Справа №2-2095/10

                                                                      РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          11 травня 2010 року

Хмельницький міськрайонний суд у складі:

головуючого – судді Леванчука А.О.,

при секретарі – Кормило С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Хмельницькому справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення матеріальної та моральної  шкоди,

ВСТАНОВИВ:

               В грудні 2009 року позивачі  звернулися з позовом до суду, у якому просили  стягнути з відповідача на свою користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 5677 грн. 88 коп., витрати на оцінку автомобіля  в розмірі 150 грн., витрати на юридичну допомогу в розмірі 3200 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000 грн..

   Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 26 липня 2006 року близько 14.30 години ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки " Деу-Ланос "  д/н НОМЕР_1 виїжджаючи з прилеглої території на регульоване перехрестя вулиць Чорновола-Трудової м.Хмельницького, не виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», продовжуючи рух через перехрестя по вул.Чорновола в напрямку вул.Красовського на червоний сигнал світлофора, в його напрямку світлофора допустив зіткнення з автомобілем марки ІЖ - 2717 д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул.Трудовій в напрямку від вул.Шевченка до вул.Пілотської м.Хмельницького. Внаслідок зіткнення автомобіль ІЖ - 2717 занесло, в результаті чого ОСОБА_1 втративши керування транспортним засобом, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 та в'їхав у електроопору.

Автомобіль марки ІЖ - 2717 д/н НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_2.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2008 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_3
ОСОБА_2 спричинена матеріальна та моральна шкода.    

Матеріальна шкода завдана ОСОБА_2 полягає у тому, що: відповідно до  висновку ДП «Експерт — Сервіс Авто» № 328 матеріальний збиток, завданий власникові ЇЖ -2717 д/н НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 677грн. 88 коп.;  за проведення оцінки пошкоджень автомобіля ІЖ - 2717 д/н НОМЕР_2 сплачено 150 грн., за  юридичну допомогу ОСОБА_6 сплачено грошові кошти в сумі 3200 грн..

Крім того протиправними діями ОСОБА_3 позивачам спричинено також і моральну шкоду, яка полягає у зміні привичних умов життя, оскільки вони постійно переживали за пошкоджений автомобіль, на відновлення якого бракувало коштів.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив задоволити в повному обсязі.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник заявлений позов підтримали, просили стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 5677 грн.88 коп., моральну шкоду в розмірі 5000 грн..

         Відповідач та його представник в судовому засіданні заявлений позов не визнали, просили в його задоволені відмовити. При цьому,  подали за печення проти позову в яких просили застосувати строк позовної давності.    

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали кримінальної справи №19/2040 про обвинувачення ОСОБА_3, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження та позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Судом достовірно встановлено, що 26 липня 2006 року близько 14.30 години ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки " Деу-Ланос "  д/н НОМЕР_1 виїжджаючи з прилеглої території на регульоване перехрестя вулиць Чорновола-Трудової м.Хмельницького, не виконав вимоги дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено», продовжуючи рух через перехрестя по вул.Чорновола в напрямку вул.Красовського на червоний сигнал світлофора, в його напрямку світлофора допустив зіткнення з автомобілем марки ІЖ - 2717 д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул.Трудовій в напрямку від вул.Шевченка до вул.Пілотської м.Хмельницького. Внаслідок зіткнення автомобіль ІЖ - 2717 занесло, в результаті чого ОСОБА_1 втративши керування транспортним засобом, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 та в'їхав у електроопору. Автомобіль марки ІЖ - 2717 д/н НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_2. Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 22 грудня 2008 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, та призначено йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.

     Позов в частині відшкодування матеріальної шкоди та витрат на оцінку автомобіля підлягає до задоволення в повному обсязі відповідно до вимог ст.ст.1166, 1188 ЦК України в розмірі 5677,88 грн..  Розмір відшкодування майнової шкоди підтверджується як поясненнями позивачів,  звітом №328 від 31.07.2006 року про оцінку автомобіля ІЖ-2717 д/н НОМЕР_2, так і іншими матеріалами справи.  

 Що стосується позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, то в цій частині позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

На підставі ч.2 ст..84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюються законом.

Відповідно до Постанови КМ України від 27.04.2006 року  №590 " Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ,
і порядок їх компенсації за рахунок держави" граничний розмір витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Оскільки відповідно до Акту №1 (з уточненнями) виконаних робіт до Договору про надання юридичних послуг від 10.12.2009 року підготовка документів та позовної заяви про відшкодування шкоди до суду становить 3 години, то розмір витрат понесених позивачем ОСОБА_2 на правову допомогу складає 297 грн.60 коп. * 3 год. = 892 грн. 80 коп..

               Що стосується позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу адвоката в кримінальній справі, то в цій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки   позивач ОСОБА_2 в кримінальній справі не була визнана потерпілою, а позивач ОСОБА_1 в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 виступав в якості свідка, процесуальний статус якого в даній кримінальній справі не передбачав можливості користуватися послугами адвоката та права стягнення витрат за надану правову допомогу. Крім цього, з оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи №19/2040 встановлено, що адвокат ОСОБА_7 приймав участь в одному судовому засіданні на якому в задоволенні його клопотання про розгляд цивільного позову в кримінальній справі судом було відмовлено, а тому підстав для відшкодування  витрат на правову допомогу адвоката в кримінальній справі суд не знаходить.

               З цих підстав позов в частині стягнення  витрат на правову допомогу підлягає до задоволення частково.

              Що стосується позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, то в цій частині позов підлягає до задоволення частково на підставі ст.ст.23, 1167 ЦК України, при цьому суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивачів, ступінь вини відповідача, вимоги розумності і справедливості та вважає за можливе визначити розмір відшкодування на користь ОСОБА_2 в сумі 1000 грн., на користь ОСОБА_1 в сумі 500 грн..

            Що стосується заперечень відповідача проти позову з посиланням на пропуск позивачами строку позовної давності і відмовою з цих підстав в позові, то суд виходить з наступного.

          Подія мала місце 26 липня 2006 року. Вироком Хмельницького міськрайонного суду  від 22 грудня 2008 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП.

          За таких обставин суд не знаходить правових підстав для застосування строку позовної давності і у зв’язку  з цим відмови в позові.  

            Будь-яких достатніх, достовірних доказів на спростування позовних вимог відповідач та його представник  суду не надали і таких не здобуто судом.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 1166, 1167, 1188 ЦК України, Постановою КМ України від 27.04.2006 року  №590 " Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави"  та  ст.ст. 10, 60, 84, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з  ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 моральну шкоду  в розмірі 500 грн..

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову  шкоду в розмірі 5677 грн. 88 коп., витрати, пов’язані з проведенням експертного дослідження в розмірі 150 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 892 грн. 80 коп., моральну шкоду  в розмірі 1000 грн., а всього – 7720 грн. 68 коп..

Стягнути з  ОСОБА_3   державне мито в розмірі 84 грн. 20 коп.  та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. в дохід держави.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду у Хмельницькій області через Хмельницький міськрайонний суд.

      Суддя (підпис):