копія                                                                              

                                                                                                  Справа № 2 - 986/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

1.   квітня  2010 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді                             Савицького О.А.

при секретарі                                   Дикому Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я,

ВСТАНОВИВ:

            11.11.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 моральної шкоди. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 28.01.2006 року його побили відповідачі, завдавши тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 22.11.2006 року відповідачів було засуджено, а саме ОСОБА_2 за ст.ст. 122 ч.1, 185 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ст. 122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі кожного, але від відбування покарання вони були звільнені із застосуванням до всіх трьох іспитового строку в один рік 6 місяців, а також стягнуто солідарно з засуджених на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 935 грн.. Питання відшкодування моральної шкоди позивачем під час розгляду кримінальної справи судом не заявлялося та судом не розглядалось. В результаті злочинних дій відповідачів, позивачу було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 140000 грн., а саме з ОСОБА_2 – 60000 грн., з ОСОБА_3 – 40000 грн., з ОСОБА_4 – 40000 грн..

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечили, вважають, що вони понесли відповідальність за свій вчинок відносно ОСОБА_1, за вироком суду, яким їх засуджено, крім того на їх думку позивач також винен в тому, що сталося, оскільки застосував до них зброю.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що відповідно до вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 22.11.2006 року, 28.01.2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в результаті конфлікту, що виник між ними і ОСОБА_1 завдали останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості, а також ОСОБА_2 викрав у останнього майно на суму 3115 грн., яке в подальшому було вилучене працівниками міліції та повернуте позивачу. Вказаним вироком відповідачів було засуджено, а саме ОСОБА_2 за ст.ст. 122 ч.1, 185 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за ст. 122 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі кожного, але на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання вони були звільнені із застосуванням до всіх трьох іспитового строку в один рік 6 місяців, а також стягнуто солідарно на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 935 грн., які останній витратив на лікування.

Як вбачається з копій медичних документів, що містяться в матеріалах справи, в результаті отриманих тілесних ушкоджень позивач проходив довготривалий курс лікування, за станом здоров’я по місцю служби йому була надана відпустка на 30 діб. Після проходження лікувальних заходів постановою ВЛК було встановлено, що він обмежено придатний до військової служби.

Згодом 28.12.2009 року позивача було звільнено з військової служби в запас за станом здоров’я.

Також в цей період позивач розлучився з дружиною, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу виданим 15.12.2009 року. Вказану подію позивач також пов’язує з погіршенням свого стану здоров’я та звільненням зі служби, що сталося з вини відповідачів.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частина 2 вказаної статті передбачає, що моральна шкода крім іншого полягає  у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Відповідно до частини 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, ….

Частиною 1 ст. 1168 ЦК України встановлено. Що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

    В Постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. № 4, а саме в п. 3, визначено, що під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ,   заподіяних   фізичній   чи   юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до  чинного  законодавства  моральна  шкода   може полягати, зокрема:  у  приниженні  честі,  гідності,  престижу або ділової репутації,  моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я,    у   порушенні   права   власності   (в   тому   числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку  з незаконним  перебуванням  під слідством і судом,  у порушенні  нормальних   життєвих   зв'язків   через   неможливість продовження  активного  громадського життя,  порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 вказаної постанови встановлено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

З огляду на п. 9 даної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи обставини справи, особу позивача, характер отриманих ним тілесних ушкоджень та тривалість лікування у зв’язку з цим, те, що він був військовослужбовцем, і в результаті отриманих по вині відповідачів травм був змушений звільнитися зі службу, виходячи із засад розумності та виваженості, а також враховуючи об’єм моральних та фізичних зусиль необхідних для відновлення порушених прав позивача, суд керуючись вимогами ст. 23, 1167 ЦК України, вважає обґрунтованим стягнути з відповідачів  на відшкодування позивачу моральної шкоди по 8000 грн. з кожного.

    Крім того відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України на користь держави підлягають до стягнення судові витрати, а саме з кожного відповідача судовий збір в розмірі по 08(вісім) грн. 50 коп. та по 12 (дванадцять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 169, 212 – 215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я задовольнити частково.

    Стягнути на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 8000 (вісім тисяч) грн. з кожного.

    В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

    Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави з кожного судовий збір в розмірі по 08(вісім) грн. 50 коп. та по 12 (дванадцять) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

  Суддя: підпис.

Копія вірна.       Суддя: