донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

07.08.2007 р.                                                                            справа №35/253

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Шевкової  Т.А.

суддів

Акулової  Н.В. , Алєєвої  І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

Васюткін О.І. дов. № Н-01/635 від 23.02.2007р. Зайцева О.О. дов. № Н-01/1697 від 17.07.2006р.,

від відповідача:

Лисенко О.В. дов. № юр-01 від 02.01.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" м. Горлівка Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від	04.06.2007 року

по справі

№ 35/253 (суддя Мальцев М.Ю.)

за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк

до	Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" м. Горлівка Донецької області

про	стягнення 7775грн. 20коп.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство „Донецька залізниця” у червні 2006р. звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м. Горлівка Донецької області штрафу в сумі 7775грн.20коп. за невиконання планів перевезень вантажів № 543 та №672 у лютому 2006р. по ст. Трудова.  

Господарський суд Донецької області рішенням від 08.11.2006р. у справі № 35/253 у задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Донецька залізниця” відмовив та звільнив ТОВ “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” від відповідальності за декадне порушення плану перевезень по сплаті штрафу в сумі 7775грн.20коп., мотивуючи свій висновок тим, що відповідач перевиконав місячний план перевезень в тонах, посилаючись на п. “г” ст. 107 Статуту залізниць України.

Вищий господарський суд України постановою від 22.02.2007р. у справі № 35/253 касаційну скаргу Державного підприємства „Донецька залізниця” задовольнив частково, рішення господарського суду Донецької області від 08.11.2006р. скасував, справу № 35/253 направив на новий розгляд до господарського суду, посилаючись, що господарський суд встановивши факт невиконання плану перевезень № 543 за лютий 2006р. по залізницях призначення на 84 вагони, не дослідив питання відповідальності вантажовідправника за невиконання плану перевезень по залізницях призначення.

Господарський суд Донецької області рішенням від 04.06.2007р. у справі № 35/253 позовні вимоги Державного підприємства „Донецька залізниця” задовольнив в повному обсязі, стягнувши з ТОВ “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” 7775грн. 20коп. суми штрафу за невиконання обов’язків по обсягам перевезень вантажів на лютий 2006р. подекадно, у тому числі 1742грн. 20коп. –суми штрафу за невиконання плану перевезень вантажів по залізницям призначення.  

В своєму рішенні господарський суд визначив, що невиконання плану перевезень подекадно у лютому 2006р. підтверджено матеріалами справи, розрахунок розміру позовних вимог здійснено правильно у відповідності до вимог Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів, позовні вимоги про стягнення нарахованого штрафу за невиконання плану перевезень визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2007р. у справі № 35/253 скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким у позові Державному підприємству „Донецька залізниця” відмовити.

Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення були порушені ст.ст. 17, 18, 105, 106, 107, 108, 109 Статуту залізниць України та п. 2.8, 6.5 6.7 6.10 Правил планування перевезень вантажів, затверджених Наказом Мінтрансу України від 09.12.2002р. № 873.  

Заявник апеляційної скарги вважає, що оскільки договір про організацію перевезень вантажів, укладений між ним та Державним підприємством “ Донецька залізниця”, встановлює саме місячне планування перевезень, то нарахування штрафу за невиконання плану перевезень в певній декаді, без врахування виконання ним плану перевезень в цілому за місяць, є незаконним.

Товариство з обмеженою відповідальністю  “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м. Горлівка Донецької області 16.07.2007р. подало до Донецького апеляційного господарського суду заяву про відстрочку виконання рішення по справі № 35/253 від 04.06.2007р.

Колегія суддів вважає дану заяву ТОВ “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м. Горлівка Донецької області такою, що підлягає залишенню без задоволення, оскільки відповідно приписів статті 121 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про відстрочку виконання рішення.

ДП “Донецька залізниця” просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2007р. у справі №35/253 залишити без змін, оскільки вважає його законним і обґрунтованим  

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст. 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ч. 4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно  до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню доданих правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Державне підприємство „Донецька залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з ТОВ “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” штрафу в сумі 7775грн.20коп. за невиконання планів перевезень вантажів  № 543 і № 672 у лютому 2006р., а саме за невиконання відповідачем плану перевезень №543 за першу декаду лютого 2006р. по залізницям призначення, у другій декаді –за недовантаження 3034тн., та за недовантаження вантажів по плану перевезень №672 у першій та другій декадах.

В підтвердження позовних вимог Державне підприємство „Донецька залізниця” надало облікові картки виконання плану перевезень № 672, №543 за лютий 2006р., декадні заявки, копії листів про відмову від подачі вагонів,  претензію №35 від 22.03.2006р., відповідь на дану претензію від 14.04.2006р., претензію № 33 від 22.03.2006р., відповідь на претензію від 14.04.2006р., розрахунок суми штрафу.

Як вбачається з облікової картки виконання плану перевезень № 672 за лютий 2006р. по ст. Трудова, відправник запланував перевезення вугілля загальною кількістю 10000тон в 150 вагонах. Тобто перевезення вантажів відповідача у лютому 2006р. було заплановано в тонах та вагонах.

Згідно даних облікової картки на виконання плану перевезення 10000т вантажу в 150 вагонах, відповідачем було завантажено та пред’явлено до перевезення 10041т в 146 вагонах, тобто план перевезень за місяць у тонах ним був перевиконаний.

У першій декаді лютого 2006р., згідно декадної заявки відповідачем було заплановано перевезти 2800т вантажу в 42 вагонах. Фактично  завантажено 823тн у 12 вагонах. Залізницею за несвоєчасну відмову від 30 вагонів нарахований штраф у сумі 1977грн.

У другій декаді лютого 2006р. було заплановано перевезти 4000т вантажу в 60 вагонах. Фактично було подано 37 вагонів та завантажено 2548т вантажу, за несвоєчасну відмову від 1452тн залізницею нарахований штраф у сумі 1452грн.

У зв’язку невиконанням відповідачем плану перевезень № 672 у першій та другій декадах у вагонах і тонах, залізниця нарахувала штраф в загальному розмірі 3429грн.

Як вбачається з облікової картки виконання плану перевезень № 543 за лютий 2006р. по ст. Трудова, відправник запланував перевезення вугілля загальною кількістю 81000тон в 1211 вагонах. Тобто перевезення вантажів відповідача у лютому 2006р. було заплановано в тонах та вагонах.

Згідно даних облікової картки №543 на виконання плану перевезення 81000т вантажу в 1211 вагонах, відповідачем було завантажено та пред’явлено до перевезення 81052т в 1178 вагонах, тобто план перевезень за місяць у тонах ним був перевиконаний.

У першій декаді лютого 2006р. відповідачем було заплановано перевезти 28963т вантажу в 433 вагонах. Фактично завантажено 32635тн вугілля у 475 вагонів, тобто план перевезень відповідачем був  перевиконаний на 3672тн (42 вагони). Крім того, відповідачем не був виконаний план перевезень по залізницях призначення, оскільки подача вагонів планувалась по Придніпровській і Південній залізницях, а фактично відвантаження було по Донецькій залізниці. Невиконання плану перевезень по залізницях призначення склало 84 вагони, залізницею був нарахований на відповідача штраф у сумі 1747грн.20коп.

У другій декаді лютого 2006р. було заплановано перевезти 28963т вантажу в 433 вагонах. Фактично було подано 324 вагони та завантажено 22257т вантажу, за несвоєчасну відмову від перевезення 6706тн вантажу залізницею за другу декаду нарахований штраф у сумі 2499грн.

Залізниця посилаючись на п. 6.10 Правил планування перевезень вантажів, нарахувала штраф за невиконання плану перевезень вантажів №543 у сумі 4346грн.20коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю  “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м. Горлівка Донецької області облікову картку виконання плану перевезень № 672 за лютий 2006р. підписала із застереженням. 10.03. 2006р. сторонами був підписаний акт розбіжностей до облікової картки № 67 (а.с.32).

