Справа №2а-1678/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2010 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі головуючого судді Фанди В.П.
при секретарі Швець З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до
управління Пенсійного фонду України м. Хмельницькому
про зобов»язання до вчинення дій, стягнення збитків
встановив:
Позивачі звернулися з позовом та вказали, що кожен є дитиною війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і їм щомісячно повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак підвищення у такому розмірі не призначалося та не виплачувалось. Внаслідок цього має місце не доплата підвищення до пенсії. Про порушення свого права кожен дізнався з засобів масової інформації перед подачею позову до суду. Просять зобов»язати відповідача здійснювати нарахування на майбутнє відповідно до вимог закону, стягнути недоплачену суму за період з 01.01.2006року по 01.02.10 року.
Позивачі подали до суду заяви про слухання справи у їх відсутності.
Представник відповідача подав заяву про слухання справи також у його відсутності, заперечив проти задоволення позову заперечив, вважає, що в позові слід відмовити, так як виплата підвищення проводилась відповідно до Закону України "Про Державний бюджет" на відповідні роки. Звертає увагу суду на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження частково.
Як вбачається з матеріалів справи, кожен позивач є дитиною війни і згідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", їм мало виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Закони про Державний бюджет України були прийняті пізніше, а тому їх норми мають пріоритет над нормами Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" обмежено право на отримання такого підвищення, оскільки установлено, що пільги дітям війни, передбачені у статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок Кабінетом Міністрів України не розроблено, тому виплата надбавки правомірно проводилася відповідачем у розмірі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік". З врахуванням цього у задоволенні вимог у цій частині слід відмовити.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, виплата підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідачем мала проводитися кожному позивачу у період з 09.07.07 року по 31.12.07 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції, яка передбачала, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-ІУ, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, позовні вимоги за період з 22.05.08 року по 31.12.08 року підлягають задоволенню, оскільки відповідач мав проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не обмежив виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому підлягають задоволенню позовні вимоги позивача з 01січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 01 лютого 2010 року.
Відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу за вищевказаний період часу не є підставою для невиконання відповідачем своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до положень ст.ст.99, 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача у своїх запереченнях наполягав на застосуванні правил ст.99 КАС України стосовно строку на звернення до адміністративного суду.
Приймаючи рішення з цього приводу суд виходить з наступного.
Відповідно до ст..87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 року суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Згідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 року нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Як вбачається з вище досліджених судом обставин, вини позивачів у призначенні і виплаті надбавки до пенсії згідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" немає, оскільки така вина наявна саме у діях відповідача, який призначав і виплачував надбавку до пенсії в меншому ніж передбачено цим законом розмірі.
Таким чином, суд не вбачає підстав до задоволення клопотання представника відповідача про відмову у задоволенні позову з причини пропуску строку звернення до суду за період з 09.07.07 року по 31.12.07 року, з 22.05.08 року по 31.12.08 року , 01 січня по 17 лютого 2009 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 11 КАС України суд рахує можливим вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін про захист яких вони просять. З врахуванням цього суд рахує можливим вийти за межі позовних вимог позивачки, визнавши дії відповідача незаконними у нарахуванні та виплаті пенсії без врахування 30% щомісячного підвищення, передбаченого Законом України „Про соціальний захист дітей війни", а також вважає необхідним покласти обов»язок до проведення відповідного перерахунку пенсії, а у стягненні конкретних сум з відповідача слід відмовити.
Враховуючи викладене, за вищеозначений період відповідач має провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням частково проведеної виплати.
Не підлягають задоволенню вимоги про проведення нарахування виплат на майбутнє, оскільки у адміністративному провадженні підлягають відновленню лише порушенні права.
Керуючись ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162,163, 167, 255, 257 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому у проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 01 лютого 2010 року пенсії з врахуванням 30% підвищення, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та раніше проведених виплат.
Зобов"язати управління Пенсійного фонду України м. Хмельницькому провести нарахування та виплату щомісячної пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 01 лютого 2010 року з врахуванням 30% підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Хмельницького міськрайонного суду протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Хмельницький міськрайонний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя
Повна постанова виготовлена 17.04.10 року.