Справа № 2-826/2010
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21 травня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Циктіча В.М.,
при секретарях Осадчій А.О., Зайцевій О.В.
за участю: позивача ОСОБА_1,
представниці третьої особи Сагіровой М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області (далі – ГУМВС у Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі – ГУПФУ у Донецькій області), третя особа Головне Управління Державного казначейства України у Донецькій області (далі – ГУДКУ у Донецькій області) про визнання дій неправомірними, зобов’язання до вчинення певних дій, стягнення не нарахованої та не сплаченої пенсії, стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 18.03.2010 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, зазначивши, що він наказом начальника Управління внутрішніх справ Донецького облвиконкому від 30.03.1985 р. №65 звільнений з органів внутрішніх справ по ст.67 п. «б» (за хворобою). Його вислуга становить понад 25 років, у зв’язку з цим розмір його пенсії повинен дорівнювати 70 % грошового забезпечення. Разом з тим ГУМВС у Донецькій області надало ГУПФУ у Донецькій області довідку, де зазначено, що його пенсія повинна дорівнювати 65 % грошового забезпечення. Внаслідок зазначених дій йому тривалий час сплачується пенсія у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством. Крім того, ГУМВС області не включило в розрахунок для нарахування пенсії винагороду за тривалість служби у розмірі 2%, підвищення за шкідливі умови праці - 15 %, надбавку за звання майстра спорту СРСР – 10%, доплату за службу у нічний час – 35 % посадового окладу. Зазначеними діями позивачу спричинена моральна шкода, яку він оцінив у 10 тис.грн.
Після зміни та уточнення позовних вимог позивач просив суд визнати неправомірними дії ГУМВС України в Донецькій області в частині надання ГУПФУ в Донецькій області недостовірної довідки щодо визначення основного розміру пенсії у розмірі 65 % грошового забезпечення, не включення до виду грошового забезпечення доплати за службу в нічний час 35 % посадового окладу, просив зобов’язати ГУМВС області надати ГУПФУ області відповідну довідку. Зобов’язати ГУПФУ області здійснити перерахунок та виплатити недораховану пенсію, починаючи з 2006 року. Стягнути з ГУМВС області моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. Від решти позовних вимог відмовився.
Відповідач - ГУМВС України в Донецькій області – позов не визнав, у своїх запереченнях зазначив, що з 01.01.2007 р. не наділений функціями призначення, перерахунку та виплати пенсії. Пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затв. Постановою КМУ від 13.02.2008 р. № 45) встановлені види виплат, які враховуються для перерахунку пенсії. Оскільки позивача звільнено за ст.67 п.«б» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас, тому основний розмір пенсії складає 65 % = 50 %+15 %. Доплата за роботу в нічний час при обчисленні пенсії не враховується, оскільки не носить постійного характеру.
Просив у задоволенні позову відмовити, справу розглянути без участі його представника.
Відповідач – ГУПФУ в Донецькій області - також позов не визнав, у письмових запереченнях зазначив, що у зв’язку з тим, що зміни розмірів грошового забезпечення визначені облуправлінням МВС, перерахунок пенсії здійснюється на підставі довідок, які надаються вищевказаним управлінням. Крім того, позивач отримує пенсію за вислугу років, відповідно до наданих ГУМВС області документів, останній звільнений у запас, тому розмір пенсії складає 50% + 5х3% = 65%.
У задоволенні позову просив відмовити, справу розглянути без участі його представника, наполягав на застосуванні ст.267 ЦК України щодо наслідків пропущення строку звернення до суду.
Третя особа - ГУДКУ у Донецькій області – надала суду письмові пояснення.
Суд, заслухавши позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку зібраним доказам, дійшов наступного.
Відповідно до наказу начальника Управління внутрішніх справ Донецького облвиконкому від 30.03.1985 р. № 65 л/с /а.с.5/ майор ОСОБА_1 з 31.03.1985 р. звільнений з посади начальника воєнізованої пожежної команди установи ЮЕ-312/97 за ст.67 п. «б» (за хворобою). У висновку УВС Донецького облвиконкому від 07.04.1985 р. /а.с.18/ зазначено, що позивача звільнено за ст.67 п. «б» «за хворобою у запас».
Статтею 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (затв. Постановою Ради Міністрів СРСР від 23.10.1973 р. №778) передбачені наслідки звільнення з органів внутрішніх справ осіб старшого начальницького складу. Звільнені особи у подальшому можуть перебувати у запасі, а такі, які не можуть перебувати у запасі, звільняються у відставку. При цьому у запас звільняються особи, які не досягли граничного віку перебування у запасі, встановленого Законом СРСР «Про загальний військовий обов’язок», мають спеціальні військові звання та за станом здоров’я годні до військової служби.
У відставку звільняються особи, які досягли граничного віку, встановленого вищевказаним законом, або визнані військово-лікарняними комісіями негодними до військової служби.
Відповідно до ст.62 Закону СРСР «Про загальний військовий обов’язок» граничний вік для перебування у запасі 1-го розряду осіб , які мають військове звання «майор», встановлений у 45 років.
Враховуючи, що позивач звільнений у віці 44 роки, тобто не досяг граничного віку перебування у запасі, висновок №96/13087 /а.с.18/ містить посилання на те, що його звільнено «за хворобою у запас».
Статтею 67 Положення передбачені підстави для звільнення, відповідно до пункту «б» особи старшого начальницького складу звільняються з органів внутрішніх справ за хворобою.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ за хворобою. Можливість використання позивача у воєнний час, тобто перебування його у запасі, судом до уваги не приймається, оскільки не впливає на підстави звільнення, які пов’язані із станом здоров’я звільненого.
Загальна вислуга позивача на момент звільнення становить 25 років 6 місяців 23 дні /а.с.22/
Згідно з положеннями п.а) ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, які мають вислугу 20 років і більше – звільненим у відставку за станом здоров’я – 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення і за кожний рік вислуги понад 20 років – 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Оскільки позивач має 5 років вислуги понад 20-річній строк, розмір його пенсії повинен складати 70 % (55%+ 5 х 3%) сум грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови КМУ від 17.07.1992 р. N 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» встановлено, що пенсії обчислюються з відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Пунктом 1 Постанови КМУ від 07.11.2007 р. N 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення осіб начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 вказаної Постанови затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28.
Додатком 28 передбачені додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби, серед яких встановлені підвищення посадових окладів за умови служби; за небезпечні для здоров’я та особливо важкі умови служби; за безперервний стаж шифрувальної роботи; а також доплата за службу в нічний час, остання встановлена у розмірі 35 % посадового окладу.
Аналіз підстав для нарахування вищезазначених доплат приводить суд до переконання, що вони не мають ознак одиничних або разових, оскільки за своїм змістом передбачають їх встановлення за наявності певних умов служби, які не є тимчасовими, а є постійним чинником служби.
Постановою КМУ від 13.02.2008 р. N 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пунктом 5 якого передбачено, що для перерахунку пенсій враховуються, крім іншого, також щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати, підвищення - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Конкретний розмір доплати за службу у нічний час передбачений додатком 28 до Постанови КМУ від 07.11.2007 р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» і дорівнює 35 % посадового окладу.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо включення у розрахунок грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, 35 % посадового окладу за службу в нічний час.
Приймаючи до уваги, що Управління Пенсійного фонду України у Донецькій області здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення кожної особи, поданих ГУМВС України у Донецькій області, дії останнього в частині визначення основного розміру пенсії позивача, як 65 % від сум грошового забезпечення та не включення у до виду грошового забезпечення доплати за службу в нічний час 35% посадового окладу слід визнати неправомірними.
Внаслідок зазначеного підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов’язання ГУМВС області надати ГУПФУ області відповідну довідку для здійснення перерахунку пенсії та зобов’язання ГУПФУ області провести перерахунок та виплату пенсії.
Разом з тим, статтею 257 ЦК України встановлений трирічний строк позовної давності, відповідно до положень ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
З огляду на те, що відповідач - Управління ПФУ у Донецькій області - наполягав на застосуванні позовної давності, позовна вимога щодо зобов’язання ГУПФУ області у перерахунку пенсії позивача підлягає задоволенню в межах позовної давності, тобто з 18.03.2007 року,
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Як зазначив позивач, неправомірними діями ГУМВС України в Донецькій області йому спричинена моральна шкода, яка полягає у моральному пригнобленні, що потягло погіршення його здоров’я.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували його моральні страждання.
Враховуючи зазначене, суд не знаходить доведеним факт спричинення позивачеві моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, суд –
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного Управління МВС України в Донецькій області в частині надання Головному Управлінню ПФУ в Донецькій області довідки щодо визначення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 65 % грошового забезпечення та не включення до виду грошового забезпечення доплати за службу ОСОБА_1 у нічний час у розмірі 35 % посадового окладу.
Зобов’язати Головне Управління МВС України в Донецькій області надати Головному Управлінню ПФУ в Донецькій області довідку за період з 2007 року щодо визначення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 % грошового забезпечення, включити до виду грошового забезпечення доплату за службу ОСОБА_1 у нічний час у розмірі 35 % посадового окладу.
Зобов’язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області на підставі довідки, наданої ГУМВС України в Донецькій області, здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 18.03.2007 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя: