Справа №2-3629/10                                  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

              14 квітня 2010  року

Хмельницький міськрайонний суд  у складі:

головуючого - судді Леванчука А.О.,

при секретарі –Кормило С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» про стягнення оплати  часу простою, допомоги на оздоровлення, вихідної допомоги, компенсації за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 року позивач звернулася з позовом до суду, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по  заробітній платі за липень 2009 року в розмірі 229 грн. 97 коп., за серпень 2009 року в розмірі 5 грн.58 коп., одноразову вихідну допомогу при звільненні в розмірі 1002 грн. 20 коп., допомогу на оздоровлення в розмірі 883 грн., компенсацію за час простою за період з 01.01.2009 року по 03.08.2009 року в розмірі 1974 грн. 23 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.08.2009 року по 14.04.2010 року в розмірі 10490 грн. 20 коп. (254 днів * 41 грн.30 коп.) та моральну шкоду в розмірі 5000 грн..

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що з 26 жовтня 2000 року вона працювала на посаді цукерника цукерного відділення Закритого акціонерного товариства «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

03.08.2009 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

В червні 2009 року позивач перебувала у черговій відпустці, але матеріальної допомоги на оздоровлення не отримала, чим адміністрацією в односторонньому порядку порушено вимоги п. 5.5 колективного договору та ч.1 ст.5 Закону України «Про колективні договори і угоди».

Крім того, наказом № 40 від 12.02.2009 року виплату матеріальної допомоги на оздоровлення було призупинено до 30.06.2009 року, але і після спливу терміну, визначеному в наказі виплати матеріальної допомоги на оздоровлення не була проведена.

Разом з тим, в період з 01.01.2009 року по 12.02.2009 року виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення 30 працівникам підприємства, 10 з яких працівники і 20 ІТР, тобто для себе керівництво знайшло кошти на виплату допомоги на оздоровлення.

Розмір місячної тарифної ставки ОСОБА_1 становить 883 грн.

З січня по серпень місяць 2009 року у зв'язку з відсутністю сировини підприємство фактично не працювало, працівників відправляли додому, а в табелі обліку робочого часу проставляли помітку «А» (відпустка за ініціативою адміністрації). Ні в КЗпП України, ні в Законі України «Про відпустки» такого виду відпусток не передбачено.

Всього за січень-серпень 2009 року не відпрацьовано 61 робочий день, підлягає оплаті час простою в сумі 1974 грн. 23 коп..

Згідно розрахункового листа за серпень 2009 року позивачу нарахована, але не виплачена вихідна допомога в розмірі 1179 грн. 06 коп..

В  судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав лише в частині заборгованості по  заробітній платі за липень - серпень 2009 року та одноразову вихідну допомогу при звільненні, а всього в розмірі 1237 грн. 75 коп.,  в решті позовних вимог позов не визнає, оскільки відповідно до наказу від 12.02.2009 року виплата матеріальної допомоги на оздоровлення, яка надається згідно з колективним договором тимчасового зупинити у зв’язку з скрутним економічним становищем.

 Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що з 26 жовтня 2000 року ОСОБА_1 працювала на посаді цукерника цукерного відділення Закритого акціонерного товариства «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл». 03.08.2009 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. В червні 2009 року позивач перебувала у черговій відпустці, але матеріальної допомоги на оздоровлення не отримала. Крім того, наказом № 40 від 12.02.2009 року виплату матеріальної допомоги на оздоровлення було призупинено до 30.06.2009 року, але і після спливу терміну, визначеному в наказі виплати матеріальної допомоги на оздоровлення не була проведена. Разом з тим, в період з 01.01.2009 року по 12.02.2009 року виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення 30 працівникам підприємства, 10 з яких працівники і 20 ІТР, тобто для себе керівництво знайшло кошти на виплату допомоги на оздоровлення. Розмір місячної тарифної ставки ОСОБА_1 становить 883 грн. З січня по серпень місяць 2009 року у зв'язку з відсутністю сировини підприємство фактично не працювало, працівників відправляли додому, а в табелі обліку робочого часу проставляли помітку «А» (відпустка за ініціативою адміністрації). Всього за січень-серпень 2009 року не відпрацьовано 61 робочий день, підлягає оплаті час простою в сумі 1974 грн. 23 коп.. Згідно розрахункового листа за серпень 2009 року позивачу нарахована, але не виплачена вихідна допомога в розмірі 1179 грн. 06 коп..

Ці обставини справи підтверджуються як поясненнями позивача, частково поясненнями представника відповідача, Довідкою №86/09 про заборгованість від 30.03.2010 року, Довідкою №87/09 про середню заробітну плату (дохід) від 30.03.2010 року,  так і  іншими матеріалами справи.

            Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України працівникові мали бути виплачені всі суми, які належали йому від підприємства в день звільнення. Відповідач цих вимог закону не дотримувався, і заробітної плати за липень 2009 року в розмірі 229 грн. 97 коп., за серпень 2009 року в розмірі 5 грн.58 коп. та вихідної допомоги при звільненні у розмірі 1002,20 грн. позивачеві не виплатив. Означених сум представник відповідача не оспорює, а вони підтверджуються відповідно розрахунковим листком та довідкою про заробітну плату. Тому підлягають до примусового стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1Л означені суми заробітку, котрі представником відповідача не оспорюються.

    Окрім того слід стягнути на користь позивача оплату часу простою підприємства не з вини працівника, позаяк згідно із вимогами статті 113 КЗПП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки, встановленого працівникові розряду (окладу).

    Не заслуговують на увагу посилання представника відповідача про те, що працівник мав повідомити про початок простою власника або уповноваженого ним органу, оскільки як вбачається із табелів обліку робочого часу працівника та розрахункових листків ОСОБА_1, на позивачеві не лежав обов’язок повідомляти відповідача, оскільки мав місце простій всього структурного підрозділу та його цехів із-за відсутності сировини. Цієї обставини не заперечував і представник відповідача, а посилався що працівники виходили на роботу у дні відмічених у табелях обліку робочого часу літером «А», не знаходилась позивач і у відпустці у означені дні. Тому правомірними є вимоги позивача про  виплату їй частини заробітку за час простою. З розрахунку слідує, що всього з січня по серпень 2009 року з вини відповідача час простою складав 61 днів, виходячи з  двох третин ставки позивача сума оплати часу простою складає 1974 грн. 23 коп. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

       Стягненню підлягає і матеріальна допомога на оздоровлення, яка мала виплачуватись відповідно до умов колективного договору ЗАТ «Кондфіл», який не суперечить вимогам закону. Відповідно до статті 18 КЗПП України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, і є обов’язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Колективний договір продовжує діяти до укладання нового колективного договору. Тому не заслуговують на увагу представника відповідача посилання на те, що його положення скасовані наказами головою правління ЗАТ «Кондфіл», і є своєрідним зобов’язанням відповідача перед його працівником в сумі 883 грн. із розрахунку середньомісячного заробітку позивача.  

      Відповідно до статті 117 КЗПП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені у статті 116 КЗПП України при відсутності спору про їх розмір  підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток  за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

    Тому, виходячи з наведеного, підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середня заробітна плата позивача із розрахунку середнього заробітку за повні місяці роботи січень-серпень 2009 року складає 1974,23 грн. Відповідач всупереч вимогам ст.116 КЗПП України не провів розрахунку із позивачем, тому він має право вимагати виплати його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що  за 254 днів 2009 року становить 10490 грн. 20 коп..

           Що стосується позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, то в цій частині позов підлягає до задоволення частково на підставі ст.237-1 КЗпП України, при цьому суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, ступінь вини відповідача, вимоги розумності і справедливості та вважає за можливе визначити розмір відшкодування в сумі 1000 грн..

         Будь-яких достатніх, достовірних доказів на спростування позовних вимог представник відповідача суду не надав і таких не здобуто судом.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України та ст.ст.97, 113, 116, 117,  237-1 КЗпП  України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

 Стягнути з Закритого акціонерного товариства Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» (29000, м.Хмельницький, вул.Шевченка, 69, код 00382289, р/р260010170318 в Укрексімбанку, МФО315609) на користь ОСОБА_1 заборгованість по  заробітній платі за липень 2009 року в розмірі 229 грн. 97 коп., за серпень 2009 року в розмірі 5 грн.58 коп., одноразову вихідну допомогу при звільненні в розмірі 1002 грн. 20 коп., допомогу на оздоровлення в розмірі 883 грн., компенсацію за час простою за період з 01.01.2009 року по 03.08.2009 року в розмірі 1974 грн. 23 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.08.2009 року по 14.04.2010 року в розмірі 10490 грн. 20 коп. (254 днів * 41 грн.30 коп.) та моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього – 15585 грн. 18 коп..

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» (29000, м.Хмельницький, вул.Шевченка, 69, код 00382289, р/р260010170318 в Укрексімбанку, МФО315609) державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн., а всього – 171 грн. в дохід держави.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду у Хмельницькій області через Хмельницький міськрайонний суд.

            Суддя (підпис):