Державне підприємство „Донецька залізниця” направило відповідачу   претензії № №33, 35 від 22.03.2006р., які відповідач не визнав, у відповіді на претензії зазначив, що залізницею при нарахуванні штрафу за невиконання плану перевезень вантажів не були враховані положення ст.106, п “г” ст.107 Статуту залізниць України, п. 2.8, ч.1 п.6.10 Правил планування перевезень вантажів. Відповідач вважає, що згідно вищевказаних норм права він, як вантажовідправник, звільняється від сплати штрафу в разі виконання плану в тонах вантажу, перевезення якого планувалась в тонах і вагонах.  

У зв’язку з невизнанням вантажовідправником претензії, Державне підприємство „Донецька залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м. Горлівка Донецької області” штрафу в сумі 7775грн.20коп., за невиконання планів перевезень № №543, 672, позовні вимоги господарським судом були задоволені в повному обсязі, нарахування штрафу було визнане правомірним.

Донецький апеляційний господарський суд, розглянувши обставини та матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права не може погодитись з висновком господарського суду про обґрунтованість нарахування штрафу за невиконання обов’язків по обсягам перевезень вантажів за планами перевезень № №543, 672 на лютий 2006р. подекадно у сумі 6706грн.40коп.

Частиною 3 статті 307 Господарського кодексу України передбачено право вантажовідправника та перевізника у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів укладення довгострокового договору, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник –подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Частиною 4 статті 307 Господарського кодексу України визначено, що порядок укладання довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.

Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 17 Статуту залізниць України встановлено, що перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Для забезпечення перевезення вантажів залізничним транспортом здійснюється місячне планування перевезень.

Статтею 105 Статуту залізниць України встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до п.1.1 Правил планування перевезень вантажів ці правила визначають порядок планування перевезень вантажів залізницями в усіх видах сполучень, а також обліку виконання планів.

Перевезення вантажів місячними планами здійснюється на підставі договорів про організацію перевезень.

29.11.2005р. Державне підприємство “Донецька залізниця” та Товариства з обмеженою відповідальністю  “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” уклали договір № 26005 (а.с.102) про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно п. 2.1 договору, вантажовласник зобов’язується пред’являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подавання вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу.

Тобто, умовами договору встановлене місячне планування перевезень.

Сторонами в розділі 4 договору визначена відповідальність за невиконання умов договору.

Пунктом 4.1 договору передбачена відповідальність за невиконання плану перевезень згідно зі Статутом залізниць України.

Статутом залізниць України, а саме статтею 105, визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Статтею 106 Статуту залізниць України встановлено, що за незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень та за невикористання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень сплачується штраф у таких розмірах: за вантажі, перевезення яких планується у тоннах і вагонах, - з тонни по 5 відсотків ставки добової плати за користування вагонами; за вантажі, перевезення яких планується тільки у вагонах (контейнерах), - за вагон (контейнер) по дві добові ставки плати за користування вагонами (контейнерами).

Залізниця і відправник несуть таку ж відповідальність за недотримання зобов'язань надпланових і позапланових перевезень вантажів за заявками відправника, прийнятими залізницею, а також за надолуження невиконання плану попереднього місяця (згідно із статтею 19 цього Статуту).

За невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером).

Таким чином, слід визнати, що взаємовідносини сторін по плануванню перевезень були врегульовані сторонами в договорі № 26005 від 29.11.2005р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, а також нормами Статуту залізниць України, в яких було передбачене місячне планування перевезень, та, оскільки умовами договору визначене місячне планування перевезень вантажів та відповідальність за невиконання плану перевезень у відповідності до Статуту залізниць України, а статтею 105 даного Статуту визначено, що залізниці та вантажовідправники несуть матеріальну відповідальність у межах та розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами, слід визнати, що відповідно до норм Статуту залізниць України та укладеного у виконання ст. 17 даного Статуту договору № 26005 від 29.11.2005р. сторонами передбачене місячне планування перевезень і Статутом, а саме статтею 106, не передбачена відповідальність за невикористання вантажовідправником поданих вагонів для виконання плану перевезень у вигляді штрафу подекадно.

Порядок виконання плану перевезень встановлюється Правилами планування перевезень вантажів.

Згідно даних Правил, підсумки виконання плану перевезень за декаду підбиваються дійсно за декаду, однак в передбачених статтею 107 Статуту залізниць України підставах звільнення вантажовідправника від оплати штрафу не зазначено, що таке звільнення у разі виконання плану в тонах, повинно застосовуватись при підсумках роботи за декаду.

Так, при розгляді документів, наданих позивачем в обґрунтування своїх вимог про стягнення штрафу, а саме облікових карток, декадних заявок, вбачається, що відповідачем план перевезень, узгоджений з залізницею, був виконаний.

Із даних облікової картки № 543 за лютий 2006р., яка підписана відповідачем з актом розбіжностей (а.с. 53), вбачається, що фактично навантажено 81052тн у 1178 вагонів, при плані 81100тн у 1211 вагонах. Економія вагонів за місяць склала 33 вагони.

Невиконання плану перевезень по залізницям призначення складає по Придніпровській залізниці: заплановано 427 вагонів, завантажено 415 вагонів, недовантаження складає 12 вагонів; по Донецькій залізниці  заплановано –766 вагонів, завантажено –745 вагонів, недовантаження складає 21 вагон.

За обліковою карткою № 672 за лютий 2006р., яка підписана відповідачем з актом розбіжностей, фактично завантажено 10041тн у 146 вагонах, при плані 10000тн у 150 вагонах.

При наявності таких обставин, слід визнати, що господарським судом при винесенні рішення не були досліджені обставини по виконанню планів перевезень № 543 і №672 за лютий 2006р., а також не були враховані вимоги п. “г” ст.107 Статуту залізниць України, яким передбачені підстави звільнення вантажовідправника від оплати штрафу за невиконання плану перевезень, виконання його планувалось в тонах і вагонах.

Апеляційним судом прийняті до уваги посилання залізниці на те, що штраф за невиконання плану перевезень нарахований у відповідності до п.п. 6.5, 6.7, 6.10 Правил планування перевезень вантажів.

Однак, в даних пунктах дійсно зазначений порядок обліку виконання плану перевезень, але в п. 6.10 Правил планування перевезень вантажів, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, чітко зазначено про те, що штраф за невиконання місячних планів і додаткових замовлень на перевезення вантажів нараховується на залізницю і відправника по закінченні кожної декади, сальдова сума штрафу визначається по закінченні місяця.

А відповідно до п. 2.8 Правил планування перевезень вантажів план перевезення вантажів вважається виконаним за умови відвантаження передбаченої кількості тонн.

Оскільки, як зазначено вище, в договорі № 26005 від 29.11.2005р. передбачене місячне планування перевезень вантажів відповідно до Статуту залізниць України, підстави для незастосування в даному випадку п. “г”             ст. 107 Статуту залізниць України відсутні.

Враховуючи наведене, слід визнати, що господарський суд дійшов до помилкового висновку про те, що звільнення від нарахування штрафу за невиконання плану перевезень, зазначене в п. “г” ст.107 Статуту залізниць України, повинне застосовуватись до кожної декади, оскільки даний висновок зроблений без врахування умов договору, Статуту залізниць України, пункту 2.8 Правил планування перевезень вантажів.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до такого висновку, що виходячи з системного аналізу норм діючого транспортного законодавства, ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, згідно якої відповідальність суб’єкта господарювання за перевезення визначається згідно з транспортними статутами, у статтях 105, 106 Статуту залізниць України не зазначено про відповідальність за невикористання поданих вагонів за декаду, а статтею 109 даного Статуту передбачений порядок сплати штрафу за невиконання плану перевезень та зазначено, що після закінчення місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, залізниця повідомляє розрахунок суми штрафу за невиконання плану перевезень, тобто розрахунок штрафу здійснюється по закінченню місяця, пунктом “г” ст.107 Статуту залізниць України передбачено звільнення від сплати штрафу за невиконання плану перевезень, якій нараховано за місяць у сальдовій сумі.

Транспортне законодавство на подальше зазнало в частині врегулювання виниклих взаємовідносин в даній справі деяких змін, пункт 6.10 Правил планування перевезень вантажів, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 21.06.2007р. N 552 доповнено абзацом 4, згідно якого, якщо місячний план або додаткове замовлення виконано в цілому за місяць, розрахунки за штрафами, нарахованими за невиконання плану (замовлення) в окремі декади, не провадяться.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно п. “г” ст.107 Статуту залізниць України, вантажовідправник повинен бути звільнений від сплати штрафу за невиконання плану перевезень при виконанні плану в тоннах вантажів, перевезення яких планується у тоннах і вагонах.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши матеріали справи, відмовляє у задоволенні  позовних вимог Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області штрафу за невиконання загального плану перевезень вантажів № 672 у сумі 3429грн.00коп., по плану № 543 у сумі 3034грн.00коп.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2007р. по справі №35/253 в частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафу за невиконання загального плану перевезень вантажів у сумі 6706грн.40коп. не ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, та фактичні обставини, встановлені апеляційним господарським судом є підставою для скасування рішення суду в цій частині.

Позивачем за результатами виконання плану перевезень №543 вантажів нараховано 1747грн.20коп. штрафу за невиконання плану перевезень вантажів по залізницям призначення в кількості 84 вагона. Враховуючи п.п. 4 п.6.7 Правил планування перевезень вантажів при економії 33 вагони (81052тн. : 66,89 статнавантаження = 1211 вагонів, використано відповідачем 1178 вагонів), правильно нарахованим є штраф за невиконання плану перевезень № 543 по залізницям призначення у сумі 1068грн.80коп.

Колегія суддів вважає правильним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 1068грн.80коп. суми штрафу за невиконання плану перевезень вантажів №543 по залізницях призначення виходячи з наступного.

Згідно статті 106 Статуту залізниць України крім відповідальності вантажовідправника за невиконання плану перевезень по тоннам і вагонам, вантажовідправники несуть відповідальність ще й за невиконання плану по залізницях призначення.

Відповідно до п. “г” ст.107 Статуту залізниць України виконання вантажовідправником плану у тонах вантажів, перевезення яких планується у тонах і вагонах, є підставою для звільнення вантажовідправника від сплати штрафу за невиконання плану перевезень.

Оскільки планування перевезень вантажів по залізницях призначення планується лише у вагонах, то пункт “г” ч. 1 статті 107 Статуту залізниць України  до спірних відносин сторін застосуванню не підлягає, що правильно враховано господарським судом при винесенні рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги Державного підприємства „Донецька залізниця” про стягнення штрафу в розмірі 1068грн.80коп., нарахованого за невиконання відповідачем плану перевезень по залізницях призначення у лютому 2006р. за обліковою карткою № 543.

Рішення господарського суду в частині задоволення вимог позивача підлягає зміні, позов в частині стягнення штрафу у сумі 686грн.40коп. задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2007р. у справі № 35/253 –частковому скасуванню.  

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2007р. у справі №35/253 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2007р. у справі № 35/253 скасувати частково.

Державному підприємству „Донецька залізниця” м.Донецьк у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю  “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень вантажів в сумі 6706грн.40коп. відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 04.06.2007р. у справі № 35/253 залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області 1068грн.80коп. штрафу за невиконання плану перевезень вантажів по залізницях призначення, 10грн.68коп. суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Н.В.  Акулова

          І.В.  Алєєва

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС