Справа № 22ц-3909 від 2010 року Головуючий в 1 інстанції Олефіренко Н.А.
Категорія 57 Доповідач Бараннік О.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 рік червень 07 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Кіктенко Л.М., Григорченко Е.І.,
при секретарі - Горобець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він відноситься до категорії «діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яке йому не виплачувалось і у зв’язку з чим він вимушений був звернутись з даним позовом до суду.
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2010 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною, перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди і недоплаченої щомісячної соціальної допомоги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, просив постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове про відмову в перерахунку та виплаті йому соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 01.12.2009 року противоправними, зобов’язавши Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 року по 01.12.2009 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та стягнути на його користь недоотриману ним суму соціальної допомоги у розмірі 5 065 гривень 10 копійок і моральну шкоду у сумі 10 000 гривень.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а постанова суду – скасуванню з послідуючим ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем процесуального строку для звернення до суду.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можливо, оскільки вони зроблені без врахування тієї обставини, що остаточно позивачеві стало відомо про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів лише з відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове від 24.11.2009 року № 16-С, після якої він і вимушений був звернутись з даним позовом до суду, тобто в передбачені законом строки.
Виходячи з того, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, є «дитиною війни», то на думку колегії суддів, він відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Водночас, щодо його права на період 2006 року, то на думку колегії суддів, підвищення до пенсії «дітям війни» у вказаний період могло відбутися лише за умов поетапного впровадження, за результатами виконання бюджету у першому півріччі та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», в редакції, викладеній у Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року, але які не наступили.
Що ж до підвищення пенсій «дітям війни» у 2007 роціё то пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік.
В послідуючому, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням ст. 11 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції : «Дітям війни /крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України та остаточними і не можуть бути оскарженими. Крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2009 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року.
За таких обставин, на думку колегії суддів позивач має право на підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008 року по 01.12.2009 року.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь моральної шкоди, то з врахуванням того, що відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної /немайнової/ шкоди» спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, зокрема коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, у випадках коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди ; при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної шкоди, то в цій частині, на думку колегії суддів, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені бути не можуть, як такі, що не передбачені законом, регулюючим виниклі між сторонами правовідносини.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 209, 303 – 304, 307, п.4 ст. 309, 313 – 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів –
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2010 року – скасувати.
Дії Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.12.2009 року визнати противоправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Синельникове Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2009 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплат, які були здійснені йому у цей період.
У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :