Справа № 2-1644
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 травня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі- Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
3-тя особа: ВАТ «Державний ощадний банк України»
про поділ спільно нажитого майна подружжя, -
В с т а н о в и в :
Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Поділити спільно нажите ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як подружжям майно: дохід ОСОБА_2 від вкладу до статутного фонду ТОВ «Чор Ко» (АР Крим, смт Черноморське, вул.Карлос-Лімен, б/н, загальною площею 143,3 кв.м.)
Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Коломия Івано-Франківської області, що зареєстрований в АДРЕСА_3, мешкає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, 1969р. народження, що мешкає в АДРЕСА_2, частку у спільній сумісній власності подружжя – Ѕ частину доходу ОСОБА_2 від вкладу до статутного фонду ТОВ «Чор Ко», який від отримуватиме як учасник цього Товариства.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Справа № 2-1644
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 травня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі- Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
3-тя особа: ВАТ «Державний ощадний банк України»
про поділ спільно нажитого майна подружжя, -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та з врахуванням уточнених позовних вимог просила поділити спільно нажите нею і відповідачем як подружжям майно, а саме: автомобіль «ГАЗ-2705», 2006р. випуску, держномер НОМЕР_1 і дохід від вкладу ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Чор Ко», що знаходиться в АР Крим, смт Чорноморське, вул.Карлос-Лімен, б/н, загальною площею 143,3 кв.м., виділивши автомобіль у власність відповідачу та стягнувши на її користь грошову компенсацію в сумі 15 025 грн., а також стягнути з відповідача Ѕ частину доходу від вкладу до статутного фонду ТОВ «Чор Ко», який від отримуватиме як учасник цього Товариства, посилаючись на те, що перебувала в шлюбі з відповідачем з 03.06.1989р. і в липні 2009р. їх шлюб розірвано рішенням Святошинського районного суду м.Києва. Під час шлюбу, 07.12.2006р., відповідачем було отримано у ВАТ «Державний ощадний банк України» кредит і придбано за кредитні кошти автомобіль «ГАЗ-2705», 2006р. випуску, держномер НОМЕР_1, частка кредиту сплачена в період ведення ними спільного господарства, Ѕ частину від якої вона і просила стягнути з відповідача на її користь, врахувавши також ті обставини, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина і на його навчання. Також, посилалась на те, що в період їх з відповідачем шлюбу, останній став учасником ТОВ «Чор Ко» і за її згодою вніс у статутний фонд цього Товариства як свою частку майно, що є їх спільною сумісною власністю, а саме: автокемпінг по вул.Карлос-Лімен, б/н в смт Чорноморське АР Крим, прибуток від якої вважала їх спільною сумісною власністю і просила поділити його порівну. Просила задовольнити уточнений позов на підставі ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України.
В судовому засіданні представник позивачки уточнені позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві, а також на порушення сімейних і майнових прав позивачки.
Відповідач проти позову в частині поділу як спільного майна подружжя автомобіля «ГАЗ-2705», 2006р. випуску, держномер НОМЕР_1 заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що спірним автомобілем фактично з часу його придбання користувалась позивачка, він ніколи не користувався цим автомобілем і на даний час автомобіль у нього відсутній, у зв*язку з чим вважав, що кредит за автомобіль також повинна погашати позивачка. Щодо визнання за позивачкою права на Ѕ частину доходу від вкладу до статутного фонду ТОВ «Чор Ко», який від отримуватиме як учасник цього Товариства, не заперечував.
Представник третьої особи - ВАТ «Державний ощадний банк України» проти позову в частині поділу автомобіля «ГАЗ-2705», 2006р. випуску, держномер НОМЕР_1 заперечував, посилаючись на те, що спірний автомобіль перебуває під заставою банку і кредит за його придбання ще не погашений в значній сумі, у зв*язку з чим просив при вирішенні спору щодо автомобіля врахувати інтереси банку.
Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача і представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до частини 1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували в шлюбі з 03.06.1989р. і в липні 2009р. їх шлюб розірвано рішенням Святошинського районного суду м.Києва.
Оскільки дані обставини сторонами не заперечувались, суд вважає їх встановленими.
07.12.2006р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №719 на суму 58 200 грн. для придбання транспортного засобу (а.с. 29-30 – копія кредитного договору).
В грудні 2006р. ОСОБА_2 придбав автомобіль «ГАЗ-2705», 2006р. випуску, держномер НОМЕР_1, про що отримав свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2, видане Фастівським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України 05.12.2006р. і даний автомобіль 07.12.2006р. передано в заставу ВАТ «Державний ощадний банк України» згідно договору застави (а.с. 31-32 – копія договору застави), нотаріально засвідчену згоду на що дала позивачка (а.с. 33 – копія нотаріально засвідченої заяви).
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 18.12.2009р. задоволено позов ВАТ «Державний ощадний банк України» і стягнуто зі ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 35 340 грн. 54 коп. (а.с. 105 – копія рішення суду).
