СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
15 серпня 2007 року |
Справа №2-21/1581.1-2007(2-20/6068-2005) |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Щепанської О.А.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Халецького О. В., довіреність б/н від 11.01.07;
третьої особи: Бакалової Г. А., довіреність № 77 від 25.05.07 - товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів";
третьої особи: не з'явився - товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс";
третьої особи: ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_1;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі №2-21/1581.1-2007(2-20/6068-2005),
за позовом Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" (вул. Ген. Васильєва, 44, м.Сімферополь, 95040)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" (вул. 1-ї Конної Армії, 17-а, м.Сімферополь, 95000)
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів" (вул. Вергасова, 1, кв. 26, м.Ялта, 98612)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс" (бульвар Слави, 7, м.Дніпропетровськ, 49106)
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег"
до Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида"
про визнання права власності на майно
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя С.І. Чонгова) від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі №2-21/1581.1-2007 відмовлено у задоволенні позову Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" до Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" про визнання права власності на майно задоволено частково.
За товариством з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" визнано право власності на комплекс будівель та споруд санаторію “Лазурний берег”, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за винятком визнання права власності на адміністративно-господарський корпус з прибудованим складом та гаражем.
У частині вимог щодо зобов'язання Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" списати з балансу комплекс будівель та споруд санаторію “Лазурний берег”, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 відмовлено.
У частині вимог щодо зобов'язання Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" передати товариству з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" проектно-кошторисну документацію на майно відмовлено.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" про зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" та товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" зобов'язані вчинити певні дії шляхом виключення з мирової угоди майна, що є власністю товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів", а саме: адміністративно-господарського корпусу з прибудованим складом та гаражем.
Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" відмовити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів", заперечуючи проти апеляційної скарги, вважає рішення таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
У зв'язку з відпусткою головуючого судді Сотула В.В. ІНФОРМАЦІЯ_3 за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду О.А. Латиніна у складі судової колегії була проведена заміна головуючого судді Сотула В.В. на суддю Гонтаря В.І.
Державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" та товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс" не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції та надання відзиву на апеляційну скаргу.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представників відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" та третіх осіб -товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" та ОСОБА_1 судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У ІНФОРМАЦІЯ_4 року Державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег", просило визнати право власності та витребувати з чужого незаконного володіння недобудований корпус санаторію „Лазурний берег” з гелеустановкою, два металевих здвоєних вагончика (літ „В”, „Г”, „Д”, „Е”), два стаціонарних дерев'яних будиночка (літ „Ж”, „ж”, „З”, „з”), посилаючись на наявність первісних документів про будівництво спірного об'єкту.
Відповідачем заявлений зустрічний позов про визнання права власності на комплекс будівель та споруд санаторію “Лазурний берег”, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, зобов'язання Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" списати з балансу комплекс будівель та споруд санаторію “Лазурний берег”, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та передати товариству з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" проектно-кошторисну документацію на майно, з тих підстав, що зазначене майно було внесено у статутний капітал засновниками підприємства -фізичними особами.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_5 затверджено мирову угоду, укладену між Державним підприємством "Видавництво і друкарня "Таврида" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег", провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від ІНФОРМАЦІЯ_7 ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_5 скасовано, справу передано на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_6 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів".
Зазначена особа, змінивши підстави позовної заяви, звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" про вчинення певних дій шляхом зобов'язання сторін не включати до мирової угоди майно, яке є власністю товариства, а саме: адміністративно-господарський корпус з прибудованим складом та гаражем за адресою: АДРЕСА_2.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_8 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс".
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_9 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1, якій, згідно договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_10 відчужено 17/100 долі винзаводу с. Лазурне, АДРЕСА_2.
Збільшивши позовні вимоги заявою від ІНФОРМАЦІЯ_11, Державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" просило визнати за ним право власності на недобудований корпус будинку відпочинку “Лазурний берег”, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, та складається з будівель визначених під літерами А, А1, А2, А3, В, Г,Д, Е, Ж, ж., З, з, а також адміністративно-господарський корпус, склад та гараж. Зобов'язати відповідача за первісним позовом повернути позивачу вищезазначений недобудований корпус будинку відпочинку “Лазурний берег”. Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Державному підприємству "Видавництво і друкарня "Таврида" адміністративно-господарський корпус, склад та гараж будинку відпочинку “Лазурний берег”, який розташований за адресою: АДРЕСА_3.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на норми про захист права власності.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" та третіх осіб -товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів" та ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як свідчать матеріали справи, позивач Державне підприємство "Видавництво і друкарня "Таврида" вважає, що набуло право власності на майно, а саме: недобудований корпус санаторію „Лазурний беріг” с гелеоустановкою, два металевих спарених вагончика (літ. ”В”, „Г”, „Д”, „Е”), два стаціонарних дерев`яних будиночка (літ. „Ж”, „ж”, „З”, „з”), які зареєстровані у власності відповідача, за адресою: АДРЕСА_3, а також літери А, А1, А2, А3, В, Г,Д, Е, Ж, ж, З, з; адміністративно-господарський корпус, склад та гараж, оскільки у 1976 році він був замовником проекту на будівництво будинку відпочинку „Лазурний берег”, у зв'язку з чим йому було надано у постійне користування земельну ділянку площею 3,55 га, що підтверджено Державним актом на право користування землею.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки позивач за первісним позовом не надав суду належних доказів створення спірного майна та правомірного володіння та розпорядження ним, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив Державному підприємству "Видавництво і друкарня "Таврида" у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Вважаючи своє право порушеним, товариство з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег", не зважаючи на те, що майно, яке є предметом спору, було внесено до статутного фонду товариства шляхом передачі товариству належних фізичним особам на праві власності нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_3, що складається з об'єктів, незавершеного будівництва пансіонату „Лазурний берег”, просив визнати за ним право власності у судовому порядку.
Оскільки Доповнення до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег", затверджені протоколом зборів учасників (засновників) товариства НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_12, не містять технічної характеристики майна, яке було внесено до статутного фонду, судова колегія вважає обґрунтованим як прийняття судом першої інстанції зустрічного позову, так і часткове його задоволення з врахуванням наданих сторонами доказів.
Як свідчать матеріали справи, товариству з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" було передане наступне майно: нежитлова будова, розташована за адресою: АДРЕСА_3, що складається з об'єктів, незавершеного будівництва пансіонату „Лазурний берег”: - літ А загальне, літ А1 прибудова, літ А2 прибудова, літ А3 прибудова -у процесі будівництва; літ В загальне, літ Г загальне, літ Д загальне, літ Е загальне, літ Ж загальне, літ Ж прибудова, літ З загальне, літ з прибудова.
З зазначеного переліку не вбачається, що позивачу за зустрічним позовом дійсно були передані і такі об'єкти, як адміністративно-господарський корпус з прибудованим складом і гаражем.
Відсутні такі відомості і у Свідоцтві про право власності від ІНФОРМАЦІЯ_13 та Витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно від ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 24, 25, том1).
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав за позивачем за зустрічним позовом право власності на майно: комплекс будівель та споруд санаторію “Лазурний берег”, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 за винятком адміністративно-господарського корпусу з прибудованим складом та гаражем.
У відповідності зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Вступивши у справу як третя особа з самостійними вимогами, товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів" посилалась на те, що майно, яке належить йому на праві власності, є предметом спору між іншими суб'єктами господарювання та є предметом мирової угоди, яку позивач та відповідач намагаються укласти.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_14 у справі НОМЕР_3 за товариством з обмеженою відповідальністю "Маглів" було здійснено реєстрацію права власності на спірні об'єкти (а.с. 19, том 2).
Отже, на час вступу третьої особи у процес товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів" підставно вважало своє право власності порушеним, про що свідчить факт задоволення постановою Вищого господарського суду України від ІНФОРМАЦІЯ_7 його касаційної скарги на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_15, якою затверджено мирову угоду, укладену між Державним підприємством "Видавництво і друкарня "Таврида" та товариством з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег".
Як свідчать матеріали справи, станом на ІНФОРМАЦІЯ_16 зазначені об'єкти припинили своє існування (були знесені) та виключені з відповідного реєстру (том 2, а.с. 58), однак, третя особа продовжує вважати, що сторони у справі посягають на її законний інтерес і зазначені доводи не спростовані, оскільки позивач та відповідач підтвердили, що, не зважаючи на не затвердження судом мирової угоди, остання фактично виконана між ними за їх двосторонньою згодою.
З огляду на вищенаведене судове рішення у частині зобов'язання Державного підприємства "Видавництво і друкарня "Таврида" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" вчинити певні дії шляхом виключення з мирової угоди майна, що є власністю товариства з обмеженою відповідальністю "Маглів", а саме: адміністративно-господарського корпусу з прибудованим складом та гаражем не суперечить конституційному принципу доступності судового захисту порушеного інтересу.
Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на скасування постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2007 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_14 у справі НОМЕР_3, яким за товариством з обмеженою відповідальністю "Маглів" визнано право власності на спірні об'єкти, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів" є добросовісним набувачем спірного майна у розумінні статті 330 Цивільного кодексу України.
З тих же підстав не підлягає задоволенню клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" про зупинення провадження у справі до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_17 у справі НОМЕР_4.
Також необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про відсутність предмета спору та об'єкта нерухомості у зв'язку з його втратою (знесенням), оскільки, як було зазначено вище, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Маглів" вважає свій законний інтерес порушеним, тоді як зазначені доводи сторонами не спростовані.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лазурний берег" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі №2-21/1581.1-2007(2-20/6068-2005) залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді О.А. Щепанська
В.І. Гонтар