донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.08.2007 р.                                                                            справа № 20/77

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В :

Одеська залізниця м.Одеса звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика” м.Донецьк про стягнення штрафу за неправильно зазначений у накладній код одержувача у сумі 80370грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, та надав до позовної заяви копію накладної №48327560, копію акту загальної форми № 409 від 27.10.2006р., копію телеграми ст.Байрак Донецької залізниці, копію повідомлення ст.Ладижин Одеської залізниці, копію претензії від 05.12.2006р. № ДН-2/160, копію відповіді на претензію № 7 від 05.01.2007р.

Господарський суд Донецької області рішенням від 10.05.2007р. позовні вимоги Одеської залізниці м.Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика” м.Донецьк про стягнення 80370грн.00коп. задовольнив повністю, визнавши  вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу за неправильне зазначення у накладній коду одержувача вантажу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика” м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2007р. у справі №20/77 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарським судом рішення по справі №20/77 від 10.05.2007р. прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст.23 Статуту залізниць України, без врахування п.п.7.3.3., 7.3.4., 7.3.5., 7.3.7 технологічного процесу роботи вантажної станції, затвердженого наказом Укрзалізниці № 249-Ц від 17.12.2004р., тоді як відповідач діяв згідно вимог пунктів даного технологічного процесу.

Одеська залізниця м.Одеса вважає рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2007р. у справі №20/77 законним, обґрунтованим, винесеним у відповідності до норм чинного законодавства, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст.6 Статуту залізниць України, накладна –основний перевізний документ встановленою форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником та залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика” м.Донецьк 24.10.2006р. за залізничною накладною  №48327560 на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці зі станції Байрак Донецької залізниці було відправлено 6 вагонів з вантажем –вугілля кам’яне, на адресу Ладижинська ТЕС ВАТ “Західенерго” м.Ладижин Вінницької області.

Відправником в накладних був вказаний код одержувача вантажу - 3610.

Станцією призначення Ладижин Одеської залізниці було виявлено, що в залізничній накладній №48327560 був неправильно зазначений код   одержувача вантажу 3610, тоді як правильний код одержувача вантажу –3601, в зв’язку з цим станцією Ладижин складено акт загальної форми №409 від 27.10.2006р.

Те, що правильний код одержувача вантажу – “3601” вбачається з копії повідомлення про ознайомлення в липні 2004р. вантажоодержувача Ладижинської ТЕС ВАТ “Західенерго” із присвоєним їй кодом, яке було надано позивачем господарському суду (див. а.с. 37).  

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлений перелік документів –доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000р. N 644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000р. за N863/5084) встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Акт загальної форми №409 від 27.10.2006р., який засвідчив неправильність зазначення коду вантажоодержувача у залізничній накладній  №48327560, згідно ст.129 Статуту залізниць України є відповідним документом, що може бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, є таким, що складений у відповідності до вимог, пред’явлених до його складання Правилами складання актів, тому даний акт є певним засобом доказування.

Згідно до ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначений у накладній код одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно  із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п’ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Згідно ст.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній. Відповідно накладної код вантажоодержувача у вагоні визначений відправником, про що зазначено в ній та засвідчено підписом відправника.

Господарський суд дійшов до правильного висновку про те, що позов про стягнення штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній  №48327560 коду одержувача вантажу обґрунтований матеріалами справи та підлягає задоволенню у заявленій до стягнення сумі 80370грн.00коп. за рахунок відповідача.  

Доводи заявника скарги про те, що він не повинен нести відповідальність за вказані в накладній відомості, оскільки діяв у відповідності з правилами встановленими технологічним процесом роботи вантажної станції згідно якого пред’явлений документ піддається двоступеневій перевірці, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги, тому як відповідно до п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 861/5082), загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Із даних залізничної накладної №48327560 слід, що вантажовідправник засвідчив підписом свого представника той факт, що маса вантажу зазначена ним після перевіски на 150тн його вагах, накладна не містить відомостей про те, що станцією відправлення була перевірена маса вантажу, такі дії відправника вантажу, відповідача по справі, відповідають п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за N 863/5084.

При наявності даних обставин посилання заявника скарги на те, що станцією відправлення була здійснена перевірка вказаної ним у залізничних накладних маси вантажу є такими, що не відповідають дійсності. 

Виходячи з наведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення штрафу за неправильно зазначений код вантажоодержувача, рішення господарського суду про задоволення позовних вимог відповідає матеріалам справи.   

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2007року у справі №20/77 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондратьївська Центральна збагачувальна фабрика” м.Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.05.2007р. у справі № 20/77 залишити без змін.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Н.В.  Акулова

          І.В.  Алєєва

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС