Справа № 22ц-1938/2010 р. Головуючий у I інстанції – Білоус М.В.
Категорія – цивільна Доповідач - Євстафіїв О.К.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2010 року Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Литвиненко І.В.,
суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,
при секретарі Штупун О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 26 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” про стягнення недоотриманого страхового відшкодування,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2009 р. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 пред’явили позов до ТОВ „АТБ Маркет” і ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, в якому просили стягнути з ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на користь ОСОБА_6 відшкодування матеріальної моральної шкоди, стягнути з ТОВ „АТБ „Маркет” на його користь відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, вартість експертного автотоварознавчого дослідження, витрати по оплаті послуг автостоянки та послуг евакуатора автомобіля, відшкодування шкоди, завданої пошкодженням терезів і FMмодулятора, стягнути з ТОВ „АТБ „Маркет” на користь ОСОБА_7 відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також відшкодувати їм судові витрати. Свої вимоги позивачі обґрунтовували наступним. З вини ОСОБА_8, який, виконуючи трудові обов’язки водія ТОВ „АТБ Маркет”, керував належним даному товариству автомобілем, 01.10.2008 р. скоєно дорожньо-транспортну пригоду за участю вказаного автомобіля й належного їм автомобіля. Внаслідок даної пригоди їм – позивачам завдано матеріальної шкоди шляхом пошкодження їхнього автомобіля. Також під час дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено належні їм терези і FMмодулятор і вони відновленню не підлягають. ОСОБА_6 завдано моральної шкоди у вигляді необхідності зміни способу життя і необхідності витрачання додаткових зусиль для його організації, погіршення стану здоров’я та стосунків з рідними й близькими. ОСОБА_7 під час дорожньо-транспортної пригоди знаходилася в автомобілі і зазнала тілесних ушкоджень, у зв’язку з чим вона зазнала матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування цих ушкоджень та витрат на придбання бандажу. Крім того, для відновлення здоров’я, пошкодженого під час вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. вона має пройти курс санаторно-курортного лікування. Вона є приватним підприємцем і використовувала автомобіль для підприємницької діяльності, зокрема для перевезення картоплі на продаж. У зв’язку з тим, що сталася дорожньо-транспортна пригода, про яку йдеться, картоплю не вдалося своєчасно реалізувати. Крім того, вона не займалася підприємницькою діяльністю протягом двох місяців. Їй також завдано моральної шкоди у вигляді погіршення стану здоров’я, фізичного болю, порушення звичного способу її життя.
З урахуванням змін позовних вимог ОСОБА_6 остаточно просив стягнути з ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на його користь 26841 грн. 64 коп. вартості відновлювального ремонту автомобіля, 700 грн. 00 коп. вартості експертного дослідження, 90 грн. 00 коп. вартості послуг автостоянки, 1530 грн. 00 коп. вартості пошкоджених електронних терезів, 210 грн. 00 коп. вартості пошкодженого FMмодулятора і судові витрати.
Ухвалою суду від 30.11.2009 р. провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ТОВ „АТБ Маркет” про відшкодування матеріальної й моральної шкоди залишено без розгляду, а ухвалою суду від 08.12.2009 р. провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до ТОВ „АТБ Маркет” про відшкодування матеріальної і моральної шкоди закрито у зв’язку з прийняттям судом відмови позивачів від позову; в якій частині даних вимог прийнято відмову від позову і в якій частині позовні вимоги залишено без розгляду, в ухвалах не деталізується.
Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено: з ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на користь ОСОБА_6 стягнуто 20496 грн. 09 коп. вартості пошкодженого автомобіля, 700 грн. 00 коп. на відшкодування вартості експертного дослідження, 90 грн. 00 коп. вартості послуг автостоянки, 4201 грн. 69 коп. пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування, 700 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди і 1340 грн. 00 коп. на відшкодування судових витрат; у задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” просить скасувати дане рішення і ухвалити рішення по суті позовних вимог або змінити це рішення, стягнувши з нього на користь ОСОБА_6 20496 грн. 09 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 700 грн. 00 коп. на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження, 90 грн. 00 коп. на відшкодування вартості послуг автостоянки, відмовити в решті позову та перерозподілити судові витрати. При цьому воно посилається на наступне.
