УКРАЇНА
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 2-3139/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 червня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді: Войтенко Т.В.
за участю секретаря: Кривошея О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов”язання провести перерахунок та виплату основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи,-
В С Т А Н О В И В :
9 квітня 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов”язання провести перерахунок та виплату основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом другої групи. У відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір призначеної позивачу пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії - 75% від мінімальної пенсії за віком.
Позивач отримує пенсію у меншому розмірі, в зв’язку з чим 23 грудня 2009 р. він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, однак листом від 28 грудня 2009 р. №3075/Р-3004 Управління ПФУ в Подільському районі м.Києва відмовило позивачу у перерахунку пенсії.
З такими діями позивач не погодився, у зв’язку з чим ставить питання про визнання неправомірними дій Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва, пов’язаних з виплатою основної та додаткової пенсії у розмірах, менших від встановлених ч.4 ст.54, ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання відповідача визнати за ним право на основну пенсію як інваліду ІІ групи 1 категорії осіб, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зробити перерахунок і виплатити позивачу пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 року по 01.04.2010 р. в сумі 154 638 грн. 75 коп. з урахуванням проведених виплат; стягнути витрати по оплаті послуг на правову допомогу в розмірі 500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн..
В попередньому судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити з тих же підстав. У судове засідання позивач не з’явився, однак просив справу розглядати без його участі (а.с.6).
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, просив справу розглядати без участі представника відповідача.
З поданих до суду письмових заперечень та листа від 28 грудня 2009 р. вбачається, що позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків.
Починаючи з 01 січня 2008 року розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 2 групи інвалідності визначено у розмірі 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З 21 квітня 2008 р. розмір пенсії позивача по інвалідності становить 1484,68 грн., з 1 жовтня 2008 р. – 1488,08 грн., з 1 березня 2009 р. – 1497,57 грн., з 13 травня 2009 р. – 1505,07 грн., з 01 червня 2009 р. – 1671,69 грн., з 5 листопада 2009 р. – 1512,57 грн.
З клопотанням про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності представник відповідача не звертався.
Суд, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з’ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.
Позивач народився 7 березня 1947 року, з 21 квітня 2008 р. є інвалідом ІІ групи із захворювання, яке пов’язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м.Києва (а.с.11-13).
Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року та особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.
Відповідно до ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - інвалідам II групи -75 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії згідно ст. 54 Закону щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів II групи був визначений в сумі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по II групі інвалідності - не менше 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому з 22 травня 2008 року дія статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ була відновлена у попередніх редакціях.
Згідно ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Дія ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2009 р. та 2010 р. не призупинялась.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставним.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач дійсно є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та має право на отримання пенсій у розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 квітня 2010 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.06 р., у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Виходячи з пояснень представника відповідача суд вважає, що останній не надав доказів правомірності своїх дій щодо відмови в здійсненні позивачу відповідного перерахунку, передбаченого статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
За таких обставин, вимогу позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплати йому пенсій у відповідності до статей 50 та 54 Закону, суд вважає обґрунтованою, а тому вона підлягає задоволенню за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 квітня 2010 р.
Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 500 грн. витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що консультативно-правові послуги, надані ТОВ ?адія” є власне правовою допомогою, що можуть бути включені до судових витрат.
Також не підлягає задоволенню вимога про зобов’язання відповідача встановити на майбутнє позивачу пенсію у відповідності до статей 50 та 54 Закону, оскільки чинним законодавством не передбачено зобов’язання вчинення будь-яких дій на майбутнє.
Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь ОСОБА_1 потрібно стягнути з відповідача 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, ст.ст. 1, 3, 21, 22, ч.2 ст.19, п.1 ч.2 ст.92, ч.1-3 ст.95 Конституції України, ст.ст. 48, 50, 54, 58, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р., ст. 16 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 квітня 2007 по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 1 квітня 2010 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком за період з 1 квітня 2007 по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 року по 1 квітня 2010р. за виключенням здійснених відповідачем за цей період таких виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на користь ОСОБА_1 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або ж шляхом подання апеляційної скарги без заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В.Войтенко