Справа № 2-642/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     07 травня  2010 року                    

Хмельницький міськрайонний суду у складі

    головуючого – Фанди В.П.

    при секретарі – Швець Т.В.

з участю

   позивача ОСОБА_1, її  представника ОСОБА_2,

   представника відповідача Якимчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у  м. Хмельницькому цивільну справу за позовом                                          ОСОБА_1   до         приватного виробничого підприємства "Добробут - СП"

                      про розірвання договору на дольову участь у будівництві, стягнення збитків

встановив:

     У грудні  2009 року  позивачка звернулася з позовом та вказала, що 08 квітня 2003 року з відповідачем ПВП «Добробут» було укладено договір на дольову участь у будівництві 2-х кімнатної житлової квартири №35 на 4 поверсі загальною проектною площею 61,18 кв.м. по АДРЕСА_1 Відповідно до п.2.4. Договору вартість будівництва житлової квартири на день укладення договору складала 52003 грн., які вона своєчасно сплатила у строки, встановлені в п.2.5.1. Договору. Однак відповідач не виконує свої обов"язки по договору, так як будівництво будинку мало бути завершено у четвертому кварталі 2003 року. Просить розірвати даний договір та стягнути з ПВП «Добробут»  збитки, завдані розірванням   договору у розмірі 354232, 20 гривень.

    У березні 2010 року позивачка збільшила позовні вимоги та просить стягнути збитки для відновлення порушеного права у розмірі 365917,58 грн..

   Ухвалою суду до участі у справі притягнуто належного відповідача ПВП «Добробут – СП».

   У судовому засіданні позивачка, її представник підтримали позовні вимоги, просять їх задовольнити.

     Представник відповідача заперечила проти позову, вважає, що спір між сторонами відсутній. Вимоги позивачки суперечать вимогам закону «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва». Термін виконання договору ще не настав, так як 4 квартал 2003 року є попереднім терміном, але вважає, що строк позовної давності сплив. Звертає увагу суду на те, що у даному випадку має місце договір інвестування, а не договір на дольову участь, тому позивачка може ставити питання лише про повернення внесених сум з врахуванням  інфляційних процесів.

     Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження частково.

      Судом встановлено, що рішеннями №182 від 09.03.2000 року та №249  від 17.05.2004 року виконавчого комітету Хмельницької міської ради надано дозвіл приватному виробничому підприємству «Добробут-СП» на реконструкцію недобудованої споруди адмінприміщення під 7-10 поверховий 92-квартирний  житловий будинок з вбудовано-прибудованими медичним закладом та магазином на площі 0,8312 га. по АДРЕСА_1

    08 квітня 2003 року сторонами було укладено договір інвестування будівництва 2-х кімнатної житлової квартири №35 загальною проектною площею 61,18 кв.м. на 4 поверсі будинку по АДРЕСА_1

    У зв»язку з цим суд вважає безпідставним твердження позивачки про інвестування будівництва квартири у новозбудованому будинку.

Відповідно до п.2.4. Договору вартість будівництва житлової квартири на день укладення договору складала 52003 грн., які позивачка своєчасно сплатила у строки, встановлені в п.2.5.1. Договору, що підтверджується відповідними квитанціями.

     Згідно п. 2.6 Договору сторонами було визначено попередній проектний строк закінчення будівництва - четвертий квартал 2003 року. При цьому у договорі, п.2.1, п.2.3 сторони визначили фінансування позивачкою  базового переліку комплектації  у даній квартирі, виконання ж інших робіт має оформлятися сторонами додатковою угодою.  Такої  додаткової угоди сторони не укладали.

      Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

     Позивачка виконала всі покладені на неї договором зобов'язання належним чином, своєчасно здійснила фінансування, передбачене умовами договору.

     Однак відповідач не виконує покладені на нього Договором зобов'язання належним чином, оскільки більше шести років після  встановленого попереднього проектного строку (IV квартал 2003 року) будівництво не було завершується, чим порушив право позивачки на своєчасне отримання об»єкту інвестування через що подальше продовження виконання зобов'язань ПВП «Добробут-СП» втратило для позивача інтерес.

      Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

      Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

      Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

    Законом «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»   від 25.12.2008р., ст.3,  заборонено розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта  (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Проте будівництво (реконструкція) житлового будинку відповідачем не завершено і на час розгляду справи,   більше шести років після  встановленого попереднього проектного строку не проводиться  прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва.    