Рішення місцевого суду в частині стягнення з нього на користь позивача моральної шкоди є невірним, оскільки затримка виплати ОСОБА_6 страхового відшкодування сталася з вини останнього – у заяві про виплату йому готівкою страхового відшкодування він не вказав, на які реквізити дане відшкодування має бути сплачено, як то передбачено ст. 35 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”. У зв’язку з цим товариство неодноразово надсилало йому листи з проханням надати такі реквізити, але позивач їх проігнорував.
Оскільки ОСОБА_6 не надав реквізити, на які йому має бути сплачено страхове відшкодування, то в місцевого суду не було підстав стягувати на його користь з товариства пеню за несвоєчасну сплату страхового відшкодування. Крім того, при визначенні розміру пені суд мав виходити не з положень ст.ст. 549-552 ЦК України, а з приписів п. 37.2 ст. 37 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Стягнення з нього на користь позивача відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн. 00 коп. здійснене без дотримання граничних розмірів компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних справ, що затверджені постановою Кабміну України від 27.04.2006 р. № 590. До того ж, суду не надано договору між ОСОБА_6 і адвокатом про надання правової допомоги, розрахунку цих витрат та квитанції про їх сплату.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.10.2009 р. за участю автомобілів позивача і ЗАТ „АТБ Маркет”, автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень, у зв’язку з чим відповідач – страховик має відшкодувати йому 20496 грн. 09 коп. вартості ремонту автомобіля, 700 грн. 00 коп. вартості експертного автотоварознавчого дослідження, 90 грн. 00 коп. вартості послуг автостоянки, 4201 грн. 69 коп. пені за прострочення сплати страхового відшкодування, 700 грн. 00 коп. моральної шкоди і 1000 грн. 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу; решта позовних вимог є недоведеними. Даних висновків місцевий суд дійшов без дотримання у повній мірі норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Так, судом І інстанції на підставі належних і допустимих доказів вірно встановлено по справі наступне.
29.04.2008 р. між ТОВ „АТБ Маркет” і ЗАТ „Українська страхова компанія „Княжа”, яке нині має назву ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, було укладено генеральний договір № 11/01-0034-08/04. Згідно з цим договором ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” взяло під страховий захист цивільно-правову відповідальність ТОВ „АТБ Маркет” за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю, і майну потерпілих внаслідок експлуатації належних ТОВ „АТБ Маркет” транспортних засобів.
01.10.2008 р. з вини ОСОБА_8 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля, що належить ТОВ „АТБ Маркет” і яким керував ОСОБА_8 при виконанні ним трудових обов’язків водія ТОВ „АТБ Маркет”, а також автомобіля ОСОБА_6 Внаслідок цієї пригоди автомобіль останнього зазнав механічних пошкоджень. Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_8 в момент дорожньо-транспортної пригоди, було забезпечено вказаним вище договором страхування.
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження, вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_6 внаслідок пошкодження його автомобіля, становить 20496 грн. 09 коп.; вартість експертного дослідження становить 700 грн. 00 коп.
За послуги евакуатора автомобіля позивачем сплачено 2800 грн. 00 коп., а за послуги автостоянки – 90 грн. 00 коп.
Наведені обставини жодним з учасників судового розгляду не оспорюються.
З встановленого випливають наступні висновки.
Правомірність рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_6 вартості відновлювального ремонту автомобіля, вартості експертного дослідження, послуг евакуатора автомобіля і автостоянки у зазначених вище сумах апелянтом не оспорюється.
Договором між ТОВ „АТБ Маркет” і ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” не передбачено відшкодування потерпілим від дорожньо-транспортних пригод моральної шкоди, завданої у той спосіб, який вказано ОСОБА_6 в позовній заяві. Крім того, пункт 22.3 ст. 22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” приписує, що завдана у описаний позивачем спосіб моральна шкода відшкодовуються особою, винною в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Тож оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_6 моральної шкоди підлягає скасуванню з постановленням рішення про відхилення даних вимог.
Ні в позовній заяві (а.с. 4-8), ні в доповненнях та змінах до неї (а.с. 98-101, 119-120) не міститься позовних вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов’язання. Тому в силу припису ч. 1 ст. 11 ЦПК України місцевий суд не мав підстав постановляти рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 4201 грн. 69 коп. пені за прострочення сплати страхового відшкодування. Тому з мотивувальної й резолютивної частин оскаржуваного рішення підлягають виключенню вказівки про стягнення з ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на користь ОСОБА_6 4201 69 коп. пені.
На виконання вимог ч. 5 ст. 88 ЦПК України апеляційний суд зобов’язаний перерозподілити судові витрати сторін по справі.
Виходячи з розміру задоволених позовних вимог і вимог апелянта, а також ставок судових витрат, встановлених п/п п/п „а”, „д”, „з” п. 1 ст. 3 Декрету Кабміну України „Про державне мито” та п. 1 розд. 1 Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, які затверджено постановою Кабміну України від 21.12.2005 р. № 1258 (з наступними змінами й доповненнями), ОСОБА_6 має бути відшкодовано витрати по сплаті судового збору й витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в загальній сумі 242 грн. 86 коп. (квитанції на а.с. 1-3), а ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” має бути відшкодовано витрати по сплаті судового збору й витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в загальній сумі 41 грн. 25 коп. (платіжні доручення на а.с. 205, 206, 216).
Згідно з журналами судових засідань за 16.11.2009 р., 30.11.2009 р., 08.12.2009 р., 15.12.2009 р., 23.12.2009 р., 29.12.2009 р., 03.02.2010 р., 16.02.2010 р. і 26.02.2010 р., інтереси позивача представляв адвокат адвокатського об’єднання „Адвокатська контора „Логос”; на підтвердження його повноважень суду надано ордер (а.с. 79). Частиною 4 ст. 42 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, який видано відповідним адвокатським об’єднанням. Тож повноваження адвоката як представника позивача належним чином документально підтверджено. Виходячи з встановлених чинним законодавством розмірів мінімальної зарплати протягом листопада 2009 р. – лютого 2010 р., граничних розмірів компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних справ, що затверджено постановою КМ України від 27.04.2006 р. № 590, а також виходячи з даних журналів судових засідань про кількість робочого часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги ОСОБА_6 в ході розгляду справи в місцевому суді, на користь останнього з ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” належить стягнути відшкодування витрат на правову допомогу в загальній сумі 1284 грн. 64 коп.
Оскільки судом І інстанції розмір судових витрат, що підлягають стягненню з ПрАТ „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на користь ОСОБА_6, невірно визначено як внаслідок недотримання ч. 1 ст. 88 ЦПК України, так і внаслідок невірного визначення обсягу позовних вимог, що підлягають задоволенню, то апеляційний суд вважає за необхідне виключити з рішення суду І інстанції всі вказівки про стягнення судових витрат і розподілити їх своїм рішенням пропорційно як до розміру задоволених позовних вимог, так і до розміру задоволених вимог апеляційної скарги.
Таким чином, шляхом взаємозаліку вказаних витрат на користь позивача з відповідача за розгляд справ в обох інстанціях остаточно підлягає стягненню відшкодування судових витрат у такій сумі: 242 грн. 86 коп. + 1284 грн. 64 коп. - 41 грн. 25 коп. = 1486 грн. 25 коп. З цієї причини з рішення суду І інстанції підлягають виключенню і вказівки про відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 307, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316 ЦПК України, ст.ст. 23, 611 ч. 1 п. 4, 985, 988, 990 ЦК України, ст. 22 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” суд
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 26 лютого 2010 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на користь ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди в сумі 700 (сімсот) грн. 00 коп. скасувати і відмовити йому в задоволенні даних вимог.
Це ж рішення суду змінити шляхом виключення з його мотивувальної й резолютивної частин вказівок про стягнення з Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на користь ОСОБА_6 4201 (чотирьох тисяч двісті однієї) грн. 69 коп. пені та всіх судових витрат.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на користь ОСОБА_6 1486 (одну тисячу чотириста вісімдесят шість) грн. 25 коп. на відшкодування судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але воно може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: