Справа № 2-543-2010 р.             Р І Ш Е Н Н Я              копія

                          ІМ”ЯМ   УКРАЇНИ

    26 травня 2010 р. Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

    судді         - О.Ф.Костенко

    при секретарі - Пирог В.В.

    при попередньому розгляді у відкритому судовому засіданні в м.Бахмачі справи за позовом ОСОБА_1 до Курінської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно,-

                         В С Т А Н О В И В :

    Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості від 11.06.2001 року ліквідаційна комісія Курінського сільського споживчого товариства, як продавець, передала ОСОБА_1 нежитлову будівлю магазину, яка знаходиться по вулиці АДРЕСА_1. Договір був посвідчений Українською товарною біржою, реєстраційний №103628. Договір був зареєстрований в Прилуцькому МБТІ.

    У травні 2010 року позивачка звернулась, до Бахмацького райсуду із позовною заявою про визнання за нею права власності на нерухоме майно, а саме на житлову будівлю під АДРЕСА_1 Чернігівської області, посилаючись на те, що вона мала намір продати цю будівлю. Але нотаріус відмовляє в посвідченні договору-купівлі продажу нерухомого майна, так як вважає, що договір купівлі-продажу нерухомості від 11.06.2001 року не непосвідчений нотаріально, а тому він не є правовстановлюючим документом.

    В судовому засіданні позивачка підтримала свою позовну заяву і просить її задовільнити.

    Представник відповідача в судове засідання не з”явився, але в письмовій заяві сільська рада просить розглянути справу у відсутність представника і проти задоволення позову не заперечує.

    Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення, позивачки, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

    Згідно із ст. 224 ЦК України 1963 року, яка діяла в момент виникнення правовідносин “за договором купівлі-продажу продавець зобов”язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов”язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму”.

    11 червня 2001 року між ліквідаційною комісією (продавцем) Курінського сільського споживчого товариства, з однієї сторони, і ОСОБА_1 (покупцем), з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу нерухомості. Відповідно до умов цього договору продавець продав, а покупець придбав об”єкт нерухомості-нежитлову будівлю магазину, загальною площею 112 м2, яка знаходиться по АДРЕСА_1, і розміщена на земельній ділянці Курінської сільської ради, вартістю 2076 грн. Договір купівлі-продажу нерухомості був посвідчений Українською товарною біржею, реєстраційний №103628 (а.с.7-8). На підставі цього договору 09 липня 2001 року Прилуцьким МБТІ було видано позивачці реєстраційне посвідчення, про що підтверджує відмітка в самому договорі (а.с.8), і довідка Прилуцького МБТІ від 14.05.2010 року за №1115 (а.с.9).

    Частина друга статті 12 ЗУ “Про власність”, який діяв до 20.06.2007 року, передбачала, що громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок укладання угод, не заборонених законом”.

    Відповідно до ст. 49 вищевказаного Закону, володіння майном є правомірним, якщо інше не було встановлено судом, третейським судом.

    Згідно вимог ЦК України 1963 року, норми якого діяли в червні 2001 року, тобто, на момент виникнення правовідносин між сторонами, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі не потребував обов”язкової нотаріальної форми.

    Згідно із ст. 128 ЦК України 1963 року “право власності  у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором”. На даний час посвідчити договір купівлі-продажу нерухомості між Курінським ССТ і ОСОБА_1 через нотаріальну контору неможливо, так як Курінське ССТ в силу його ліквідації виключена із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. А тому, визнати право власності на нежитлову будівлю за позивачкою можливо тільки в судовому порядку. Вирішення питання про визнання права власності на нерухоме майно позивачці необхідно для того, щоб отримати витяг з реєстру прав власників і надати його в нотаріальну контору для оформлення відчудження нерухомого майна, так як договір купівлі-продажу нерухомості, посвідчений Українською товарною біржою згідно із Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, не рахується правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності на об”єкт нерухомості.

    Керуючись ст.ст. 12,49 ЗУ “Про власність”, ст.ст. 44,128,224 ЦК України 1963 року, ст.ст. 60,212-215 ЦПК України, суд,-

                        В И Р І Ш И В :

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення магазину, що розташоване в АДРЕСА_1, загальною площею 112 м2, яке було нею придбане відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11 червня 2001 року, посвідченого Українською товарною біржею за реєстраційним №103628.

    Рішення  може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду 1 інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Суддя             підпис

                Вірно: Суддя

                    секретар