    Крім цього, початок та орієнтовне завершення будівництва данного будинку, подача позову до суду мало місце ще до набрання чинності цим законом.

     Відповідно до  вимог ст. 20 Закону України "Про інвестиційну діяльність" при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами, а ст. 21 цього закону прямо передбачено обов'язок інвестора відшкодувати збитки учасникам інвестиційної діяльності в разі одностороннього зупинення або припинення такої діяльності інвестором.

     Згідно до ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є - витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

      Згідно ч.5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданою зміною або розірванням договору. На виконання умов договору позивачкою було внесено 52003 гривні, що становило вартість  двохкімнатної квартири, з врахуванням особливостей квартири №55, станом на 2003 рік при вартості будівництва 1 кв.м. -  850 гривень (п.2.1. Договору).

    Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 18.02.10 року скоригована ринкова вартість одного метра квадратного житла, станом на січень-лютий 2010 року в мікрорайоні «Гречани» у м.Хмельницькому  з врахуванням особливостей  двокімнатної  житлової квартири АДРЕСА_1 , що впливають на її ринкову вартість (неінсольованість, реконструкція з адмінбудівлі, ступінь будівельної готовності, суміжність кімнат) становить 3811 гривень.

   З врахуванням цього, для повного відновлення заподіяних збитків позивачці (придбання  двокімнатної квартири, з врахуванням особливостей квартири №55, в мікрорайоні «Гречани»), через істотне порушення умов договору ПВП «Добробут-СП», слід стягнути з відповідача  233156,98 гривень (61,18 м.кв. х  3811 грн. = 233156,98 грн.) без врахування ПДВ.

    Не вбачається підстав для стягнення з відповідача збитків, виходячи з вартості 1м.кв.- 5981 грн., оскільки така вартість житла стосується продажу квартир в житлових будинках новобудов зданих в експлуатацію.  Житло, яке фінансувала позивачка,  знаходиться не в житловому будинку новобудов та будинок не  зданий в експлуатацію.

    Суд вважає помилковим посилання представника відповідача на сплив строку позовної давності за зверненням позивачки. Кінцевий термін виконання зобов»язання по договору інвестування сторони не визначили, тому відповідач  зобов»язаний дотримуватись їх до повного виконання договору чи до  його розірвання.

    Відповідно до постанови КМ України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.06 року витрати, пов»язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення визначаються, виходячи з  40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.  Сумарний час розгляду справи судом склав 3 год. 45 хв., що підтверджується журналом судового засідання, тому підлягають відшкодуванню 1326 грн. (884 грн. МРЗП х 40 %  = 353,6 грн.\год.;  353,6 грн.\год х 3 год. = 1060,8 грн.,   352,6 х 3\4= 265,2 грн., 1060,8 + 265,2 = 1326 грн.)

Позивач, її представник не надали суду хронометраж часу потраченого на підготовку до розгляду справи (вивчення законодавства, надання консультації, направлення запитів і таке інше), тому у решті вимог у цій частині слід відмовити.  

   Таким чином, стягненню з відповідача підлягають  30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 1326 грн. витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 та 1700 грн. судового збору  на  користь держави.

     Керуючись cт.ст.60,224,208 ЦПК України, ст.ст.22, 526, 530, 610, 623, 625, 629 , ч.2 ст.651, ч.5 ст. 653 Цивільного кодексу України, суд

                                                                          вирішив:

         Позовну  задовольнити частково.

         Розірвати договір на дольову участь у будівництві 2-х кімнатної житлової квартири №35 на 4 поверсі загальною проектною площею 61,18 кв.м. по АДРЕСА_1, укладений  08 квітня 2003 року між ОСОБА_1 та приватним виробничим підприємством "Добробут-СП".

         Стягнути з приватного виробничого підприємства «Добробут-СП» на користь ОСОБА_1 у відшкодування   заподіяних збитків 233156,98  гривень та 1356 грн. судових  витрат, а всього – 234247,78 грн. та на користь держави 1700грн..

         У решті позовних вимог відмовити.

 Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Хмельницький міськрайонний суд до апеляційного суду  Хмельницької області.

   Суддя

            Повне рішення  виготовлене 12.05.10 року.