати це нарахування.

Отже із зазначених ОСОБА_2 предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність  складання акта про порушення правил користування електричною енергією працівниками ВАТ «Полтаваобленерго».

Разом з тим, згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду  за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11; 15 ЦК України цивільні права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав  та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Акт про порушення правил користування електричною енергією, складений працівниками Миргородської філії ВАТ «Полтаваобленерго», які діяли як посадові особи і на підставі відповідних положень  вказаних вище правил.

Таким чином, оскарження дій лише щодо факту складення акта, як і самого акта, який не  встановлює для позивачки ОСОБА_2 будь-яких обов’язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.

Отже, в задоволенні позову ОСОБА_2 до ВАТ «Полтаваобленерго» слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 208; 214; 215; 218 ЦПК України; ст.ст. 24; 25; 26; 27 Закону України «Про електроенергетику»; «Правилами користування електричною енергією для населення», суд, -

В и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_2  до Відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання незаконним акту та нарахування недоврахованої електричної енергії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд, шляхом  подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                 С.В. Андрущенко-Луценко