Судове рішення 2-1873 від 23.11.2010

Судове рішення #9447677

Справа № 2-1873

2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 травня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Ковтун Р.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

3-ті особи: ОСОБА_4,

ОСОБА_5

про визнання права власності на частину квартири і частину житлового будинку в

порядку спадкування за законом, визнання права власності на частину квартири

у зв*язку з відмовою від права власності і припинення права власності, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та просив визнати за ним право власності на 1/3 частину квартири №АДРЕСА_2 і на ј частину житлового будинку №АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., на 1/3 частину вказаної вище квартири у зв*язку з відмовою від права власності на цю частку ОСОБА_2, а також визнати за відповідачкою ОСОБА_3 право власності на ј частину зазначеного вище будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., посилаючись на те, що відповідачі є його батьком і сестрою, з якими вирішити питання щодо розподілу спадкового майна: 1/3 частини квартири №АДРЕСА_2 і Ѕ частини житлового будинку №АДРЕСА_3 після смерті матері - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., в добровільному порядку не виявляється можливим, а також, у зв*язку з відмовою відповідача ОСОБА_2 від права власності на 1/3 частину спірної квартири на його користь. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 328, 346, 347, 1261, 1268, 1273-1275 ЦК України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та пояснив про те, що квартира №АДРЕСА_2 була приватизована в 2000р. на трьох осіб: нього, батька – ОСОБА_2 і матір – ОСОБА_6, яка також була власником Ѕ частини житлового будинку №АДРЕСА_3, а власниками іншої Ѕ частини цього ж будинку є ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по ј частині кожний. ІНФОРМАЦІЯ_1. мати померла. Він, позивач, постійно проживав і проживає до теперішнього часу в спірній квартирі №АДРЕСА_2, у зв*язку з чим фактично прийняв спадщину після смерті матері, відповідачі, як спадкоємці першої черги, не прийняли спадщину, оскільки не звернулись з відповідною заявою в шестимісячний строк до нотаріальної контори і не проживали постійно разом зі спадкодавцем, а тому вважав, що він має право на всю спадщину у вигляді 1/3 частини спірної квартири. Оскільки відповідач ОСОБА_2 останнім часом не проживав у спірній квартирі, власником 1/3 частини якої він є, і відмовився від своєї частки на його, позивача, користь, також вважав, що має право отримати у власність і цю 1/3 частину спірної квартири, відповідно ставши власником всієї спірної квартири в цілому. За домовленістю з відповідачкою ОСОБА_3 просив визнати за кожним з них право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері – ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., на ј частину житлового будинку №АДРЕСА_3, поділивши спадщину в цій частині порівну, а також, враховуючи те, що відповідач і спадкоємець ОСОБА_2 не заперечує проти такого поділу спадкового майна в цій його частині.

Відповідачі і треті особи в судове засідання не з*явились, про день і час розгляду справи повідомлялись належним чином, заперечень проти позову суду не надали, відповідачі просять розглядати справу у їх відсутності і зазначають про визнання ними позову (а.с. 26, 27 – заяви).

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачів і третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідачі є батьком та сестрою позивача.

Квартира №АДРЕСА_2 приватизована 17.01.2000р. на трьох осіб: позивача, відповідача – ОСОБА_2 і ОСОБА_6 по 1/3 частині на кожного (а.с. 14 – копія свідоцтва про право власності на житло).

ОСОБА_6 була матір*ю позивача та відповідачки ОСОБА_3 і ІНФОРМАЦІЯ_1. померла (а.с. 13 – копія свідоцтва про смерть).

Після смерті ОСОБА_6, відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири №АДРЕСА_2 і Ѕ частину житлового будинку №АДРЕСА_3, спадкоємцями якого є позивач і відповідачка ОСОБА_3 як діти спадкодавця і відповідач ОСОБА_2 як переживший з подружжя спадкодавця.

Згідно частини 3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від спадщини.

В частині 1 ст.1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У відповідності до частини 1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як пояснив позивач, він постійно проживав, в тому числі і на час відкриття спадщини, та проживає до тепер в квартирі №АДРЕСА_2, а відповідачі в цій квартирі не проживали і не звернулись до нотаріальної контори у встановлений діючим законодавством шестимісячний строк з відповідними заявами про прийняття спадщини.

Ці обставини справи суд визнає достовірними та встановленими, оскільки належних доказів в їх спростування суду не надано, у зв*язку з чим суд вважає, що позивач прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. матері – ОСОБА_6, а відповідачі: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідно не прийняли спадщину, у зв*язку з чим суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на 1/3 частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.

Щодо визнання за позивачем і відповідачкою ОСОБА_3 права власності на ј частину житлового будинку №АДРЕСА_3 за кожним в порядку спадкування за законом, суд приходить до наступного.

В частині 1 ст.1267 ЦК України вказано про те, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Оскільки спадкоємці: позивач – ОСОБА_1 і відповідачка – ОСОБА_3 добровільно домовилися про поділ спадкового майна щодо Ѕ частини житлового будинку №АДРЕСА_3 в рівних частках по ј кожному, а спадкоємець – відповідач ОСОБА_2 відмовився від спадщини в цій частині на користь позивача, хоча письмової заяви про це до нотаріальної контори не подав, суд вважає, позовні вимоги і в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки такий поділ спадкового майна не протирічить вимогам закону і не порушує прав та інтересів інших осіб.

Що стосується позовних вимог про визнання права власності на 1/3 частину спірної квартири у зв*язку з відмовою від права власності на цю частку відповідача ОСОБА_2, суд приходить до наступного.

Згідно пункту 2) частини 1 ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі відмови власника від права власності.

У відповідності до частини 1 ст.347 ЦК України, особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

В частині 3 цієї ж правової норми вказано про те, що у разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.

У відповідності до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових право на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, крім іншого, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Відповідно до частини 1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом…

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2, що є власником 1/3 частини спірної квартири, відмовився від своєї частки у власності на це нерухоме майно на користь позивача, проти цього не заперечує відповідачка, і ці дії не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд вважає за необхідне припинити право власності відповідача ОСОБА_2 на цю частку спірної квартири і відповідно визнати на неї право власності за позивачем, задовольнивши позовні вимоги і в цій частині.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні належними доказами, у зв*язку з чим є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 328, 346, 347, 1261, 1267, 1268, 1270, 1272-1275 ЦК України, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових право на нерухоме майно та їх обмежень», ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 210, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженцем с.Скибенці Погребищенського району Вінницької області, що зареєстрований і мешкає в АДРЕСА_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. матері – ОСОБА_6, на 1/3 частину квартири №АДРЕСА_2 і на ј частину будинку №АДРЕСА_3.

Византи за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженкою с.Скибенці Погребищенського району Вінницької області, що зареєстрована і мешкає в АДРЕСА_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. матері – ОСОБА_6, на ј частину будинку №АДРЕСА_3.

Припинити право власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. народження, уродженця с.Скибенці Погребищенського району Вінницької області, що зареєстрований в АДРЕСА_2, мешкає по АДРЕСА_3, на 1/3 частину квартири №АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженцем с.Скибенці Погребищенського району Вінницької області, що зареєстрований і мешкає в АДРЕСА_2, право власності на 1/3 частину квартири №АДРЕСА_2 у зв*язку з відмовою від права власності на цю частку ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: