Справа № 2-636/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

      02 червня 2010  року Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді  Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у стягнення шкоди завданої неправомірними діями органу державної влади,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить  визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-Відповідач) неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної пенсії та виплатити належні суми відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, що встановлена в розмірі двох заробітних плат, щомісячної додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком і щомісячної доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2007 року по даний час та проводити перерахунок в подальшому,  зобов’язати відповідача виплати заборгованість з недоотриманих сум щомісячної доплати до пенсії, в розмірі двох заробітних плат, щомісячної додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком і щомісячної доплати у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2007 року по даний час та проводити перерахунок в подальшому.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером та проживає в с. Синява Рокитнянського району, яке  віднесено до категорії ІІІ, зони гарантованого добровільного відселення та має право на щомісячну доплату до пенсії  та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі віднесеної до ІІІ категорії. Крім того відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він є дитиною війни та згідно ст.. 6 даного Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Він звернувся до Відповідача з проханням провести перерахунок та виплатити його пенсію відповідно до вимог чинного законодавства. Проте Відповідач відмовив у задоволенні його заяви.  

В судове засідання позивач не з’явився, але звернулась із заявою в якій зазначив, що свій позов підтримує повністю і просить  розглянути справу без його участі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника  в судове засідання, натомість надіслав клопотання в якому просить розглянути справу у відсутності представника відповідача та заперечення на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

З копії паспорта вбачається, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тому  являється дитиною війни, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Крім того,  позивач є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3-ої категорії, зареєстрований та проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджено  копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.07.1994 року та копією паспорта.

Із листа та довідки Відповідача № 1617/Д-01 від 24.03.2010 року вбачається, що позивач перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 02.04.2007 року і отримує пенсію за віком. У відповідності до законів про Державний бюджет на відповідний рік та постанов Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року позивач з 01.01.2007 року і по даний час щомісячно отримує,  згідно ст. 51 Закону додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 3, виходячи з розміру розрахункової величини 19,91 грн. В 2007 році позивач не отримував підвищення до пенсії, як дитина війни, а в період з 01.01.2008 року по 31.03.2008 року було виплачено дане підвищення по 47 грн., з 01.04.2008 р. по 30.06.2008 р. по 48 грн. 10 коп., з 01.07.2008 р. по 30.09.2008 р. по 48 грн.20 коп., з 01.10.2008 р. по даний час 49 грн. 80 коп. З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивач є непрацюючим пенсіонером з 01.04.2009 року.

 Дана позиція Відповідача, яка ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною тому, що вона суперечить вимогам Конституції України, ст. 51 Закону, cт. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

   Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються  і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  є безпідставним.

Проте, згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (діє з 22.05.2008 року) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 грн, з 1 липня – 48,2  грн та з 1 жовтня – 49,8 грн.  

Разом з тим частиною 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Виходячи з наведеного, положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. не можуть бути застосовані при вирішені цього спору.  

Крім того,  згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми,  пов'язані з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У Рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Статтею 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”  встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.    

Відповідно до ст.51 Закону в редакції, яка діє на даний час, передбачено,   що особам, віднесеним до категорії ІІІ, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначений розмір мінімального розміру пенсії за віком, який,  за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Судом встановлено, що Відповідач ігноруючи вимоги Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачу у задоволенні його заяви про нарахування та виплату підвищення до пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії, а тому дана відмова є неправоммірною.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, положення ст. 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про здійснення перерахунку та проведення виплати підвищення до пенсії  та додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"    за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року,  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Крім того, зважаючи на те, що Відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивача на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати відповідача  керуватись та виконувати положення ст. 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та  ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",щодо нарахування та виплати позивачу  в подальшому підвищення до пенсії та додаткову пенсію у розмірах визначених вищевказаними нормами матеріального права, а саме з 01.01.2010 року і до того часу поки дані норми  Закону будуть чинними.

Відповідно до ст.39 Закону, в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищуються на дві мінімальні заробітні плати .

Враховуючи те, що згідно матеріалів пенсійної справи позивач вважається непрацюючим пенсіонером  тільки з 01.04,2009 року та те, що позивач не надав суду належних доказів про те, що він з 01.01.2007 року по даний час не працював і не займався підприємницькою діяльністю, суд частково задовольняє вимогу про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії  в розмірі двох заробітних плат, починаючи з 01.04.2009 року по даний час та проводити її виплачувати на подальше до тих пір поки ст.39 Закону  не буде зміненою, доповненою або скасованою.

Згідно ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 37 грн., які були сплачені згідно квитанції від 16.04.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 39 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області щодо відмови у проведенню перерахунку та виплати  ОСОБА_1 щомісячного підвищення  до пенсії, доплати до пенсії та додаткової пенсії  неправомірними.

 Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та  виплатити  ОСОБА_1 недоотримане підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком , відповідно до ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та недоотриману  додаткову пенсію,  відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі  25 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року,  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та  виплатити  ОСОБА_1 недоотриману доплату до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат  у  відповідності до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та  виплатити і виплачувати  ОСОБА_1 недоотримане підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  у відповідності до ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  доплату до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат  та додаткову пенсію у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з 01.01.2010 року і до того часу поки дані норми Закону будуть чинними, а саме:  не зміненими, не доповненими або скасованими.

 В задоволенні решти позовних вимог відмовити.    

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1 судові витрати  понесені по сплаті ІТЗ в сумі 37 гривень.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя                                                                                                                                                                               В.М.Корбут