Справа № 2-176/2010

                                                                          Р І Ш Е Н Н Я  

                                                            І М Е Н Е М    У К Р А І Н И  

      31 травня  2010 року                                                                  смт. Голованівськ          

                                                      Голованівський районний суд  

              Кіровоградської області

в складі : головуючого судді -                                                       Конякіна С.М.  

при секретарі   -                                                                             Корніцькій Л.В.

        розглянувши  в відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  цивільну    справу  за позовом   ОСОБА_1 до      Управління      Пенсійного  Фонду України в Голованівському районі про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»  

                                                                    В С Т А Н О В И В :

      Позивач  звернулася до суду з  зазначеною заявою  і вказала , що  згідно Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни.

    За захистом свого права на отримання щомісячної державної допомоги соціальної допомоги як дитина війни до відповідача вона не зверталася.

    Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відповідач повинен  виплачувати їй  щомісячно державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. В 2006, 2007році не виплачував . з 01 січня 2008р.  виплачує 10%.

    Відповідно ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» встановлені цим законом соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншим правовим актом.

    Ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

    Конституційний Суд України рішенням № 6 /пр.-2007від 09 липня 2007р. п.12 ст. 71 ЗУ « Про державний бюджет України на 2007рік»  визнав неконституційним .

    ЗУ « Про державний бюджет  України на 2007рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність з 01 квітня 2007р. 406грн. , 3 01 жовтня до 31 грудня 2007р.- 411грн. . Відповідач не виплачував з 01 липня до 01 жовтня 2007р. 365грн. 40коп. /121,8 х 3/ , з 01 жовтня до 31 грудня 2007р. 369грн. 90коп. /123,3х 3/ . За рік борг 735грн. 30 коп. /365, 4 +369,9/.

    Конституційний Суд України рішенням № 10/пр.-2008р. від 22 травня 2008р. п.36 -100 розділу 2 ЗУ « Про державний бюджет України на 2008рік» визнав неконституційним.

ЗУ « Про державний бюджет  України на 2008рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність з 01 квітня 2008р. до 01 липня  2008р. 482грн. , з 01 жовтня до 31 грудня 2008р.- 498грн. . Відповідач не виплачував їй за червень 96грн. 20коп./ 144,3-48,1/  01 липня до 01 жовтня 2008р. 289грн. 20коп. /144,6-48,2х3/, з 01 жовтня до 31 грудня 2008р. 675грн. 20коп. 96, 2+289,2+289,8/.

    Ч.1 ст.54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 січня 2009 року  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено 498 грн., з 1 листопада 2009 року ст.1  ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  573 грн. Відповідач зобов’язаний, вищезгадану допомогу, виплачувати йому з 1 січня 2009 року  до 1 листопада 2009 року у розмірі 149, 80 грн.,  з 1 листопада 2009 року 171, 90 грн., щомісячно.

    Невиплата  вказаної допомоги  з 01 січня 2009 року до 01 листопада 2009 року  становить  996 грн. (149,8 – 49,8Х10), з 01 листопада 2009 року до 01 березня 2010 року становить  488 коп. 40грн. (171,9-49,8 х 5). Загальний борг з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008року до 31 грудня 2008року , з 01 січня 2009року до 01 березня 2010року 2894грн. 90коп. /735,3+ 675,2 + 996+488,4/.

    ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не зупиняє і не обмежує дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач зобов’язаний виконувати її в повному обсязі. Своїми діями відповідач спричинив їй  майнову шкоду на суму 2894 грн. 90коп..

                   Просить  стягнути з відповідача  на  її  користь невиплачену  щомісячну  державну  соціальну  допомогу  , як дитині  війни  з 09 липня 2007року до 31 грудня 2007року , з 22 травня 2008року до 31 грудня 2008року , з  01 січня 2009року до 01 березня 2010 року 2894 грн. , державне мито 51 грн. , інформаційно-технічне забезпечення 120грн., витрати на юридичну допомогу 60грн.  .

             Позивачка  належним чином  повідомлена  про  час, місце  і дату  розгляду  справи, на  попередній  розгляд  справи  не з»явилась, надала  заяву про слухання  справи  в її відсутність, позовні  вимоги  задовольнити  в  повному  обсязі.

                Представник  відповідача - Управління Пенсійного Фонду  України в Голованівському  районі  Кіровоградської області  позов  не визнав, надав  суду  заперечення,  в якому  зазначив, що  позивач   є дитиною війни  і іншими  пільгами  не  користується . В 2009 році, відповідно  до Закону України  «Про  Державний бюджет України  на 2009 рік», діяв  прожитковий  мінімум для осіб, що втратили  працездатність, в розмірах, що діяли  в грудні 2008 року, тому  позивачу  в 2009 році  виплачувалась  надбавка  в розмірі  49 грн. 80 коп. щомісячно.

               Управління  ПФУ в Голованівському  районі  є виконавчим  органом, який діє на підставі   законодавчих актів та  нормативних документів.

               В зв»язку з тим, що механізм  реалізації положень ст. 6 Закону  України № 2195 відсутній, підстав для  визнання  дій  УПФУ в Голованівському районі з невиплати  позивачу доплати до пенсії як дитині  війни неправомірними  немає.

               Просить  в задоволенні  позову  відмовити  в повному обсязі . Справу  слухати  без участі представника  УПФУ  в Голованівському  районі Кіровоградської  області .

            Враховуючи, що від сторін надійшли  заяви  про розгляд  справи  без їх участі, суд вважає можливим  справу  розглянути  без участі  сторін.

            Суд, дослідивши матеріали  справи  в їх сукупності дійшов до висновку, що позов  підлягає задоволенню  .  

            Приписами ст. 1  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитина війни- це особа,  яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої  світової  війни (2 вересня 1945 року)  було менше 18 років.

             Позивач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в Голованівському районі Кіровоградської області,  має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни,  тобто на неї розповсюджуються всі  пільги та соціальні  гарантії, передбачені  Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .

              Згідно ст. 61 ЦПК України дана  обставина доказування не потребує, як така, що визнається  сторонами, суд не має сумнівів щодо достовірності  цієї обставини та добровільності  її визнання .

              В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

             Розмір мінімальної пенсії за віком  встановлено ч. 1  ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування»  № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого  за наявності достатнього  страхового  стажу  мінімальний  розмір пенсії за віком  встановлюється  у розмірі  прожиткового  мінімуму для осіб, які втратили  працездатність.

              Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний  захист  дітей  війни»  фінансове забезпечення  соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється  за рахунок  коштів Державного бюджету .

            Відповідно до  ч. 2 ст. 95 Конституції України  виключно законом  про Державний бюджет  визначаються  будь-які  видатки  держави  на загальносуспільні  потреби, розмір  і цільове  спрямування  цих видатків .

            П.п. 3, 4  ст. 22 , ст. 23 Бюджетного кодексу України  встановлено , що  Управління Пенсійного Фонду, як головний  розпорядник  коштів  місцевого бюджету , отримує бюджетні  призначення  шляхом  їх затвердження  у Законі  про Державний бюджет України  чи  рішенні  про місцевий бюджет  і може  здійснювати  з бюджету  будь-які  бюджетні  зобов’язання  та платежі  лише  за наявності  відповідного бюджетного  призначення , яке  встановлюється  Законом  про Державний  бюджет  чи рішенням  про місцевий бюджет .

             У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

             У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.

              Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно-правовим актом.

             Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету  Міністрів України  надано  право  у 2009 році  встановлювати  розміри соціальних  виплат , які  відповідно до  законодавства  визначаються  залежно від розміру  мінімальної заробітної плати, в  абсолютних сумах  у межах  асигнувань, передбачених  за відповідними бюджетними  програмами.

              Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних  сумах  розмірів лише  тих виплат, вихідним  критерієм  розрахунку  яких є розмір  мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія  не  поширюється  на  спірні  відносини, оскільки  розмір  зазначених  соціальних виплат  згідно  із Законом  України «Про  соціальний  захист дітей  війни»  залежить від розміру  мінімальної пенсії за віком.

            Отже, нарахування  та  виплата в період з 09.07.2007року по 31 грудня 2007 року  , з 22 травня  2008року по 31 грудня 2008року , з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009року  та з 01 січня 2010року до  01 березня 2010року дітям  війни  підвищення  до пенсії  або щомісячного грошового  довічного утримання  чи  державної соціальної допомоги, що виплачується  замість  пенсії повинні здійснюватися  відповідно до норм ст. 6 Закону  України «Про соціальний  захист  дітей війни» .

            Судом встановлено, що позивач перебуває  на обліку  в УПФУ в Голованівському районі  і відповідач  за період з 09.07.2007року по 31 грудня 2007 року  , з 22 травня  2008року по 31 грудня 2008року , з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009року  та з 01 січня 2010року до  01 березня 2010року   виплачував  позивачу  підвищення  до  пенсії як дитині війни  в розмірі  10% мінімальної пенсії за віком, тобто діяв  неправомірно.            

             Таким чином, вимоги позивача щодо  стягнення  з відповідача  за період з 09.07.2007року по 31 грудня 2007 року  , з 22 травня  2008року по 31 грудня 2008року , з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009року та з 01 січня 2010року до  01 березня 2010року  соціальної  допомоги - підвищення  до пенсії як  дитині  війни  в розмірі   30 %  мінімальної пенсі за віком   відповідно до вимог  ст. 6  Закону України "Про соціальний  захист дітей війни" підлягають задоволенню.  

             Управлінню  Пенсійного фонду України в Голованівському  районі  належить  здійснити  перерахунок  пенсії  позивача  з 09 липня 2007року  по 31грудня  2007року ,  з 22 травня 2008року по 31 грудня 2008року з 01 січня  2009 року по 31 грудня 2009року та з 01 січня 2010року до  01 квітня 2010року виплатити  їй підвищення  до пенсії  в розмірі  30%  мінімальної пенсії  за віком  з урахуванням  10% доплат , які були  виплачені  їй  в цей період.

               Відповідно до  ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

            В ст.1 Протоколу №1 до вказаної  Конвенції,зазначено, що  кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

           Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до  якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як  lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

           Розмір мінімальної пенсії  за  віком  визначається  лише  за  правилами, передбаченими  частиною першою  статті  28  Закону  України  "Про   загальнообов'язкове   державне  пенсійне  страхування". Іншого нормативно-правового  акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший  розмір,  немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ч.3 ст. 28 Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з  якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений  абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно  для визначення розмірів пенсій,  призначених згідно з цим Законом,  оскільки  наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для  відмови  в  реалізації  позивачу  конституційної  гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.            

    Конституційний Суд України рішенням № 6 /пр-2007від 09 липня 2007р. п.12 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007рік»  визнав неконституційним.

    Законом України «Про державний бюджет  України на 2007рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність з 01 квітня 2007р. 406грн. , з 01 жовтня до 31 грудня 2007р.- 411грн. . Відповідач не виплатив  позивачу з 01 липня до 01 жовтня 2007р. 365грн. 40коп. /121,8 х 3/ , з 01 жовтня до 31 грудня 2007р. 369грн. 90коп. /123,3х 3/ . За рік борг 735грн. 30 коп. /365, 4 +369,9/.

    Конституційний Суд України рішенням № 10/пр -2008р. від 22 травня 2008року п. 36 - 100 розділу 2 ЗУ « Про державний бюджет України на 2008рік» визнав неконституційним.

Законом України «Про державний бюджет  України на 2008рік» встановлено прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність з 01 квітня  до 01 липня  2008року - 481грн. , з 01 липня  до 01 жовтня 2008року - 482 грн.,  з 01 жовтня до 31 грудня 2008р. - 498грн. . Відповідач не виплатив позивачу за червень 2008року - 96грн. 20коп. / 144,3-48,1/ , з 01 липня до 01 жовтня 2008р. 289грн. 20коп. /144,6-48,2х3/, з 01 жовтня до 31 грудня 2008р. 289грн. 80коп.  /149,4- 49,8 х 3/ . Борг за 2008 р. 675грн. 20коп. 96, 2+289,2+289,8/.

    Ч.1 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 01 січня 2009 року  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено 498 грн., з 01 листопада 2009 року ст.1  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  573 грн. Відповідач зобов’язаний,  виплачувати позивачу з 01 січня 2009 року  до 01 листопада 2009 року у розмірі 149, 80 грн.,  з 01 листопада 2009 року 171грн. 90 коп. щомісячно.

Невиплата  вказаної допомоги  з 01 січня 2009 року до 01 листопада 2009 року  становить  996 грн. (149,8 – 49,8Х10), з 01 листопада 2009 року до 01 березня 2010 року становить  488 коп. 40грн. (171,9-49,8 х 5). Загальний борг з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008року до 31 грудня 2008року , з 01 січня 2009року до 01 березня 2010року 2894грн. 90коп. які необхідно стягнути з відповідача .    

    Також на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним  документально підтверджені витрати судового збору та інформаційно-технічного забезпечення .

            Відповідно до ст. 10 ЦПК України  цивільне судочинство  здійснюється на засадах  змагальності  сторін. Сторони, які беруть участь  у справі, мають рівні права  щодо  подання  доказів . їх дослідження  та  доведення  перед  судом  їх переконливості. Кожна сторона  повинна довести ті обставини, на які  вона  посилається, як  на підставу  своїх  вимог  або заперечень.

           Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни за 2009 рік відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни», тобто  в розмірі  30% мінімальної  пенсії за віком, право  позивача  на зазначені  виплати  підлягає  відновленню, а позов –задоволенню в повному обсязі.

           Доводи  відповідача  в частині  неврегульованості  на законодавчому  рівні  порядку  здійснення доплат  особам , які мають статус дітей війни  не може бути  підставою  для не здійснення  таких виплат або відмови  в задоволенні  позову .

             Відповідно  до п.1, п.3, п. 15 положення  про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України  від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним  органом  виконавчої влади, діяльність  якого спрямовується  і координується  Кабінетом Міністрів України  через Міністра праці  та соціальної політики , одним з основних завдань якого є забезпечення  своєчасного  і в повному  обсязі фінансування  та виплати пенсій , допомоги  на  поховання, інших виплат, які згідно  із законодавством  здійснюється  за рахунок  коштів Пенсійного Фонду  України та інших джерел, визначених  законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження  безпосередньо та через утворенні  в установленому порядку головні управління  Фонду  в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління  в районах, містах  і районах у містах.

            Згідно ст.. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія  призначається  та перераховується  відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Позивачем пред’явлено  позовні вимоги  до управління Пенсійного Фонду України  в Голованівському  районі  Кіровоградської області .

Судом встановлено, що позивач  перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в  управлінні  Пенсійного Фонду  України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Таким чином, обов’язок  по нарахуванню та виплаті   позивачу  державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» покладено  на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області.

Керуючись  ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 10,11,60,61,88, 209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про  соціальний захист  дітей війни» від 18.11.2004 р  № 2199-1У , ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне  пенсійне  страхування» ,від 09.07.2003 р  № 1058-У1,Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 р»,  Рішенням  Конституційного  Суду України № 26рп/2008 від 27.11.2008 року  суд ,

          В И Р І Ш И В  :

Позовну  заяву   ОСОБА_1 -  задовольнити.

Стягнути Управління Пенсійного фонду України в Голованівському  районі ,  смт. Голованівськ, вул. Леніна 48, розрахунковий рахунок 256083021235,  МФО 323475,  Код ЄДРПОУ 20650027  на користь   ОСОБА_1 невиплачену  щомісячну  державну  соціальну  допомогу  , як дитині  війни   з 09 липня 2007року до 31 грудня 2007року , 22 травня 2008року до 31грудня 2008року та з 01 січня 2009року до 01 березня 2010 року  всього  2894 грн. 90коп..

Стягнути з Управління  пенсійного Фонду України  в Голованівському  районі ,  смт. Голованівськ, вул. Леніна 48, розрахунковий рахунок 256083021235,  МФО 323475,  Код ЄДРПОУ 20650027 на користь ОСОБА_1   витрати по оплаті  інформаційно-технічного забезпечення  розгляду  справи  в суді  в сумі 120 (сто двадцять) грн..00 коп. та державного мита в сумі 51 (п»ятдесят  одну) грн..

               Рішення може бути  оскаржено  до апеляційного суду Кіровоградської області  через Голованівський районний суд протягом 20 (двадцяти ) днів  після подання  заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження  може бути  подана   протягом 10 (десяти)  днів з дня проголошення  рішення, а в разі  проголошення  в судовому засіданні  вступної та резолютивної частини рішення в такий же строк  з дня   складання  повного рішення   .

 Рішення  суду набирає  законної сили  після  закінчення  строку подання заяви про апеляційне  оскарження , якщо таку  заяву не було подано.

Якщо було  подано заяву про апеляційне оскарження, але  апеляційна скарга не була  подана  у строк,  рішення   суду першої інстанції набирає  законної сили після  закінчення  цього строку .

У разі подання  апеляційної скарги  рішення  суду, якщо його  не скасовано  набирає законної сили після  закінчення  апеляційного розгляду справи  .

Суддя :