Справа № 2а-306 -10 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючої - судді Нерушак Л.В.
при секретарі Музичук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умані справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Умані та Уманського району в Черкаській області , сержанта міліції Дубика Романа Васильовича про скасування постанови СА № 065696 від 21.04. 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 26.04. 2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Умані та Уманського району, Дубика Романа Васильовича про скасування постанови СА № 065696 від 21.04.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності , вказавши , що згідно постанови СА № 065696 по справі про адміністративне правопорушення від 21.04.2010 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та визнано винним в порушенні п.18. 1 ПДР України і накладено штраф в розмірі 280 гривень.
Вказану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною та безпідставною, а висновок про його вину у порушенні правил дорожнього руху таким, що не відповідає дійсності .
В постанові СА № 065696 від 21 квітня 2010 року зазначено, що 21 .04. 2010 року о 07 годині 55 хвилин в м. Умань по вул. Київській , керуючи автомобілем ВАЗ – 21063 д. н. з. НОМЕР_1 не надав переваги у русі пішоходу на регульованому пішохідному переході, чим порушив п.18.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП .
ОСОБА_1 вважає , що постанова від 21.04. 2010 року серії СА № 065696 є неправомірною та такою , що не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, так як ОСОБА_1 дійсно 21 квітня 2010 року зупинив інспектор Дубик Р.В. та в розмові між ними позивач пояснював, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, бо у момент наближення його автомобіля до пішохідного переходу пішоходів на ньому не було. Пішоходи зійшли з тротуару на пішохідний перехід пізніше, коли автомобіль вже перетинав перехід .
Позивач ОСОБА_1 посилається, що відповідно до п.18.1 ПДР України водій повинен зменшувати швидкість, а при необхідності зупинитися , щоб надати дорогу пішоходам , які вже знаходяться на переході, коли він наближається до зазначеного переходу .
В даному випадку ніякої небезпеки для пішохода або перешкоди для нього не створювалося, при проїзді пішохідного переходу пішоходи знаходились на іншій смузі руху. За таких умов обов’язку водія знижувати швидкість або зупинятися не існувало на думку позивача, так як не було пішоходів , небезпеки наїзду на них не існувало, боковий інтервал до пішоходів також був безпечний. Позивач вважає, що обов’язку знижувати швидкість або зупинятися не було за відсутності пішоходів, тому за відсутності ознак , перелічених у п.18.1 ПДР України не було умов для застосування даного пункту.
ОСОБА_1 з пред’явленими протоколом та постановою про адміністративне правопорушення не згідний , так як вказана постанова та протокол не відповідають вимогам ст.ст. 251, 256, 280 КУпАП, що випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів , які наявні у протоколі та постанові від 21.04. 2010 року.
Позивач вказує, що у протоколі та постанові немає даних пішоходів , яким ніби то було створено перешкоди та небезпеку, а у відповідності до ст. 269 КУпАП така особа є потерпілою у справі або принаймні у відповідності до ст. 272 КУпАП є свідком. Співробітником ДАІ всупереч вимогам ст.ст. 256, 272 КупАП не зазначено у протоколі свідка , вказаного ним , який знаходився в автомобілі , а саме ОСОБА_3 , посилаючись на те , що він нібито є зацікавленою особою , хоча КУпАП не знає таких обмежень і прямо вимагає фіксації даних та пояснень свідків , як будь-яких осіб , про яких є дані , що їм відомі обставини , які підлягають встановленню у даній справі. Очевидно , що безпосередній очевидець події у будь - якому разі є такою особою. Також позивач зазначає , що розгляд справи на місці , без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою , подання документів , які характеризують особу , інших доказів по справі , не тільки порушує його права , передбачені ст. 268 КУпАП , але й призводить до того , що при винесенні постанови не враховано дані на особу , матеріальний стан та інші обставини , які слід врахувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 3 КУпАП. ОСОБА_1 вважає, що вчинення ним правопорушення не доведено, постанову серії СА № 065696 його примусили підписати, але вимоги ст. ст. 245 , 280 КУпАП не були дотримані, так як інспектором при винесенні постанови 21.04. 2010 року не з’ясовувались обставини відповідно до вимог ст. 280 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 полягає, що викладені ним факти дають достатні підстави зробити висновок про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин ОСОБА_1 просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення СА № 065696 від 21.04. 2010 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 280 гривень за правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП та закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просить його задоволити, скасувати постанову від 21.04. 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та провадження по справі закрити.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив , що він знайомий з позивачем , з яким 21.04. 2010 року разом їхав в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 Він добре бачив, що у момент наближення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до пішохідного переходу пішоходів на ньому не було. Пішоходи зійшли з тротуару пізніше на пішохідний перехід , коли автомобіль вже перетинав перехід , тому ніяких правопорушень водій не допустив , а інспектор ВДАІ не прийняв до уваги пояснення.
Представник відповідача ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Умань та Уманського району та відповідач сержант міліції ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Умані та Уманського району Дубик Р.В. в судові засідання, призначені на 06 травня 2010 року , 13 травня 2010 року не з’явились без поважних причин, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно , в установленому законом порядку, заперечень на адресу суду не направили.
Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень , належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду , без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, свідка , дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сержантом міліції ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Умані та Уманського району Дубиком Р.В. винесено постанову про адміністративне правопорушення СА № 065696 від 21 квітня 2010 року , в якій зазначено, що 21 .04. 2010 року о 07 годині 55 хвилин в м. Умань по вул. Київській , керуючи автомобілем ВАЗ – 21063 д. н. з. НОМЕР_1 не надав переваги у русі пішоходу на регульованому пішохідному переході, чим порушив п.18.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 21.04. 2010 року серії СА № 174678 ( а. с.7 ) в даному протоколі не зазначено даних пішохода працівником ВДАІ, що суд вважає як відсутність даних та викликає сумніви щодо доведеності вчинення правопорушення з боку водія ОСОБА_1 , який як і допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 наполягає, що у момент наближення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 до пішохідного переходу пішоходів на ньому не було. Пішоходи зійшли з тротуару пізніше на пішохідний перехід, коли автомобіль вже перетнув перехід , тому ніяких правопорушень водій не допустив .
Відповідач не надав доказів та доводів, які б підтверджували порушення п. 18.1 ПДР України водієм ОСОБА_1, тому суд вважає, що винність його у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП не доведена відповідно до вимог КУпАП.
Як встановлено в судовому засіданні позивачу ОСОБА_1 не був наданий час для звернення за правовою допомогою , подання ним документів , які характеризують особу , інших доказів по справі , що порушує його права , передбачені ст. 268 КУпАП , та призводить до того , що при винесенні постанови не враховано особу , матеріальний стан та інші обставини справи, які повинні бути враховані при складанні адміністративного протоколу.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, як відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень відносно адміністративного позову ОСОБА_1 суду не надав, як і не надав інших доводів та підтверджень винності водія ОСОБА_1 щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, крім наданих позивачем копії постанови СА № 065696 від 21.04.2010 року та протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 21 .04. 2010 року, то суд прийшов до висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП .
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з'ясувати : чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі сурового додержання законності.
Суд прийшов до висновку, враховуючи вищевикладені обставини, що є підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , тому судом визнається постанова серії СА № 065696 від 21.04. 2010 року винесена з порушенням вимог КУпАП незаконною та такою , що не відповідає засадам суворого дотримання законності, тому постанова від 21.04. 2010 року, винесена сержантом міліції ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Умані та Уманського району Дубиком Р.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 256, 258, 280, 287 – 289, 291 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 112, 128, 158, 159, 160 - 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Визнати постанову серії СА № 065696 від 21.04. 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП незаконною та скасувати , а провадження по справі закрити.
На постанову може бути подана апеляція до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі в 10 - ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