Як встановлено судом з пояснень відповідача і представника банку, зазначений борг на даний час залишається не погашеним.
Згідно пункту 5.2. вказаного вище договору застави транспортного засобу, цей договір зберігає свою силу до повного виконання всіх зобов*язань за кредитним та цим договорами, враховуючи можливу наявність додаткових договорів про відстрочення строку повного виконання основного зобов*язання…
В пункті 3.3.8. цього ж договору зазначено про те, що будь-які дії щодо відчуження або інші дії щодо розпорядження предметом застави, повинні відбуватись лише за згодою заставодержателя.
У відповідності до частини 2 ст.586 ЦК України, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя…
В пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено про те, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з*ясувати джерело і час його придбання.
В даному випадку ведення спільного господарства між сторонами припинено в липні 2009р., але кредит за придбання спірного автомобіля на час розгляду справи не виплачений, зобов*язнаня перед ВАТ «Державний ощадний банк України» відповідачем не виконані і спірний автомобіль на час розгляду справи перебуває в заставі ВАТ «Державний ощадний банк України», який заперечує проти поділу предмету застави як спільного майна сторін.
Аналізуючи правовий зміст заставних правовідносин і норм права, що регулюють поділ спільного майна подружжя, суд приходить до висновку, що автомобіль «ГАЗ-2705», 2006р. випуску, держномер НОМЕР_1 не можна визнати на час розгляду справи об*єктом спільної сумісної власності сторін як подружжя, що може бути поділений між ними, оскільки він має обтяження у вигляді застави його ВАТ «Державний ощадний банк України», основне кредитне зобов*язнаня перед банком не виконано, у зв*язку з чим спірний автомобіль перебуває у стані можливого звернення на нього стягнення, а також враховуючи заперечення заставодержателя на поділ предмета застави, суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити.
Крім цього, відмовляючи в цій частині позовних вимог, суд враховує те, що сума, яку просить стягнути з відповідача позивачка в якості грошової компенсації при поділі спільного майна її і відповідача як подружжя, у розмірі 15 025 грн., як пояснила представник позивачки, включає в себе не тільки вартість самого спірного автомобіля, а і суму кредиту за його придбання з відсотками за користування кредитом, а також витрати на утримання і навчання її з відповідачем сина.
Але, правовідносини щодо кредиту, отриманого під час шлюбу в інтересах сім*ї, утримання неповнолітньої дитини і повнолітньої дитини, яка продовжує навчання і поділу спільного майна подружжя, по своїй юридичній суті є різними, у зв*язку з чим в суму грошової компенсації при поділі спільного майна осіб як подружжя, не можуть включатись інші витрати, крім вартості самого спірного спільного майна.
Що стосується поділу доходу від вкладу відповідача до статутного фонду ТОВ «Чор Ко», суд приходить до наступного.
Так, згідно договору купівлі-продажу комунального майна від 24.06.2003р., ОСОБА_2 купив автокемпінг, розташований в смт Чорноморське по вул.Калос-Лімен, б/н в АР Крим (а.с. 23-24 – копія договору), який був зареєстрований в Євпаторійському міжміському БТІ та технічної інвентаризації (а.с. 25 – копія витягу з реєстру).
За нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_1 (а.с. 14 – копія нотаріально посвідченої заяви), ОСОБА_2 передав придбаний автокемпінг у статутний фонд ТОВ «Чор Ко» (а.с. 17-22 – копія статуту), засновником якого є відповідач (а.с. 15 – копія протоколу зборів засновників).
Верховний Суд України в пункті 23 вказаної вище Постанови Пленуму роз*яснює про те, що відповідно до положень статей 57, 61 СК, ст.52 ЦК, майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об*єктом спільної сумісної власності подружжя, а інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї частки.
Враховуючи таку правову позицію і норми матеріального права: ст.ст. 57, 61 СК України і ст.52 ЦК України, суд визнає дохід від вкладу відповідача до статутного фонду ТОВ «Чор Ко» спільною сумісною власністю сторін як подружжя і вважає, що позовні вимоги щодо поділу цього доходу в рівних частках згідно частини 1 ст.70 СК України є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 70, 71 СК України, ст.54 ЦК України, пунктами 23 і 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Поділити спільно нажите ОСОБА_2 і ОСОБА_1 як подружжям майно: дохід ОСОБА_2 від вкладу до статутного фонду ТОВ «Чор Ко» (АР Крим, смт Черноморське, вул.Карлос-Лімен, б/н, загальною площею 143,3 кв.м.)
Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м.Коломия Івано-Франківської області, що зареєстрований в АДРЕСА_3, мешкає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, 1969р. народження, що мешкає в АДРЕСА_2, частку у спільній сумісній власності подружжя – Ѕ частину доходу ОСОБА_2 від вкладу до статутного фонду ТОВ «Чор Ко», який від отримуватиме як учасник цього Товариства.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: