Цивільна справа № 2-3463/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

12 травня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді:         Зубкова С.О.

при секретарі:             Білецькому Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про внесення змін до пункту договору, -

в с т а н о в и в :

В серпні 2008р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ВАТ КБ «Надра» про зміну умов договору, укладеного 23 липня 2008 р. №283/РП/39/2008-840 на суму 94 586, 80  доларів США, зобов’язавши вказати розмір зобов’язання  в гривні по курсу Національного банку України на момент укладання Кредитного договору, а також позивач просив всі судові витрати покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 липня 2008 р. між сторонами було укладено вищезазначений договір, відповідно до якого позивачці було надано кредит на суму 94 586, 80  дол. США на умовах щомісячної сплати відповідно до договору і повним терміном повернення кредиту до 10 липня 2033 р. На час укладання вказаного кредитного договору офіційний курс НБУ складав за 100 дол. США = 484.0000 грн., на теперішній час цей курс значно зріс, а тому позивач в судовому порядку звернувся до відповідача з позовом про зміну умов укладеного договору, зобов’язавши вказати розмір зобов’язання в гривні по курсу Національного банку України на момент укладання кредитного договору, а також просить суд зобов’язати  відповідача припинити нараховувати позивачу пеню та штрафні санкції. Судові витрати просить також покласти на відповідача.

В судове засідання з’явився представник позивача, позов підтримав в повному обсязі, надав відповідні пояснення, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, надав суду пояснення в яких  зазначав, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 23 липня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір  № 283/РП/39/2008-840 (а.с. 7 -11), відповідно до п. 1.1. цього Договору відповідач надав позивачу кредит у тимчасове платне користування у сумі 94 586, 80 доларів  США   по 23 липня 2033р. Позивач зобов’язаний був повертати заборгованість по кредиту та процентах щомісячно відповідно до умов договору. Відсотки за користування кредитом розраховуються банком (позивачем) на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,99% річних (п. 1.1.3.1 договору).

Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, позивач обґрунтовує їх тим, що на час укладання спірного договору курс долара США до української валюти – гривні складав 484.0000 грн. грн. за 100 дол. США, таке становище існувало певний період до укладення цього договору. В подальшому курс валюти змінився, гривня по відношенню до долара США знецінилася та ця обставина є істотною обставиною для внесення змін до договору, згідно положень ч. 2, 4 ст. 652 ЦК України.

У відповідності з ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит – будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позичальник зобов’язаний повернути позику у тій валюті в якій отримав кредит.

За змістом ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

У відповідності з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні спірного договору позивачці були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили останню прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

Доводи позову стосовно того, що позивач не міг передбачити зміну курсу валют та те, що остання вважає цю обставину - істотною обставиною для змінення умов договору, не можуть бути прийняти судом до уваги з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України законодавець визначив, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

В свою чергу ч.4 ст. 652 ЦК України передбачає, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України за № 496 від 12 листопада 2003р., визначено, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті (дол. США) та беручи на себе певні обов’язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором (перш за все позивачка) повинна була усвідомлювати, що курс національної валюти України – гривні до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому сторони повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Крім того, протягом всього часу розгляду справи судом, стороною позивача, не надано до суду належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасності чотирьох умов, визначених в ч. 2 ст. 652 ЦК України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу позивача.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 232, 294 ЦПК України; ст. ст. 524 - 526,  526, 533, 651, 652, 1046, 1049, 1054 ЦК України; ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; ст. 36 Закону України «Про Національний банк України»; ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», суд, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про внесення змін до договору відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження та заяви про перегляд заочного рішення, якщо такі заяви не були подані. Якщо було подано заяву подано заяву відповідачем про перегляд заочного рішення, воно вступає в законну силу, у випадку залишення ухвали суду про відмову в задоволенні цієї заяви, апеляційним судом. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: