Справа № 2-22/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 червня 2010 р.
Новоушицький районний суд в складі : головуючої – судді Шуригіної О.В., при секретарі - Стандрійчук М.П., розглянувши у судовому засіданні в смт. Нова Ушиця
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Івашковецької сільської ради, Третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Старший державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Державної земельної інспекції відділу Держкомзему у Новоушицькому районі Вербовський Віктор Володимирович, - про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 у позовній заяві вказала, що відповідно до Свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом матері – ОСОБА_4, вона є власником житлового будинку, розташованого на земельній ділянці розміром 0,25 га в АДРЕСА_1, яка надана для його обслуговування.
Рішенням сесії Івашковецької сільської ради №4 від 21.11.2003 року задоволена її заява про надання з 0,15 га земель комунальної власності дозволу на розробку проекту передачі земельної ділянки розміром 0.10 га у приватну власність для ведення селянського господарства. Протягом 2003-2007 років вона користувалась даною земельною ділянкою.
Весною 2008 року Відповідач незаконно захопила вказану земельну ділянку розміром 0.10 га, якою вона користувалась, зрубала багаторічні дерева, про що Івашковецькою сільською радою 15.12.2008 року складений відповідний акт.
Оскільки відповідач добровільно відмовляється звільнити земельну ділянку, чинить перешкоди по встановленню меж, вона не може узаконити законне право на цю земельну ділянку.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що саме вона є користувачем спірної земельної ділянки відповідно до пункту 5.1. рішення сесії Івашковецької сільської ради від 31.10.2003 року. В рішенні сесії Івашковецької сільської ради від 21.11.2003 року, на яке посилається ОСОБА_1, не вказано місцезнаходження виділених їй у користування 0,10 га земельної ділянки.
Представник відповідача – Івашковецької сільської ради- сільський голова С. Копитко позов не визнав я пояснив, що 30.03.2010 року рішенням сесії Івашковецької сільської ради № 11 визнано нечинним рішення №1 позачергової сесії 24 скликання від 03.10 2003 року «Про розгляд заяв громадян». Цим рішенням ( №1 від 03.10.2003 р.) неправомірно, на підставі того, що померла ОСОБА_4 не оформила право власності на земельну ділянку розміром 0.50 га, яка виділена їй в користування, ще до спливу шести місяців визнали землею комунальної власності сільської ради. Це неправомірне рішення потягло прийняття ще ряду рішень сесій сільської ради, які на сьогодні визнані нечинними. Тому спірна земельна ділянка на час розгляду справи в суді ще рахується за померлою ОСОБА_4 Крім того, в п.5.1. рішення сесії №1 від 31.10.2003 року допущена помилка в тому, що 0.10 га земельної ділянки, на яку надано дозвіл на розробку проекту її передачі у приватну власність ОСОБА_2, вилучено в померлої ОСОБА_4. Це суперечить наказу № 141-В від 22 серпня 1986 року, виданому радгоспом «Комунар», згідно якого виділено ОСОБА_2 під будівництво житлового будинку 0.10 га землі з вільного присадибного фонду ( біля садиби ОСОБА_4). Питання про її надання може бути вирішено сесією сільської ради за заявами громадян, в тому числі ї спадкоємців.
Заслухавши сторони, дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Наказом № 141-В від 22 серпня 1986 року, виданим радгоспом «Комунар», виділено ОСОБА_2 під будівництво житлового будинку з вільного присадибного фонду
( біля садиби ОСОБА_4) земельну ділянку розміром 0.10 га та вилучено таку ж кількість землі з її старої присадибної ділянки.
Рішенням №2 сесії Івашковецької сільської ради від 24.06.1993 року, з врахуванням рішення сесії від 01.04.1994 року, передано у приватну власність ОСОБА_4 0,50 га земельної ділянки, з якої 0.25 га для обслуговування будинку, 0.25 га для ведення селянського господарства.
Згідно довідок Відділу Держкомзему у Новоушицькому районі №430 від 17.03.2010 року та 260 від 15.02.2010 року в користуванні ОСОБА_4 перебувало 0.60 га земельної ділянки, з них 0.40 га ( в тому числі ріллі – 0.30 га, багаторічних насаджень 0.08 га, під будівлями 0.20 га) – біля житлового будинку; 0.20 га ( в т.ч. – 0.20 га ріллі) – в дорізку;
0.50 га земельної ділянки приватизовано.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Спадкоємцем її майна є дочка ОСОБА_1, яка 24 жовтня 2003 року одержала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у яку увійшов жилий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1.
Судом встановлені такі протиріччя в рішеннях відповідних органів:
1.Рішенням виконавчого комітету Івашковецької сільської ради від 13 серпня 1986 року затверджується ще неіснуючий наказ директору радгоспу (без номера і дати) про виділення громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.10 га за рахунок земель вільного присадибного фонду в селі Івашківці.
2.Рішенням виконкому Івашковецької сільської ради №34 від 15 липня 1986 року ОСОБА_2 дано дозвіл на будівництво житлового будинку на земельній ділянці площею 0.10 га, виділеної їм для цієї мети в АДРЕСА_2 ще неіснуючим наказом дирекції радгоспу «Комунар» № 141-В від 22 серпня 1986 року.
А наказ радгоспу «Комунар» про виділення ОСОБА_2 під будівництво житлового будинку з вільного присадибного фонду ( біля садиби ОСОБА_4) земельної ділянки розміром 0.10 га та вилучення такої ж кількості землі з її старої присадибної ділянки – виданий лише 22 серпня 1986 року за № 141-В.
Рішенням сесії Івашковецької сільської ради №1 від 03.10 2003 року , в зв»язку з не оформленням права власності на землю померлою ОСОБА_4, землі, які були у її користуванні визнані землями комунальної власності.
Рішенням сесії Івашковецької сільської ради №11 від 30.03.2010 року за заявою ОСОБА_1, яка вважає порушеними її права, як спадкоємця померлої ОСОБА_4, приведено у відповідність рішення сесій сільської ради щодо земельної ділянки ОСОБА_4
Даним рішенням визнано нечинним рішення № 1 позачергової сесії 24 скликання від 03.10.2003 року «Про розгляд заяв громадян».
Внаслідок визнання нечинним цього рішення визнані нечинними послідуючі рішення сесій сільської ради, які приймались відносно 0,50 га земельної ділянки, якою користувалась ОСОБА_4:
- Позачергової сесії 24 скликання від 31.10.2003 року «Про розгляд заяв громадян»
- Сесії сільської ради від 21.11.2003 року №4 «Про розгляд заяв громадян»;
- Позачергової сесії сільської ради 5 скликання від 17.11.2006 року №4 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду»;
- Позачергової сесії сільської ради 5 скликання від 05.01.2007 року №8 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність»;
- 8 сесії сільської ради 5 скликання від 15.01.2008 року №6 «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки» ( п.1 про надання дозволу ОСОБА_6 на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0.26 га в АДРЕСА_2).
Прийнято рішення про встановлення межових знаків на земельній ділянці померлої ОСОБА_4, які були станом на 23.04.2003 року.
Актом від 13.04.2010 року межові знаки були приведені у відповідність станом на 23.04.2003 року із складанням схеми.
На виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» сільські, селищні, міські ради передали громадянам у приватну власність земельні ділянки, раніше надані їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у межах норм, встановлених земельним законодавством.
Статтею 3 цього Декрету визначено, що право власності громадян на зазначені земельні ділянки посвідчується рішенням відповідної ради, про що робиться запис у земельно-кадастровій документації, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
Статтею 6 цього Декрету було зупинено дію частини 2 статті 17 і статті 23 Земельного Кодексу України, який діяв до 2002 року, щодо власників земельних ділянок, визначених статтею 1 Декрету. Разом з тим, значна частина громадян не скористалась цим правом і не отримали за життя державні акти на право власності на землю.
Відповідно до роз»яснення Держкомзему України від 30.07.2004 року №14-17-7/6811, успадкування земельної ділянки, власник якої не отримав державний акт, вирішується місцевими радами у такому порядку.
Спадкоємець, на підставі свідоцтва про право на спадщину, яке видається нотаріальною конторою через 6 місяців після смерті спадкодавця, звертається до відповідної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення на його ім.»я державного акта на право власності на земельну ділянку.
Відповідно до ст..125 Земельного Кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документу, що посвідчує право власності на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст..126 ЗК право власності на земельну ділянку і право постійного користування посвідчується державними актами.
На момент відкриття спадщини мати позивачки ОСОБА_4, за якою рішенням №2 сесії Івашковецької сільської ради від 24.06.1993 року, з врахуванням рішення сесії від 01.04.1994 року, передано у приватну власність ОСОБА_4 0,50 га земельної ділянки, з якої 0.25 га для обслуговування будинку, 0.25 га для ведення селянського господарства, не набула права власності на спірну земельну ділянку, оскільки не отримала державного акту на право власності на земельну ділянку і всупереч вимогам ЗК України після 01 січня 2002 року не зареєструвала його, тому ця ділянка не входить до складу спадщини.
Крім того судом встановлено, що ні позивач ні відповідач на день розгляду справи в суді не мають державних актів, які посвідчують право власності або постійного користування земельними ділянками.
Керуючись ст.ст..10, 60, 208,209, 212, 214,215 ЦПК України , ст..125,126 Земельного Кодексу України, суд-
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Івашковецької сільської ради, Третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Старший державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Державної земельної інспекції відділу Держкомзему у Новоушицькому районі Вербовський Віктор Володимирович, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В.Шуригіна