Справа № 367/4048/21

                                                       Провадження №2-з/367/201/2021

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

04 червня 2021 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Саранюк Л.П. розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

встановив:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла цивільна справа за позовною заявою  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Ніжинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

До суду від позивача надійшла вищевказана заява, де заявник просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 65156649, що перебуває у провадженні головного державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федоряка Юлії Петрівни, відкритому на підставі виконавчого напису № 3491 виданого 22.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ 43311346 боргу в сумі 12 781,89 грн.

В судове засідання сторони не викликались.

Суд, дослідивши подану заяву, дійшов висновку, що подана заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Як зазначено в п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання виконавчого напису № 3491 виданого 22.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ 43311346 боргу в сумі 12 781,89 грн. – таким, що не підлягає виконанню.

З поданої заяви вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 22.07.2020 було видано виконавчий напис № 3491 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20/ФК від 09.07.2020, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги № 201807-1/2 від 24.07.2018, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Банк «Форвард» на підставі Договору відступлення права вимоги № 25/02/15-1 від 25.02.2015 відступлено право вимоги за Кредитним договором № 109701906 від 14.10.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Банк «Форвард» та ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 12 781,89 грн.

Також встановлено, що 15.04.2021 головним державним виконавцем Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федоряка Юлією Петрівною було відкрито виконавче провадження № 65156649 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 12 781,89 грн., виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Заявник стверджує, що на даний час існує гостра необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який нею оскаржується в судовому порядку.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

Заяву задовольнити.

До набрання законної сили рішення суду в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Ніжинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 65156649 з примусового виконання виконавчого напису № 3491 виданого 22.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», код ЄДРПОУ 43311346 боргу в сумі 12 781,89 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 89 коп.).

Копію ухвали про забезпечення позову направити заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання.

Суддя:                                                        Л.П. Саранюк