справа 278/1848/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2021 року                                                         м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Петровської Ю.Р., розглянув заяву ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, --

В С Т А Н О В И В :

Спрямованою до суду заявою представник заявника просив суд постановити рішення, яким замінити стягувача у даній справі з ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника – ТОВ "Фінансова компанія "Паріс".

Учасники справи, будучи завчасно та належним чином повідомленими про розгляд заяви, в судове засідання не з`явились. Представник заявника поданою заявою просив розглядати справу без його участі.

Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Заявник свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" набуло право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 004-05503-081111 від 8.11.2011 року.

З наявних в справі матеріалів вбачається, що заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2015 року у справі №278/1848/15-ц за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості позов задоволено.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором № 004-05503-081111 в розмірі 11 010, 50 гривень та судові витрати.

23.04.2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" було укладено договір про відступлення прав вимоги №2230/К, відповідно до якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 004-05503-081111 від 8.11.2011 року перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Паріс".

Дослідивши вимогу про заміну сторони виконавчого провадження, суд дійшов до висновку, що така є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно положень  ЦПК України та Закону України "Про виконавче провадження" суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи у порядку цивільного судочинства.

За приписами частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту ст. 55 ЦПК України, замінити сторону її правонаступником по справі можливо на будь-якій стадії судового процесу.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 вказано, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження". Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява про заміну стягувача у справі є обґрунтованою, доведеною, а відтак підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 442 ЦПК України, Закону України "Про виконавче провадження", суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача у справі №278/1848/15-ц з ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника – ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77 а, код ЄДРПОУ 38962392).

Складення повної ухвали відповідає даті її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя                                                                                Є.О. Грубіян